Ухвала суду № 25299225, 04.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2012 р. м. Київ К-12610/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

та заяву Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про приєднання до касаційної скарги

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року

у справі №2а-11558/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі»

до 1. Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області,

2. Головного управління Державного казначейства України у Луганській області

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (далі -відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України у Луганській області (далі -відповідач 2) стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2006 року у сумі 66647,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Завод сталевої дробі»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2006 року у сумі 66647,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Завод сталевої дробі»судові витрати у розмірі 666,47 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Алчевська ОДПІ в Луганській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В заяві про приєднання до касаційної скарги ГУ ДКУ у Луганській області підтримало вимоги касаційної скарги Алчевської ОДПІ в Луганській області.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Завод сталевої дробі», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року -без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга та заява про приєднання до касаційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

20 червня 2006 року позивачем була подана декларація з податку на додану вартість за травень 2006 року, в якій до бюджетного відшкодування позивачем була заявлена сума 275400,00 грн. Алчевською ОДПІ в Луганській області була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Завод сталевої дробі»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період січень 2006 року -липень 2006 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 18 грудня 2006 року № 02134/236-32804063. На підставі вказаного акту перевірки Алчевською ОДПІ в Луганській області згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000132360/0 від 18 грудня 2006 року, яким зменшено заявлену ТОВ «Завод сталевої дробі» за вказаний період до бюджетного відшкодування суму на 315773,00 грн., у тому числі за травень 2006 року на 66647,00 грн.

Постановою Господарського суду Луганської області від 22 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року, у справі № 9/40н-ад позов було задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення -рішення Алчевською ОДПІ в Луганській області від 18 грудня 2006 року № 0000132360/0.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у справі № 9/40н-ад судами вже надана належна правова оцінка щодо відсутності порушень позивачем вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 4.1 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та правомірності заявленої ним суми бюджетного відшкодування згідно податкової декларації за травень 2006 року та, як наслідок, наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі про стягнення суми бюджетного відшкодування у відповідності до приписів частини 1 статті 72, частини 5 статті 254, статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Алчевська ОДПІ в Луганській області провела невиїзну документальну перевірку ТОВ «Завод сталевої дробі»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період січень 2006 року -липень 2006 року, за результатами якої був складений акт від 18 грудня 2006 року № 02134/236-32804063.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені позивачем вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 4.1 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Завод сталевої дробі»завищено суму бюджетного відшкодування у періоді, що перевірявся, на загальну суму 315773,00 грн., у тому числі за травень 2006 року на 66647,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Алчевська ОДПІ в Луганській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2006 року № 0000132360/0 про зменшення заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість за період з січня 2006 року по липень 2006 року на загальну суму 315773,00 грн., у тому числі за травень 2006 року на 66647,00 грн.

Постановою Господарського суду Луганської області від 22 лютого 2007 року у справі № 9/40н-ад, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року, вказане податкове повідомлення -рішення Алчевської ОДПІ в Луганській області від 18 грудня 2006 року № 0000132360/0 було визнано нечинним.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Абзацом 2 підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Положеннями абзацу 2 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Виходячи з аналізу вищевикладених правових норм, після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 9/40н-ад Алчевська ОДПІ в Луганській області мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний Алчевською ОДПІ в Луганській області, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

При цьому, колегія суддів відзначає, що приймаючи участь у розгляді справи № 9/40н-ад про скасування податкового повідомлення-рішення № від 18 грудня 2006 року № 0000132360/0, Алчевська ОДПІ в Луганській області мала можливість спростувати доводи ТОВ «Завод сталевої дробі»щодо неправомірності його прийняття, проте не зробила цього, а тому не може спростовувати ці ж обставини при розгляді справи за позовом між тими ж сторонами за наслідками скасування.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Алчевської ОДПІ в Луганській області та заява ГУ ДКУ у Луганській області про приєднання до касаційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області та заяву Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна

Суддя Л.І. Бившева