Ухвала суду № 25301426, 16.07.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

16.07.2012№02-22 /2289-2012

Суддя С.О. Лукачов, розглянувши матеріали

за позовом Алуштинської міської ради, м. Алушта

до Відділу Держкомзему у м. Алушта Автономної Республіки Крим, м. Алушта

про скасування державної реєстрації угоди.

встановив:

Алуштинська міська рада звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відділу Держкомзему у м. Алушта Автономної Республіки Крим про скасування державної реєстрації додаткової угоди від 02.03.2012р. (в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 01103000290001 від 05.04.2012р. за № 01 103 0004000184) до договору оренди 31.05.2001 року, реєстр. № 2007 (дата державної реєстрації 25.06.2001р. запис № 285) земельної ділянки (кадастровий номер 01 103 00 000:01:004:0131) площею 0,1150 га за адресою: м. Алушта, по вул. Леніна, біля морпункту, укладену між Алуштинською міською радою і ТОВ «Центр розваг «Алушта» для розміщення атракціонів.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Положеннями п.п. 1-3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.2011 р. № 10 визначено, що підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (ст. 12 ГПК України).

Місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

При цьому, п. 17 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

- про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність;

- про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;

- між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;

- з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

- за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення останнім владних управлінських функцій, які повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

Пунктом 19 постанови Пленуму № 10 передбачено, що у вирішенні питань, пов'язаних з підвідомчістю справ у спорах, що виникають із земельних відносин, господарським судам слід враховувати викладене в п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», відповідно до якого встановлено, що питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 ГПК України.

З цією метою господарським судам слід аналізувати предмет позову, підстави позову і зміст позовних вимог.

Пунктом 1.2 постанови № 6 від 17.05.2011 передбачено, що господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

Владні повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування реалізуються у відносинах, пов'язаних з управлінням у галузі використання, охорони земель і врегульованих розділом VII ЗК України, зокрема, із встановленням та зміною меж адміністративно-територіальних утворень, плануванням використання земель, землеустроєм, веденням державного земельного кадастру, моніторингом земель, а також у відносинах охорони земель та контролю за їх використанням, врегульованих розділом VI ЗК України. Рішення або інший індивідуальний акт державного органу чи органу місцевого самоврядування, пов'язаний із здійсненням повноважень управління у відповідних галузях, є правовим актом, спрямованим на реалізацію владних повноважень. Відповідні акти мають обов'язковий характер з ознаками, притаманними публічно-правовим відносинам.

Судом встановлено, що характер позовних вимог Алуштинської міської ради стосується зобов'язання вчинити дії зі скасування Відділом Держкомзему у м. Алушта Автономної Республіки Крим державної реєстрації додаткової угоди, для чого відповідач має застосувати владні управлінські функції, покладені на нього у відповідності до законодавства.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява Алуштинської міської ради не підлягає розгляду у господарських судах України та повинна розглядатися адміністративним судом в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Таким чином, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суд відмовляє у прийнятті зазначеної позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі (пункт 3).

При цьому, Вищий господарський суд України у листі від 25.08.2011р. № 01-06/1175/2011 «Щодо судового збору», у п. 11 зазначив наступне: статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК, як, зокрема, частині першій статті 62 (відмова у прийнятті позовної заяви).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення Алуштинській міській раді суми сплаченого судового збору у розмірі 1094,00 грн. за платіжним дорученням № 605 від 19.06.2012р. на підставі Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в прийнятті позовної заяви Алуштинської міської ради до Відділу Держкомзему у м. Алушта Автономної Республіки Крим про скасування державної реєстрації угоди.

2. Повернути Алуштинській міській раді (98500, м. Алушта, пл. Советська, б. 1, код ЄДРПО України 34496494) з державного бюджету України (р/р 31211206783002, код отримувача 38040558, МФО 824026 в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь) суму судового збору у розмірі 1094,00 грн., сплачену за платіжним дорученням № 605 від 19.06.2012р.

Додаток: позовні матеріали на 32 аркушах та конверт.

Суддя С.О. Лукачов