Постанова № 25298605, 05.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 липня 2012 року 12:48 № 2а-6050/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. при секретарі Криворучко Л.В., за участю представників сторін:

від позивача: Малярчука Ю.Б., Слюсар С.В.,

від відповідача: Горошко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 грудня 2012 року № 0004601501, 0004611501, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі -позивач, ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України») з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області (далі -відповідач, ДПІ у Зміївському районі у Харківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 грудня 2012 року № 0004601501, 0004611501.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем зроблено помилковий висновок про порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та неправомірно нараховано штраф, оскільки рентну плату за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні, за серпень 2011 року позивачем було сплачено повністю.

Крім того, позивач зазначає, що між ним та відповідачем 29 квітня 2011 року було укладено договори № 3 та № 4 про розстрочення грошових зобов'язань зі сплати рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні, за інші звітні періоди. Позивач вважає, що з моменту укладення згаданих договорів до грошових зобов'язань застосовуються договірні правовідносини, а не норми Податкового кодексу України. При цьому, умови договорів не передбачають сплату штрафних санкцій за порушення строків сплати розстрочених грошових зобов'язань.

Позивач стверджує, що зазначені договори не розірвані, а прийняті органом державної податкової служби рішення про скасування раніше прийнятих рішень про розстрочення грошових зобов'язань є лише підставою для дострокового розірвання договорів, а не власне розірванням договору. Відтак, підстави для нарахування пені та штрафу у розмірах, передбачених Податковим кодексом України, відсутні.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень зазначав, що позивачем в порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України сплата податкового зобов'язання з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні, за серпень 2011 року була здійснена із затримкою платежу на 17 календарних днів.

В частині доводів позивача про необґрунтованість застосування штрафних (фінансових) санкцій за несплату розстрочених грошових зобов'язань представник відповідача пояснив, що рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області від 07 жовтня 2011 року були скасовані рішення відповідача про розстрочення грошових зобов'язань зі сплати рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні, у зв'язку з їх несплатою ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України». Таким чином, строк сплати раніше розстрочених сум грошових зобов'язань зі сплати рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні настав 07.10.2011 року, а податковий борг було сплачено 17.10.2011 року.

За таких обставин відповідач вважає, що ним було правомірно нараховано штрафні санкції згідно ст. 126.1 Податкового кодексу України та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(ідентифікаційний код 30019775), зареєстрована як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 28 серпня 1998 року за адресою: 04053, місто Київ, вул. Кудрявська, будинок 26/28 (копія Довідки серії АА № 274088 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України міститься в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 2.1 Статуту Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 15 квітня 2010 року № 147, компанія створена для здійснення видобутку природного газу і нафти на основі раціонального та ефективного використання ресурсів вуглеводнів із застосуванням передових методів геологорозвідувальних робіт і розробки родовищ, прогресивних технологій видобування і переробки природного газу, газового конденсату та нафти з метою отримання прибутку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в України»№ 509-ХІІ від 04.12.1990 року, із змінами і доповненнями, підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, 76 та 86 Податкового кодексу України, ДПІ у Зміївському районі у Харківській області було проведено камеральну перевірку платника податків ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»з питання несвоєчасної сплати до бюджету рентної плати за природний газ та газовий конденсат за період затримки платежу з 30.09.2011 р. по 17.10.2011 р.

За результатами перевірки складено акт № 2015/15/30019775 від 19.12.2011 р., яким встановлено несвоєчасну сплату позивачем рентної плати за природний газ та газовий конденсат.

В Акті перевірки встановлено, що позивач порушив вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме:

- суми податкових зобов'язань з рентної плати за природний газ в розмірах 8 150,05 грн., 181 145,25 грн., 631 989,93 грн., терміном сплати 30.09.2011 року, були сплачені із затримкою строків їх сплати на 17 днів, а суми в розмірах 104 470,86 грн., 750 515,99 грн., терміном сплати 07.10.2011 року, були сплачені із затримкою строків їх сплати на 10 днів;

- суми податкових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат в розмірах 4 396,97 грн., 126 788,63 грн., терміном сплати 30.09.2011 року, були сплачені із затримкою строків їх сплати на 17 днів, а суми -в розмірах 81 783,78 грн., 40 330,15 грн., 161 113,22 грн., терміном сплати 07.10.2011 року, були сплачені із затримкою строків їх сплати на 10 днів.

