Ухвала суду № 25298834, 18.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2012 р. м. Київ К-3567/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області (правонаступника Державної податкової інспекції у Любарському районі Житомирської області)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2008

у справі № 2-а-1452/07 (22-а-9370/08)

за позовом Любарського споживчого товариства Любарської райспоживспілки

до Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2007 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2008 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2007 скасовано. Адміністративний позов задоволено. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Любарському районі Житомирської області № 0000382302/0 від 06.08.2007.

Державна податкова інспекція у Любарському районі Житомирської області подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову окружного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанцій у попередньому судовому засіданні здійснено заміну відповідача у справі Державної податкової інспекції у Любарському районі Житомирської області на її правонаступника Чуднівську міжрайонну державну податкову інспекцію Житомирської області у зв'язку з реорганізацією.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0000382302/0 від 06.08.2007 про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 2152302,20 грн. прийнято на підставі акту № 08/-23-01-01750016 від 25.07.2006, яким за результатами планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Любарським споживчим товариством Любарської райспоживспілки Житомирської області вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2007 встановлено порушення останнім вимог п. п. 1, 2 ст. 3, 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 23.08.2000 № 1336. Порушення полягало у невпровадженні та незастосуванні реєстраторів розрахункових операцій при перевищенні граничного річного обсягу розрахункових операцій, проведенні розрахунків без роздрукування відповідного розрахункового документа на торгівельних об'єктах в с. Горопаї, с. Меленці, с. Филинці, с. В. Деревичі, с. В. Браталів та с. Гринівці на загальну суму 381670,06 грн., а також проведенні розрахунків без роздрукування відповідного розрахункового документа при продажу продукції невласного виробництва на суму 48790,38 грн.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються ст. 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами.

Фінансові санкції за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст. 238 Господарського кодексу України, а тому повинні застосовуватись у межах строків, визначених ст. 250 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що перевірка позивача була проведена за період з 01.04.2005 по 31.03.2007, тобто за дворічний період, при цьому спірне рішення прийняте на підставі акту перевірки від 25.07.2007.

З додатків до акту перевірки, на підставі яких проведено розрахунок штрафних санкцій, цим судом також встановлено, що при їх нарахуванні були враховані суми, які виникли поза межами передбачених ст. 250 Господарського кодексу України строків та які не бралися до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення, що свідчить про невідповідність рішення відповідача вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 зазначеної Постанови встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим для форм та умов проведення діяльності, визначених у п. п. 4, 7 переліку -75000 грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ.

Відповідно до п. 4 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, дозволена роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації.

Оскільки Любарське споживче товариство Любарської райспоживспілки обрало вид діяльності за кодом 71240 -роздрібна торгівля споживчої кооперації, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що воно має право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій у разі неперевищення 75-тисячного річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).

При проведенні перевірки в 75-тисячний річний обсяг розрахункових операцій були включені суми, отримані позивачем при продажу електроенергії та основних засобів, тобто продукції невласного виробництва, що підтверджується додатком № 2 до акту перевірки, що не могли бути враховані при визначенні 75-тисячного річного обсягу розрахункових операцій.

При цьому судом апеляційної інстанції зазначено, що неможливо встановити, в яких періодах та по яким торгівельним об'єктам позивача було допущено перевищення річного обсягу розрахункових операцій, а тому неможливо встановити, в якій частині рішення податкової інспекції могло б бути законним.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що акт проведеної перевірки оформлено неналежним чином, а саме розрахунок був здійснений не на підставі первинних облікових документів щодо проведених розрахункових операцій, у звіті не зазначена сума розрахункових операцій за звітний період і відсутня поденна їх розшифровка. В ньому відображена лише загальна сума всіх розрахунків, а не розрахункових операцій торгівельного об'єкта.

Викладене позбавило суд можливості встановити, чи є всі здійснені розрахунки розрахунковими операціями у розумінні ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та, відповідно, з якої саме дати, розрахункової операції настає перевищення граничного розміру розрахункових операцій.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитись с висновками суду апеляційної інстанції про неправомірність прийнятого податковим органом повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 2152302,20 грн. та обґрунтованості його скасування.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржена постанова суду апеляційної інстанції -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Любарському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2008 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

Суддя Н.Г. Пилипчук