Ухвала суду № 25301553, 17.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"17" липня 2012 р. Справа № 50/155 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Чернов Є.В. Кузьменко М.В. Хандурін М.І.розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства завод "Генератор"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2012 р.у справі№ 50/155 господарського суду м. Києваза заявоюВідкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"до за участю розпорядник майна Державного підприємства завод "Генератор" Прокуратура м. Києва Кравчук Володимир ІвановичпроБанкрутствоВ С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга від 12.07.2012 року № 8/625 (ВГСУ вх.№ 13251/2012 від 17.07.2012 р.) не приймається до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Підпунктом 17 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону визначено розмір ставки судового збору, зокрема, з касаційної скарги на ухвалу суду, а саме 0, 5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати (пп. 17 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно із ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 р. № 4282-VI мінімальна заробітна плата на 2012 р. з 01.01.2012р. встановлена на рівні 1073 грн.

З огляду на викладене, за подання касаційної скарги на ухвалу суду заявник мав сплатити судовий збір у сумі 536, 50 грн., проте до скарги додано докази сплати судового збору у сумі 60 грн. згідно платіжного доручення № 2329 від 12.07.2012 р., що не відповідає наведеним вимогам законодавства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої ст. 1113 ГПК України, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню, в порядку п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

До касаційної скарги долучено докази про сплату 60 грн. судового збору згідно платіжного доручення № 2329 від 12.07.2012 р., які підлягають поверненню скаржнику.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу державного підприємства завод "Генератор" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2012р. у справі № 50/155 господарського суду м. Києва не приймати до розгляду і повернути.

Повернути на користь державного підприємства завод "Генератор" з Державного бюджету України рахунок № 31211254700007, банк -ГУ ДКСУ у м. Києві, банк -ГУ ДКСУ у м. Києві, одержувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код банку -820019, код за ЄДРПОУ-38004897, 60 (шістдесят) грн. судового збору.

Головуючий, суддя Є. Чернов

судді М. Кузьменко

М. Хандурін