28 грудня 2011 року, на підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ у Зміївському районі у Харківській області було прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ш»:

- № 0004601501, яким позивача, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, визначеного пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, за затримку на 17 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1 676 272,08 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 167 627,22 грн.;

- № 000461501, яким позивача, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні, визначеного пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, за затримку на 17 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 414 413,05 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 41 441,31 грн.

Рішеннями Державної податкової служби у Харківській області від 14.03.2012 року № 1994/7/10-212 та Державної податкової служби України від 20.04.2012 року № 11476/7/10-2215 зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Не погодившись з висновками акту камеральної перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із доводами позовної заяви з огляду на наступне.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі -ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 36.1 ст 36 ПК України також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

За загальним правилом, встановленим статтею 126 ПК України («Порушення правил сплати (перерахування) податків») у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, -у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, -у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати рентної плати за газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні врегульовано в розділі Х Податкового кодексу України.

Пунктом 256.1 ст. 256 ПК України визначено платниками рентної плати (далі -платники) -суб'єктів господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.

Пунктом 260.1 ст. 260 ПК України встановлено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

За правилами, встановленими пунктом 260.3 ст. 260 ПК України, платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 260.5 ст. 260 ПК України, платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби.

Пунктом 260.7 ст. 260 ПК України встановлено, що сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

З наведених норм чинного податкового законодавства вбачається, що граничним строком для подання звітного податкового розрахунку за базовий звітний (податковий) період є 20 число наступного місяця, який слідує за звітним місяцем, а граничним строком для сплати суми податкового зобов'язання, зазначеного у поданому платником податку податковому розрахунку за податковий (звітний) період, є наступні 10 календарних днів, які настають за останнім днем граничного строку, встановленого для подання звітного податкового розрахунку за базовий звітний (податковий) період.

Отже, сума податкового зобов'язання з рентної плати за серпень 2011 року повинна була бути розрахована до 20 вересня 2011 року та сплачена до 30 вересня 2011 року включно.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 19.09.2011 року позивачем було подано до ДПІ у Зміївському районі у Харківській області податковий розрахунок з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні № 109 за серпень 2011 року (назва ділянки надр «Шебелинське»), в якому визначено податкові зобов'язання за газовий конденсат у розмірі 131 185,60 грн. (вказана сума в таблиці щодо порушення строків сплати рентної плати за газовий конденсат, наведеній в Акті перевірки, розбита на суми в розмірі 4 396,97 грн. та 126 788,63 грн.) та податкові зобов'язання за природний газ у розмірі 813 135,18 грн. (вказана сума в таблиці щодо порушення строків сплати рентної плати за природний газ, наведеній в Акті перевірки, розбита на суми в розмірі 181 145,25 грн. та 631 989,93 грн.), а також податковий розрахунок з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні № 111 за серпень 2011 року (назва ділянки надр «Полянська площа (Аксютівське)»), в якому визначено податкові зобов'язання за природний газ у розмірі 8 150,05 грн.

Однак, всупереч наведених вище положень Податкового кодексу України, податкові зобов'язання з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні за вказаний період були сплачені 17 жовтня 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 17 жовтня 2011 року № 2589 на суму 946 370,23 грн. та № 2590 на суму 171 667,60 грн., тобто із затримкою 17 календарних днів, як вірно встановлено під час перевірки.

Слід зазначити, що за Податковим кодексом України у разі визначення розміру сплати податкового зобов'язання за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні платником, саме платник податків несе відповідальність за правильність обчислення суми податкового зобов'язання, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем порушено граничний термін сплати податкового зобов'язання за природний газ, що видобувається в Україні за серпень 2011 року, у зв'язку з чим відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції, встановлені статтею 126 Податкового кодексу України, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Щодо застосування штрафу за затримку сплати податкових зобов'язань згідно Договорів про розстрочення грошових зобов'язань суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 29 квітня 2011 року № 38 між позивачем та ДПІ у Зміївському районі у Харківській області було укладено Договір про розстрочення грошових зобов'язань від 29 квітня 2011 року № 3, відповідно до якого ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»було надано розстрочку сплати грошових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат на загальну суму 323 861,30 грн. під проценти строком з 30.04.2011 р. по 26.12.2011 р.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 29 квітня 2011 року № 39 між позивачем та ДПІ у Зміївському районі у Харківській області було укладено Договір про розстрочення грошових зобов'язань від 29 квітня 2011 року № 4, відповідно до якого ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»було надано розстрочку сплати грошових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат на загальну суму 1 000 685,99 грн. під проценти строком з 30.04.2011 р. по 26.12.2011 р.

