Ухвала суду № 25299221, 02.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2012 р. м. Київ К-15930/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Сватко А.О.

представника позивача Панченка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві

на постанову Господарського суду Миколаївської області від 26.09.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2008

у справі № 16/672/07

за позовом Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 26.09.2007, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2008, позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.11.2006 №00000337/0, від 23.01.2007 №00000337/1, від 10.04.2007 №00000337/2 та від 27.06.2007 №00000337/3 в частині передачі основних засобів у спільну діяльність на суму 1318700,20 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами позивача та відповідача.

Позивачем в касаційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняття в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення відмову в задоволенні позовних вимог повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова виїзна перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.06.2006, за результатами якої складено акт від 06.11.2006 №34/37-034/01125608.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.5.3.2 п.5.3 ст.5, пп.7.7.7 п.7.7 ст.7, пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1, пп.8.4.3 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у зв'язку з не включенням до складу валових доходів операцій з передачі основних засобів у спільну діяльність та неправомірного включення до складу валових витрат вартості капітального поліпшення землі, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 півріччя 2006 року на суму 796586,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №00000337/0 від 17.11.2006, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 796586,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 559698,20 грн.

За результатами адміністративного узгодження скарги позивача залишені без задоволення, прийнято податкові повідомлення-рішення з відповідним індексом, якими доведено нові граничні строки сплати податкових зобов'язань.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, обґрунтовував свої висновки тим, що оподаткування спільної діяльності врегульовано приписами ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на виконання якого розроблено Порядок ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 30.09.2004 № 571, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.10.2004 за № 1389/9988, згідно якого у разі, якщо платник податку - учасник спільної діяльності передає товари (результати робіт, послуг) з метою їх подальшого використання у такій діяльності, то така передача відображається у податковому обліку цього платника у порядку, установленому для продажу відповідних товарів (результатів робіт, послуг). Уповноважений платник, який отримує товари (результати робіт, послуг) від іншого учасника спільної діяльності з метою їх подальшого використання у такій діяльності, відображає отримання вказаних товарів (результати робіт, послуг) у відповідних рядках звіту та додатків до нього в порядку, установленому для придбання товарів (результатів робіт, послуг). Продажна (покупна) ціна товарів (результатів робіт, послуг), зазначених у цьому абзаці, визначається на рівні їх вартості, яка зафіксована в договорі про спільну діяльність.

Будь-які інші операції з передачі коштів або товарів (результатів робіт, послуг) між учасниками спільної діяльності відображаються у податковому обліку таких учасників у порядку, установленому законодавством з питань оподаткування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами договору про спільну діяльність від 01.04.2006 №47 укладеного позивачем із ДП «Грінтур-Екс» статутний фонд не формувався, передача майна у власність не передбачена, висновки відповідача, що початок роботи спільної діяльності є датою передачі (відвантаження) майна у спільну власність засновані на припущеннях та документально не підтвердженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток за даною операцією правильно визнано судами попередніх інстанцій безпідставним.

Відповідно до пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Вартість капітального поліпшення землі є окремим об'єктом основних фондів, які підлягають амортизації відповідно допп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість висновків відповідача про відсутність у позивача правових підстав для віднесення вартості робіт по очищенню від замулювання акваторії Миколаївського морського торговельного порту в сумі 83523 грн. до складу валових витрат у 1 кварталі 2006 року, оскільки такі витрати підлягають амортизації.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційних скаргах, не вбачається.

Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Миколаївської області від 26.09.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2008 -без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко