Постанова № 25298925, 05.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 липня 2012 року № 2а-6227/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не прибув

розглянувши у відритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов'язання державного реєстратора вчинити дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.07.2012 року в 12год. 13хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_2 (надалі по тексту також - Позивач) з адміністративним позовом до Державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації (надалі -Відповідач) про визнання дій неправомірними, зобов'язання державного реєстратора вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача. Заявою від 28.05.2012р. Позивачем уточнено позовні вимоги. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов підлягає задоволенню, з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що в липні 2008 року член Організації орендарів орендної фірми «Екста»ОСОБА_2 звернулась до Васильківського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту існування юридичної особи Організації орендарів орендної фірми «Екста»(надалі - ОООФ «Екста»).

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2008 року (надалі - Рішення) вказана заява була задоволена, встановлено факт існування (із наявністю правоздатності та дієздатності) юридичної особи - ОООФ «Екста», зобов'язано державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації внести відомості про ОООФ «Екста»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (копія рішення додається до даної позовної заяви).

Державним реєстратором (Іванюха О.В.) Печерської районної у місті Києві державної адміністрації на виконання Рішення було внесено запис щодо ОООФ «Екста»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ОООФ «Екста»було присвоєно ідентифікаційний код 36149152. ОООФ «Екста»отримало свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, печатку, довідку форми 4-ОПП, довідки про реєстрацію в фондах соціального страхування та Пенсійного фонду України (копії вказаних документів додаються до даної позовної заяви).

30 жовтня 2008 року Державним реєстратором (Іванюха О.В.) Печерської районної у місті Києві державної адміністрації за заявою керівника ОООФ «Екста»Савенко К.І. було підтверджено відомості про юридичну особу ОООФ «Екста»про що було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

18 квітня 2012 року Позивач звернулась з запитом про надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ОООФ «Екста»з якого останній стало відомо про те, що інформації щодо ОООФ «Екста»не міститься в реєстрі. Окрім того, ОСОБА_2 стало відомо про наявність Ухвали, та про те, що запис знесений за результатом розгляду її заяви та винесення Рішення про включення відомостей про ОООФ «Екста»до реєстру, було скасовано, відомості щодо ОООФ «Екста»виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2010 року у справі №8-23/10 Рішення було скасовано, зобов'язано державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації скасувати запис про внесення відомостей про ОООФ «Екста»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Дослідивши матеріали справи, докази, подані представниками сторін в ході судового розгляду справи, суд дійшов до висновку про те, що дії Державного реєстратора (Іванюха О.В.) Печерської районної у місті Києві державної адміністрації по скасуванню запису про включення відомостей про юридичну особу ОООФ «Екста»до єдиного державного реєстру є неправомірними, зважаючи на наступне.

01 січня 1992 року державна установа - Український центр розвитку асортименту товарів легкої промисловості, моди та культури одягу Київського виробничо-торгового об'єднання «Мода», що розташовувався по вул. Шота Руставелі, 11/7 в м. Києві був перетворений в Орендну фірму «Екста»(надалі - 00 «Екста») і, відповідно, працівники центру стали членами трудового колективу орендної фірми.

25 лютого 1992 року між Фондом державного майна України і колективом орендної фірм «Екста»був укладений договір оренди № 734, згідно якого 00 «Екста»у тимчасове платне володіння і користування на період з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1996 року було передане державне майно цілісного майнового комплексу в місті Києві по вул. Шота Руставелі, 11 - будівля площею 3333 кв.м., обладнання, устаткування та господарський інвентар. Згідно Договору трудовий колектив мав право викупити державне майно за рахунок власних та залучених коштів.

10 квітня 1992 року Постановою Верховної Ради України N 2270-ХП, був введений в дію та набрав чинності Закон України «Про оренду майна державних підприємств та організацій», який відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»регулював викуп державного майна, договір оренди якого укладено з правом його викупу.

Зазначений Закон визначав, що орендарями можуть бути організації орендарів, створені членами трудового колективу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів, громадяни та юридичні особи України.

Згідно ст. 9 України «Про оренду майна державних підприємств та організацій»у разі прийняття членами трудового колективу рішення про укладення договору оренди особи, які бажають стати орендарями, створюють організацію орендарів. Загальні збори організації орендарів обирають її керівні органи, затверджують положення про організацію орендарів, яке підлягає державній реєстрації у виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцезнаходженням об'єкта оренди. В положенні про організацію орендарів зазначаються: найменування організації, її місцезнаходження, цілі її діяльності, порядок вступу в організацію і виходу з неї, права та обов'язки членів організації, її органи управління, порядок розподілу доходу (прибутку), умови припинення діяльності організації орендарів. Організація орендарів набуває прав юридичної особи з дня її державної реєстрації.

7 липня 1992 року Верховною Радою України була прийнята Постанова «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про оренду майна державних підприємств і організацій», згідно якої пункт 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій»викладений в такій редакції:

До 31 грудня 1992 року договори оренди майна державних підприємств і організацій, укладені до введення в дію Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій»привести у відповідність із зазначеним Законом шляхом внесення змін до чинних договорів оренди. Правонаступником майнових прав і обов'язків орендних підприємств, набутих ними до приведення договорів оренди у відповідність із Законом України «Про оренду майна державних підприємств та організацій», є організації орендарів, що будуть створені відповідно до зазначеного Закону».

20 травня 1993 року набув чинності Декрет Кабінету Міністрів України № 57-93 «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду», пунктом № 9 якого було внесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 р. № 9-92 «Про додаткове регулювання орендних відносин" та встановлено, що приватизація цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду з правом викупу за укладеними до набуття чинності цим Декретом договорами оренди, в яких було визначено умови викупу (ціна, порядок, терміни та засоби платежу), здійснюється на умовах, передбачених договорами, а якщо в договорах оренди, укладених з правом викупу до набуття чинності цим Декретом, умови викупу не визначено і орендар не дає згоди на приватизацію державного майна, зданого в оренду, сторони договорів оренди, визнані такими відповідно до законодавства України, протягом півтора року з дня набуття чинності цим Декретом вносять до вказаних договорів належні зміни і доповнення. При цьому вартість майна, що підлягає викупу, визначається за методикою оцінки, яка діє на момент внесення цих змін і доповнень, та визначається квота використання майнових приватизаційних сертифікатів організацією орендарів. Організація орендарів для цілей викупу орендованого державного майна має права й обов'язки товариства покупців.

Матеріалами справи підтверджено, що 14 вересня 1992 року відповідно до вимог Закону «Про оренду майна державних підприємств та організацій»та Постанови Верховної Ради України від 07 липня 1992 року, працівники ОО «Екста»створили ОООФ «Екста». На загальних зборах організації прийняли положення про ОООФ «Екста»та обрали керівні органи - Раду та Голову Організації у особі Калантай Т.В.

02 жовтня 1992 року виконавчим комітетом Старокиївської районної ради народних депутатів міста Києва положення про ОООФ «Екста»було зареєстровано за реєстраційним номером 1369-00/0097 (надалі - Положення). Відтак, 02.10.1992 року ОООФ «Екста»набула прав юридичної особи.

Отже, створення та державна реєстрація окремої юридичної особи - ОООФ «Екста»відбулось 02.10.1992 року у повній відповідності до вимог Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій»та Постанови Верховної Ради України від 07 липня 1992 року.

ОООФ «Екста»тривалий час не здійснювала діяльності, у зв'язку з чим, інформація щодо ОООФ «Екста»до Єдиного державного реєстру (після його створення), не вносилась.

Як вбачається із матеріалів справи, з метою відновлення діяльності юридичної особи, член ОООФ «Екста»Позивач звернулась до Васильківського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту існування юридичної особи. Вказаний факт було підтверджено Рішенням. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області Рішення було скасовано, зобов'язано державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації скасувати запис про внесення відомостей про ОООФ «Екста»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В той же час, через порушення норм законодавства України в сфері державної реєстрації юридичних осіб, Державним реєстратором (Іванюха О.В.) Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, діюча юридична особа ОООФ «Екста»була виключена з Єдиного державного реєстру, без проведення процедури ліквідації, що законодавством України не передбачено. Вказаними діями було грубо порушено права членів ОООФ «Екста», в тому числі ОСОБА_2, працівників ОООФ «Екста», органів ДПІ, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, а також осіб перед якими ОООФ «Екста»має цивільні/господарські зобов'язання, які у випадку належного проведення ліквідаційної процедури мали б отримати задоволення своїх грошових вимог до ОООФ «Екста», в тому числі зі сплати податків і зборів, інших обов'язкових платежів.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Інших способів припинення юридичної особи, окрім як в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або припинення у зв'язку з ліквідацією, законодавством України не передбачено.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до норм ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Згідно ч. 5, 6 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення. У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Таким чином, законодавством України визначено, що навіть у випадку визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи, державний реєстратор має провести процедуру ліквідації такої юридичної особи. Тобто, діюча юридична особа, державна реєстрація якої недійсна з моменту її проведення, або запис про існування якої було безпідставно внесено, не може бути виключена з реєстру без проведення процедури ліквідації. У випадку, якщо судом не визначено ліквідатора чи склад ліквідаційної комісії, не встановлено строк і порядок її роботи, державний реєстратор зобов'язаний самостійно вирішити дане питання призначивши ліквідатором керівника юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 Перехідних положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(в редакції чинній на момент включення відомостей про ОООФ «Екста»на підставі Рішення до Єдиного державного реєстру) державний реєстратор протягом 2004 - 2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ОООФ «Екста»серії А01 №265329, виданого 15.09.2008 року, підставою заміни свідоцтва про державну реєстрацію є вказана ч. 2 Перехідних положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(копія свідоцтва додається до даної позовної заяви). Як зазначалось вище, Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області Рішення, яким встановлено факт існування ОООФ «Екста», було скасовано, зобов'язано державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації скасувати запис про внесення відомостей про ОООФ «Екста»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, скасовано свідоцтво про державну реєстрацію ОООФ «Екста».

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 234 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Факт існування ОООФ «Екста»не спростовано Ухвалою, і не може бути спростовано, у зв'язку з тим, що встановлення юридичного факту судом тільки підтверджує існування факту, а не створює його.

Інформація щодо юридичної особи ОООФ «Екста», що має повний обсяг правоздатності та дієздатності з 02.10.1992 року (моменту державної реєстрації юридичної особи), факт чого підтверджувався Рішенням, містилась в Єдиному державному реєстрі з 15.09.2008 року (моменту включення відомостей до Єдиного державного реєстру, та заміни свідоцтва про державну реєстрацію) до грудня 2010 року (моменту скасування запису про включення відомостей про ОООФ «Екста»до Єдиного державного реєстру).

Зважаючи на вищевикладене, Ухвалою суд фактично постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, інформація щодо якої містилась в Єдиному державному реєстрі, з правовими наслідками аналогічними визнанню судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Відповідно до ч. З ст. 104 юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, виконання Ухвали в частині зобов'язання реєстратора скасувати запис про включення відомостей про ОООФ «Екста»до Єдиного державного реєстру, відбулось з порушенням вищезазначеної норми цивільного кодексу України та процедури встановленої ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», адже законодавством України взагалі не передбачено припинення діючої юридичної особи без проведення ліквідаційної процедури.

Окрім того, у зв'язку з неправомірністю дій державного реєстратора по вчиненню запису про скасування запису про включення відомостей про юридичну особу ОООФ «Екста»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та у випадку скасування вказаного запису судом, безпідставним та неправомірним є скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ОООФ «Екста».

Виходячи із системного аналізу вищезгаданих норм чинного податкового законодавства, всебічного і повного дослідження усіх доказів, поданих представниками сторін у ході судового розгляду справи, суд прийшов до висновку про те, що оскаржуване рішення є не правомірним.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи, викладені позивачем у позовній заяві підтверджуються матеріалами справи та імперативними положеннями чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 11, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації (01010, м. Київ, вул. Суворова, 15) по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису від 21.12.2010 року № 10709990003034453 про скасування запису про включення відомостей про юридичну особу Організацію орендарів орендної фірми «Екста» (ідентифікаційний код 36149152) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

3. Зобов'язати державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації (01010, м. Київ, вул. Суворова, 15) скасувати запис від 21.12.2010 року № 10709990003034453, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

4. Зобов'язати державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації (01010, м. Київ, вул. Суворова, 15) скасувати запис, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про скасування запису про заміну свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Організації орендарів орендної фірми «Екста»(ідентифікаційний код 36149152).

5. Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 96 грн.57 коп. на користь ОСОБА_2 за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Печерської районної Державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур