Рішення № 25301744, 10.07.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.07.2012Справа №5002-17/1848-2012

За позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) в особі Донецького регіонального структурного підрозділу

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Строй"

про розірвання договору № 126 від 21.02.2011 року, та стягнення 135 449,87 грн. (97 973,62 грн. пені та 37 476,25 грн. штрафу)

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - Луконіна О.С., представник

Сутність спору: Позивач згідно з позовом просить розірвати договір № 126 від 21.02.2011 року, та стягнути з відповідача 135 449,87 грн. (97 973,62 грн. пені та 37 476,25 грн. штрафу), у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору № 126 від 21 лютого 2011 року.

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, відзив на позов не представив, про час слухання справи повідомлений належним чином - рекомендованою поштою. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Спрямування відповідачу рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення повернулось у зв'язку з вибуттям відповідача.

Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по віні пошти чи з інших поважних підстав, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов'язком.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору № 126 від 21 лютого 2011 року Підрядник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Бренд Строй") зобов'язується у 2011 році виконати Замовникові (Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Донецького регіонального структурного підрозділу) роботи, згідно робочого проекту «Технічне переоснащення передавального радіоцентру (ПРЦ) для Донецького центру УПР», а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи (п 1.1).

Згідно п. 3.1 договору ціна цього договору становить 541459 грн., у тому числі ПДВ 20% - 902,20 грн.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом:

4.1.1 Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника попередню оплату у розмірі 30 % вартості договору на закупівлю обладнання та матеріалів протягом 15-ти банківських днів із дня отримання дозволу на виконання будівельних робіт від інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п. 4.1.2 замовник перераховує кошти на розрахунковий рахунок Підрядника за фактично виконані роботи на підставі рахунку, з урахуванням попередньої оплати, протягом 15-ти банківських днів з дати отримання Замовником рахунку.

Згідно п. 5.1 строк виконання робіт протягом 90 календарних днів з моменту надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок Підрядника.

Згідно п. 7.2 договору за невиконання умов, передбачених п. 5.1 даного договору, Підрядник виплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від суми договору за кожен календарний день прострочення, а за прострочення понад 30-ти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості договору.

Згідно Додаткової угоди від 04 липня 2011 року № 1 до Договору № 126 від 21 лютого 2011 року пункт 3.1 договору № 126 від 21 лютого 2011 року викладено в наступній редакції: «3.1 ціна цього договору становить 535375 грн., у тому числі: ПДВ 89229,20 грн.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, при цьому виходить з наступних обставин:

Сторонами укладений договір та Додаткова угода до нього, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором і нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір та Додаткова угода до нього з будь-яких підставам недійсним не визнані та згідно ст. 204 ЦК України є дійсними.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року "Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя" вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, Додаткова угода до нього чи окремі їх пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи Додаткова угода № 1 до нього, або окремі їх пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 197 ГК України зобов'язання повинні виконуватися.

Перерахування передплати підтверджується платіжним дорученням № 2335 від 27.07.2011 року на суму 160 672,50 грн.

Таким чином, передплата повністю перерахована 27.07.2011 року.

Тобто, прострочка виконання робіт у відповідача з врахуванням передбаченого п. 5.1 90-днівного строку договору починається з 26.10.2011 року.

Однак, відповідачем не надано доказів того, що виконані роботи в строк, зазначений договором. Невиконання робіт в зазначений договором строк, та ще в значних обсягах, суд вважає істотним порушенням договору, та, відповідно, це є підставою для його розірвання.

Сплата пені в розмірі 0,1 % на день передбачена п. 7.2 договору, та не стягувати її у такому розмірі суд підстав не вбачає. В зазначеній частині договір з будь-яких підстав недійсним не визнаний.

Однак, суд знаходить помилку в розрахунку пені позивачем. Так, позивач бажає стягнення пені в сумі 97 973,62 грн.

Розраховує пеню позивач з 24.10.2011 року по 24.04.2012 року.

Однак, згідно ч. 6 статті 232 ЦК України пеня може розраховуватись за 6 місяців, тобто з 24.10.2011 року по 23.04.2012 року.

Таким чином, пеня підлягає стягненню за період з 26.10.2011 року, тобто, з дати прострочки, по 23.04.2012 року, та складає 181 день.

Таким чином, пеня складає 96 902,87 грн. (535 375Х0,1%Х181 день = 96902,88 грн.).

Згідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З врахуванням вказаної норми строк виконання відповідачем робіт починається з 28.07.2011 року, та останній день виконання робіт є 25.10.2011 року.

Відповідно, прострочка починається з 26.10.2011 року.

Штраф передбачений п. 7.2 та 7.3 договору, та не стягувати штраф суд підстав не вбачає.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню: 96 902,88 грн. пені та 37 476,25 грн. штрафу. (разом на суму 134 379,13 грн.).

Позивачем згідно платіжного доручення № 3048 від 22 травня 2012 року сплачено 2709,00 грн. судового збору за вимогу матеріального характеру.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог, за вимогу матеріального характеру, та складають 2687,59 грн. (стягнута сума помножена на суму державного мита, яка повинна бути сплачена позивачем та поділено на заявлену суму позову, а саме: (134 379,13*2709:135 449,87 = 2687,59 грн.)).

Позивачем доплачено судовий збір за вимогу нематеріального характеру 1094,00 грн. платіжним дорученням № 3108 від 26 червня 2012 року, що також підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачем надмірно сплачений судовий збір за нематеріальну вимогу в сумі 21 грн. (1094-1073 = 21,00 грн.).

Таким чином, позивачу підлягає поверненню зайво сплачений судовий збір в сумі 28,5 грн. згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Окрім цього, згідно ч. 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Необхідно також зазначити, що статтею 10 Закону України «Про судовий збір» (Прикінцеві та перехідні положення) статтю 47 ГПК України (згідно з якою при поверненні судових витрат видавався наказ чи довідка) - виключено.

Позов подано до суду 06 червня 2012 року.

2 % ціни позову складає 2709,00 грн. (2 % від 135 449,87 грн.).

1,5 мінімальної заробітної плати складає 1609,5 грн. (1073Х1,5).

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» мінімальну заробітну плату з 01.01.2012 року встановлено в розмірі 1073 грн.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини, повне рішення складено 16.07.2012 року.

На підставі викладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір № 126 від 21.02.2011 року, укладений між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України в особі Донецького регіонального структурного підрозділу та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бренд Строй».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд Строй» (юридична адреса: 95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна 10-Г, фактична адреса: 95023, м. Сімферополь, вул. Водників 16; ідентифікаційний код: 36165567) на користь Донецького регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) (83007, м. Донецьк, аеропорт, ідентифікаційний код: 25918294) 97 438,25 грн. пені та 37 476,25 грн. штрафу, 2687,59 грн. відшкодування судових витрат з судового збору за матеріальну вимогу, та 1073,00 грн. відшкодування судових витрат з судового збору за нематеріальну вимогу.

Видати наказ.

В частині стягнення 535,37 грн. пені - у позові відмовити.

Повернути Державному підприємству обслуговування повітряного руху України (Украерорух) (83007, м. Донецьк, аеропорт, ідентифікаційний код: 25918294) із державного бюджету України судовий збір в сумі 21,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 3108 від 26 червня 2012 року.

Суддя В.І. Гайворонський