Ухвала суду № 25311426, 07.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2012 р.Справа № 2019/2а-17/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації на постанову Коломацького районного суду Харківської області від 08.02.2012р. по справі № 2019/2а-17/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

17.01.2012р. ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації (надалі по тексту - відповідач), в якому просила суд:

- визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації Харківської області виражені у зменшенні суми одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у порівнянні із розміром вказаної компенсації, встановленим ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок та виплатити гр. ОСОБА_1 одноразову компенсацію, встановлену ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, із розрахунку 60-ти мінімальних заробітних плат, яка на момент втрати годувальника, 19 лютого 2011 року, встановлена ст. 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. у розмірі 941,00 грн.

Постановою Коломацького районного суду Харківської області від 08.02.2012р. зазначений позов задоволено.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Коломацької районної Державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок та виплатити гр.ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Ангарськ Іркутської області, іпн. НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) одноразову компенсацію, встановлену ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, із розрахунку 60-ти мінімальних заробітних плат, яка на момент втрати годувальника, 19 лютого 2011 року, встановлена ст.22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року у розмірі 941,00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанови Кабінету Міністрів України № 649 "Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 20.04.2007 року просить оскаржувану постанову скасувати із закриттям провадження у справі.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що чоловік позивачки, ОСОБА_2 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, помер 19 лютого 2011 року і його смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у період з 01 по 19 травня 1986 року при виконанні урядового військового завдання щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На заяву позивачки - пенсіонерки від 25.10.2011 року щодо виплати їй одноразової компенсації, встановленої законом, як члену сім'ї, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, Управління праці та соціального захисту населення Коломацької районної Державної адміністрації Харківської області надало відповідь від 26.10.2011 року № 1894, в якій повідомляється про те, що одноразову компенсацію буде виплачено позивачці у розмірі 7586,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової компенсації, як члену сім'ї, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме 60 мінімальних заробітних плат.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№796.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразова компенсація сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в розмірі 60 мінімальних заробітних плат.

Між тим, відповідачем зазначену компенсацію призначено позивачу у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 649 "Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 20.04.2007 року у розмірі 7586,00 грн., що значно зменшує розмір передбачених законом виплат.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, застосуванню підлягають норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанови Кабінету Міністрів України № 649 "Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 20.04.2007 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Вихідним критерієм розрахунку допомоги виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" .

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме 60 мінімальних заробітних плат.

Отже, переглянувши постанову суду першої в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Коломацького районного суду Харківської області від 08.02.2012р. по справі № 2019/2а-17/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлянає.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.