Ухвала суду № 25311510, 05.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 р.Справа № 2а-631/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Черніченко І.Ю.

представника позивача Качур А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012р. по справі № 2а-631/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРГУС"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАРГУС" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 819 від 18.10.2011 року "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Наргус"; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Наргус" (код ЄДРПОУ 22628517) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по правовим взаємовідносинам з платником податків ТОВ "Промспец Консалтінг" (код ЄДРПОУ 37091549) за період з 01.01.2011 р. по 30.01.2011 р. та з платником податків ТОВ "Універсал сервіс" (код ЄДРПОУ 24478367) за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року на підставі якої був складений акт № 2138/45-011/22628517 від 31.10.2011 року; скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000470845 від 16.11.2011 року на суму 2511,00 грн., № 0000510845 від 19.12.2011 року на суму 2510,00 грн; скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000480845 від 16.11.2011 року на суму 14014,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року дміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРГУС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування наказу та податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000470845 від 16.11.2011 року, № 0000510845 від 19.12.2011 року, № 0000480845 від 16.11.2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року в частині задоволення задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення в оскаржуваній частині просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року-без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Наргус", щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по правовим взаємовідносинам з платником податків ТОВ "Промспец консалтинг" за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р. та з платником податків ТОВ "Універсальсервіс" за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р., за результатами якої складений акт від 31.10.2011р. за 2138/45-011/22628517.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ "Наргус" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет на загальну суму 13649,00 грн., у т.ч. за травень 2011 р. в сумі 11758 грн., за червень 2011 р. в сумі 433 грн., за липень 2011 р. в сумі 1458 грн., п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, ст.138, п.138.8 ст.138, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, ст.145, ст.146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями, ТОВ " Наргус" завищено суму витрат за ІІ квартал 2011 р. на загальну суму 10913,34 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 р. на суму 2510,00 грн.

На підставі акту перевірки від 31.10.2011р. за 2138/45-011/22628517 СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові винесенні податкові повідомлення - рішення № 0000470845 від 16.11.2011 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання в розмірі 2511 грн., з яких 2510 грн. за основним платежем та 1 грн. штрафні санкції, за порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, ст.138, п.138.8 ст.138, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, ст.145, ст.146 Податкового кодексу України та №0000480845 від 16.11.2011 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання в розмірі 14014,50 грн., з яких 13649,00 грн. за основним платежем та 365,50 грн. штрафні санкції, за порушення п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України.

Позивачем було оскаржені зазначені податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації Харківської області (вих. № 2724 від 29.11.2011 року). Рішенням ДПА Харківської області № 5669/10/25-203 від 13.12.2011 року скарга задоволена частково на підставі чого Позивачу було направлене податкове повідомлення - рішення № 0000510845 від 19.12.2011 року.

ТОВ "Наргус" не погодилось з результатами розгляду скарги та звернулося зі скаргою до Державної податкової служби України (вих. № 2903 від 19.12.2011р.), яка рішенням № 543/6/10-2115 від 11.01.2012р. залишена без задоволення.

В обгрунтування правомірності спірних податкових повідомлень-рішень відповідач посилається на порушення позивачем п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, ст.138, п.138.8 ст.138, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, ст.145, ст.146 Податкового кодексу України та п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України в зв'язку з неправомірним заниженням податку на додану вартість за травень, червень, липень 2011 року та податку на прибуток за 2 квартал 2011 року при виконанні господарських операцій, факт реальності здійснення яких не підтверджено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції виходив з їх протиправності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року та податку на додану вартість за травень, червень, липень 2011 року при виконанні господарських операцій, що проведені на підставі нікчемних, на думку відповідача, договорів, укладених з ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Універсалсервіс", які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договорів, укладених з ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Універсалсервіс", грунтувалися на висновках актів перевірок вказаних контрагентів, в яких відображені висновки про нікчемність господарських операцій, здійснюваних вказаними контрагентами в зв'язку з відсутністю у ТОВ "Промспец консалтинг" складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності та у ТОВ "Універсалсервіс" об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладених позивачем з ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Універсалсервіс" договорів без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2011 року між позивачем та ТОВ "Промспец консалтинг" було укладено договір № 17 відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю складові частини прибору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його в порядку та у строки, визначені цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору асортимент, кількість поставленого товару та ціна зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.1. договору постачання товару виконується на умовах EXW Харківська обл., м. Мерефа, Залізничний тупик, 32.

Відповідно до п.3.2. договору оплата проводиться на підставі рахунку, виставленого Постачальником.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується специфікацією, видатколвою накладною,, рахунком-фактурою, товарно-транспортною накладною, платіжним дорученням, податковою накладною.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2011 року між позивачем та ТОВ "Універсалсервіс" було укладено договір, відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надавати замовнику транспортно-експедиційні послуги, за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів замовника автотранспортом на території України.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що виконавець організує перевезення вантажів на підставі заявок замовника. Пунктом 5 договору передбачено, що замовник оплачує транспортні послуги та послуги виконавця в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунку фактури виконавця, акта про виконання робіт та товарно-транснортної накладної.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, товарно-транспортними накладними.

Отримані від ТОВ "Універсалсервіс" експедиційні послуги позивачем були використані при виконанні договорів, укладених з ТОВ «ЄвроДнепр»№124 від 06.12.2006р., ТОВ „КПД»№42 від 10.02.2009р., ТОВ «Інвіста»№55 від 17.05.2010 р., ТОВ «Сінергія плюс»№114 від 05.06.2009 р., ТОВ «Субланд Україна »№31 від 25.02.2011 р., ТОВ «Термопласт»№91 від 21.08.2010 р., ТОВ «НПП Джерело»№177 від 25.11.2009 р., ТОВ фірма«Мушкетер»№65 від 06.03.2009 р.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність укладених позивачем з ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Універсалсервіс" договорів постачання та надання експедиційних послуг.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність у ТОВ "Промспец консалтинг" складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності та у ТОВ "Універсалсервіс" об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів в зв'язку з чим відповідач прийшов до висновку про нікчемність, укладених з вказаними контрагентами, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки реальний характер вказаних вище договорів підтверджується матеріалами справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно вимог Цивільного кодексу України основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року та податку на додану вартість за травень, червень, липень 2011 за операціями, проведеними на підставі договорів, укладених з ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Універсалсервіс" , виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформлених податкових накладних.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Універсалсервіс" податкових накладних.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Універсалсервіс" за спірними договорами, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду.

Відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.п. 138.10.3. п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Універсалсервіс" за спірними договорами підтверджено матеріалами справи, а тому витрати понесені позивачем за вказаними договорами правомірно віднесені останнім до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, та як наслідок спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012р. по справі № 2а-631/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 10.07.2012 р.