Постанова № 25303763, 10.07.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р.Справа № 5024/369/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання: Белянкіна Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: Курілова М.М., за довіреністю;

від відповідача: Нікітенко А.Г., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха»

на рішення господарського суду Херсонської області від 20 квітня 2012 року

по справі № 5024/369/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха»

до Закритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління-1»

про стягнення 153 491,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Епоха" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремонтно-будівельне управління-1" 153 491,75 грн., що складається з 145 014,40 грн. основного боргу, 3 981,95 грн. три відсотки річних, 4495,40 грн. інфляційних втрат, а також відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду, укладеним між сторонами, в частині оплати виконаних робіт.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20 квітня 2012 року (суддя Немченко Л.М.) у позові відмовлено, з огляду на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з відповідною вимогою.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Епоха" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на положення статті 264 ЦК України, та вважає, що часткове погашення заборгованості за договором та підписання акту звірки взаєморозрахунків відповідачем являється визнанням порушення зобов'язання та наявності заборгованості перед позивачем.

Окрім того, скаржник посилався на протокол №1 про припинення зобов'язань заліком зустрічних вимог за згодою сторін, в якому сторони домовились про погашення заборгованості. Таким чином, на думку скаржника, строк позовної давності у даному випадку було перервано визнанням боргу боржником.

Товариство з обмеженою відповідальністю „РБУ-1" надало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якій заперечувало проти задоволення апеляційної скарги, та просило залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 вересня 2008 року між Закритим акціонерним підприємством „РБУ-1"(генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Епоха"(субпідрядник) укладено договір підряду, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання робіт з ізоляції трубопроводу тепломережі на об'єкті „Реконструкція тепломережі від котельної по Кіндійському шосе,32 до ж/будинку по Кіндійському шосе,40 в м.Херсоні", а генпідрядник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до п.30 договору, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися з урахуванням положень Загальних умов на підставі актів виконаних робіт форм КБ-2в та КБ-3, протягом 3-х днів після підписання сторонами актів виконаних робіт.

Положеннями пункту 35 визначено, що приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватись відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.

Пунктом 51 сторони визначили строк дії договору -час протягом якого будуть здійснювати свої права та обов'язки відповідно до договору -з моменту укладення до кінця виконання заходів, зазначених у пунктах 4.8 договору.

Згідно пункту 52 договору, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На виконання своїх зобов'язань за вказаним договором, позивач виконав підрядні роботи, обумовлені договором, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт №КБ-3 та актом приймання виконаних підрядних робіт №КБ-2в, підписаними уповноваженими представниками та скріплені печатками обох сторін, на загальну суму 347 420,40 грн.

В свою чергу, відповідач здійснив часткову оплату робіт у розмірі 130 000 грн. Крім того, відповідачем надано позивачу послуги вартістю 1 776 грн. та 630 грн., оплату вартості яких зараховано в рахунок погашення заборгованості, також між сторонами укладено протокол №1 про припинення зобов'язань заліком зустрічних вимог за згодою сторін від 22 березня 2011 р., відповідно до якого у зв'язку з наявність зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України сторони припинили зобов'язання заліком на суму 70 000 грн.

Таким чином, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, за відповідачем рахується заборгованість з оплати виконаних робіт за договором у розмірі 145 014,40 грн., про наявність якої свідчить акт звірки взаємних розрахунків від 03 квітня 2012 року, підписаний обома сторонами та скріплений печатками обох підприємств.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.837 ЦК Україниё за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.180 ч.7 ГК України, закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, а саме не оплати за виконані позивачем роботи в повному обсязі, судова колегія вважає позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу, трьох відсотків річних та інфляційних втрат правомірними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж стосується застосування судом першої інстанції спливу строків позовної давності для пред'явлення позову, що зумовило відмову в задоволенні позову, то судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та вважає його таким, що не відповідає нормам матеріального права та обставинам справи, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Приписами ст. 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Під час розгляду судом першої інстанції справи, відповідачем в порядку ст.267 ЦК України було подано заяву про застосування строку позовної давності, посилаючись на пропуск позивачем трирічної позовної давності з моменту набуття права вимоги виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, тобто, на думку відповідача, з 04 січня 2009 року по 04 січня 2012 року, позов подано до суду 14.03.2012р., з чим погодився суд першої інстанції.

Однак, на думку судової колегії, при винесенні рішення судом першої інстанції помилково не застосовані приписи статті 264 ЦК України, якою унормовано, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Колегія зазначає про те, що діями по визнанню боргу є дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання.

Аналогічну правову позицію викладено у п.23 Листа ВГСУ від 07.04.2008 р. № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України".

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом при винесенні рішення помилково не враховано факт вчинення відповідачем дій, які свідчать про визнання заборгованості перед позивачем, а саме:

часткових оплат боргу, відображених у платіжних дорученнях від 31.08.2009р., 27.10.2009р., 29.10.2009р., 30.11.2009р., 30.12.2009р., 16.02.2011р. (а. с. 27-29),

погодження сторін щодо взаємного заліку заборгованості протоколом №1 від 22.03.2011р. на суму 70000 грн. (а. с. 30),

підписання акту звірки взаємних розрахунків від 03.04.2012р. на суму 145014,4 грн. (а. с. 85).

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що вищеперелічені дії відповідача свідчать про визнання боргу, що перериває перебіг позовної давності. Слід зазначити, що згідно приписів ч.3 ст. 264 ЦК України.

Отже, перебіг позовної давності у спірних правовідносинах почався заново з моменту підписання акта звірки сторонами від 03.04.2012р., що є останньою дією боржника, яка свідчить про визнання даного боргу, і на момент звернення з позовною заявою 14.03.2012р. такий строк не був пропущеним, а тому підстави для відмови в позові з мотивів спливу позовної давності відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено переривання перебігу позовної давності, а отже позивачем подано позов в межах строку позовної давності, крім того, матеріалами справи підтверджена обґрунтованість стягнення відповідної суми заборгованості, відтак оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов -задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха»задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 20 квітня 2012 року по справі № 5024/369/2012 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха»до Закритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління-1»про стягнення 153 491,75 грн. - задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління-1» (код ЄДРПОУ 05474659, 73009, м.Херсон, вул.Фонтанська,7-А, р/р 26000364 в ОФ КБ «Укрсоцбанк»в м.Херсон МФО 352015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха»(код ЄДРПОУ 21297323, 73000, м.Херсон, вул.Котовського,35, р/р 260073100411701 ХФАБ «Південний»МФО 352640)

145 014,40 грн. (сто сорок п'ять тисяч чотирнадцять грн. сорок коп.) основного боргу,

3 981,95 грн. (три тисячі дев'ятсот вісімдесят одна грн. 95 коп.) річних,

4 495,40 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто п'ять грн. 40 коп.) інфляційних втрат,

3069,84 грн. (три тисячі шістдесят дев'ять грн. 84 коп.) судового збору за подання позову,

1534,92 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять чотири грн. 92 коп.) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Епоха»з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір в сумі 1534,92 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять чотири грн. 92 коп.).

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 13 липня 2012р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя М.В. Михайлов