Ухвала суду № 25311294, 06.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 р.Справа № 2а-1670/175/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2012р. по справі № 2а-1670/175/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-сервіс"

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

13 січня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс - сервіс" звернулось до суду із позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.01.2012 року № 0000032301.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 16.03.2012 року позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 4 січня 2012 року № 0000032301 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року в розмірі 70056,41 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 35028,2 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем частково правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, визначено суму бюджетного відшкодування.

Гадяцька міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 20.10.2011 року ТОВ "Транс-Сервіс" подано до Гадяцької МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року із відповідними додатками (довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заява про повернення суми бюджетного відшкодування, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).

26.10.2011 року позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2011 року, довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, у яких розраховано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за вересень 2011 року в розмірі 84699 грн.

У період з 02.12.2011 року по 12.12.2011 року фахівцями Гадяцької МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Транс-Сервіс" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.12.2011 року № 1042/23-30080834, за висновками якого, в порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ "Транс-Сервіс" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року на 70190,37 грн.

На підставі акту перевірки 4 січня 2012 року Гадяцькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0000032301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 70190,37 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 35095,18 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем частково правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, визначено суму бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми,розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 Податкового кодексу України, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді.

Висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2011 року на 70190,37 грн. обумовлений встановленням податковим органом наступних обставин:

- в порушення п. 201.4., 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем віднесено до складу податкового кредиту у липні та серпні 2011 року податкові накладні, що виписані в іншому звітному періоді та не містять документального підтвердження їх отримання у попередніх звітних періодах, чим завищено суму податкового кредиту на 70056,41 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень 2011 року на суму 69561,74 грн., за серпень 2011 року на суму 494,67 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у вересні 2011 року на 70056,41 грн.;

- в порушення вимог п. 200.4. статті 200 Податкового кодексу України сума ПДВ 133,96 грн., яка станом на 30.08.2011 року не оплачена, не може приймати участь у розрахунку бюджетного відшкодування за вересень 2011 року.

Стосовно висновків Гадяцької МДПІ про завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 70056,41 грн. у зв'язку із віднесенням до складу податкового кредиту у липні та серпні 2011 року податкових накладних, що виписані в іншому звітному періоді та не містять документального підтвердження їх отримання у попередніх звітних періодах, колегія суддів зазначає наступне.

До податкового кредиту за липень серпень 2011 року позивач відніс суми ПДВ згідно податкових накладних ДП "ДержавторансНДІпроект", ПП "Сатурн - М", ВАТ "Полтаваобленерго", ЗАТ "Київстар ДЖ. Ес. Ем", ПП "Техмашсервіс", ТОВ "Гадяцький завод залізобетонних виробів", ТОВ "Золотий екватор", ТОВ "Трансбуд-ПЛТ", ТОВ "Технический центр "Анкомтех", які виписані в інших звітних періодах, на загальну суму 70056,41 грн.

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз. 1 п. 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України вказано, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладене, підставою для формування податкового кредиту ПДВ покупця товару є податкова накладна, виписана продавцем.

При цьому, колегія суддів зазначає, що абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Із матеріалів справи вбачається, що податковий кредит у липні серпні 2011 року позивачем сформовано до закінчення строку 365 календарних днів з дати виписки податкових, що відповідає положенням Податкового кодексу України.

Одночасно колегія суддів зазначає, що зауважень до оформлення податкових накладних, які виписані позивачу його контрагентами, відповідачем не встановлено; позивачем надано копії відповідних податкових накладних та документи, що свідчать про подальше використання у господарській діяльності придбаного товару (послуг); фактична сплата сум податку на додану вартість, визначених у податкових накладних, які заявлена до бюджетного відшкодування, підтверджена платіжними дорученнями.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивачем податковий кредит у липні та серпні 2011 року сформовано у відповідності із вимогами Податкового кодексу України.

Стосовно висновків відповідача про завищення позивачем задекларованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 133,96 грн., яка станом на 30.08.2011 року не була оплачена, а відтак не може приймати участь у розрахунку бюджетного відшкодування за вересень 2011 року, колегія суддів вказує наступне.

Із аналізу положень пунктів 200.1 200.4 статті 200 Податкового кодексу України вбачається, що сума податку, що при від'ємному значенні різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Таким чином, платник податку має право заявити до бюджетного відшкодування лише ту частину від'ємного значення, яка фактично сплачена не у звітному, а у попередніх податкових періодах.

Із матеріалів справи вбачається, у липні 2011 року та серпні 2011 року позивачем здійснено господарські операції, крім іншого, з ФОП Борис О.В. (придбання, згідно податкової накладної №1956 від 28.07.2011 року, насосу оприскувача FM12/FН12 (12EV0020) на загальну суму 760 грн., в тому числі ПДВ 126,67 грн., ПАТ "МТС Україна" (придбання, згідно податкової накладної №230424 від 31.08.2011 року, телекомунікаційних послуг) на загальну суму 624,87 грн., в тому числі ПДВ 104,15 грн. та ФОП Лавріненко М.І. (придбання, згідно податкової накладної №82 від 31.08.2011 року, запасних частин) на загальну суму 210,65 грн., в тому числі ПДВ 35,11 грн., всього на суму 1223,76, в тому числі ПДВ в розмірі 203,96 грн. Відповідні податкові накладні включено до податкового кредиту.

При цьому, фактична сплата вищевказаних сум податку на додану вартість, які заявлені до бюджетного відшкодування, здійснена позивачем постачальникам у повному обсязі у вересні та жовтні 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 427 від 01.09.2011 року, № 457 від 13.09.2011 року та № 496 від 07.10.2011 року.

З огляду на викладене, позивачем на порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України суму 133,96 грн. неправомірно віднесено до суми бюджетного відшкодування ПДВ у вересні 2011 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.01.2012 року № 0000032301 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року в розмірі 133,96 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 66,98 грн. є правомірним, натомість у частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 70056,41 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 35028,2 грн. суперечить вимогам Податкового кодексу України, та підлягає скасуванню.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги ТОВ «Транс-сервіс» частково обґрунтовані.

За таких обставин, колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2012 року - без змін.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2012р. по справі № 2а-1670/175/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.