Пунктом 4.2. договорів про розстрочення грошових зобов'язань від 29 квітня 2011 року № 3 та № 4 передбачено, що ДПІ зобов'язується достроково розірвати договір на підставі рішення про скасування розстрочення та пред'явити до сплати невнесену суму грошового зобов'язання, а також процентів, якщо: з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекручено або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Згідно з п. 5.3. вказаних договорів, від дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченого грошового зобов'язання та суму процентів.

Відповідно до рішень Державної податкової адміністрації у Харківській області від 07 жовтня 2011 року № 38/с та № 39/с скасовано вищевказані рішення ДПА у Харківській області від 29 квітня 2011 року № 38 та рішення ДПА у Харківській області від 29 квітня 2011 року № 39 про розстрочення грошових зобов'язань ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»у зв'язку з тим, що платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання та має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договору про розстрочення.

Позивачем не надано доказів оскарження та скасування наведених рішень ДПА у Харківській області.

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлений статтею 100 ПК України.

Відповідно до пункту підпункту 100.12.2 пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу України передбачено, що договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо:

з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною;

платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів;

платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Як вбачається із змісту рішень про скасування розстрочення, вони прийняті у зв'язку із порушенням позивачем умов погашення розстрочених грошових зобов'язання та має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договору про розстрочення.

Позивачем зазначені рішення не оскаржувались, заперечень з приводу наявності підстав для їх прийняття позивач під час розгляду справи не висловлював.

Згідно з пунктом 100.13 статті 100 Податкового кодексу України порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень.

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1036 (далі по тексту - Порядок), з ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), розриває цей договір, про що повідомляє платника податків та відповідний орган державної податкової служби.

У такому випадку підрозділ погашення податкового боргу письмово повідомляє підрозділ обліку та звітності та структурні підрозділи, які здійснюють адміністрування відповідних податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, для здійснення заходів по нарахуванню пені та відповідних штрафних санкцій відповідно до норм чинного законодавства.

Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) оформляється на бланку відповідного органу державної податкової служби (додаток 5).

При цьому рішення про розстрочення (відстрочення) скасовується в повному обсязі (за всіма платежами) з одночасним проведенням нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

Рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору.

За приписами пунктів 4.6 та 4.7 Порядку з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

З дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Пункт 4.9 Порядку передбачає, що рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене у порядку, встановленому Кодексом для оскарження рішень органу державної податкової служби щодо нарахованої суми грошових зобов'язань.

Наведені правові норми свідчать, що підставою для дострокового розірвання договору розстрочення грошових зобов'язань є рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення грошових зобов'язань; при цьому невнесені суми розстрочених грошових зобов'язань (податкового боргу) та суми процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення, платник податків зобов'язаний сплатити з дня дострокового розірвання такого договору, а з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

При цьому, судом враховується, що в даному випадку йдеться про виникнення та сплату податкових, а не договірних (цивільних та господарських) зобов'язань, відносини щодо чого (щодо податкових зобов'язань) є предметом регулювання ПК України та Положення № 1036, що також відповідає положенням п. 4.3., 5.3. вищезгаданих договорів про розстрочення. Відтак, доводи позивача відносно того, що до порядку розірвання вказаних договорів застосовуються норми, що регулюють договірні правовідносини, а не положення податкового законодавства України, є помилковими. В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 1 ЦК України цивільне законодавство не застосовується до податкових та бюджетних відносин.

Таким чином, з дня скасування рішень ДПА у Харківській області від 29 квітня 2011 року № 38, № 39 про розстрочення грошових зобов'язань позивач має сплатити невнесену суму розстрочених грошових зобов'язань та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення, а з 08 жовтня 2011 року на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у відповідних розмірах. Відтак, граничним строком сплати невнесеної суми грошових зобов'язань є 07 жовтня 2011 року.

Судом встановлено, що розстрочені грошові зобов'язання з рентної плати за газ та газовий конденсат фактично сплачено 17 жовтня 2011 року платіжними дорученнями № 2589 від 17.10.2011р., № 2610 від 17.10.2011р., тобто із затримкою на 10 календарних днів.

За таких підстав, за затримку сплати податкових зобов'язань з рентної плати за газ та газовий конденсат, що видобувають в Україні, згідно рішень ДПА у Харківській області від 29 квітня 2011 року № 38, № 39 про розстрочення грошових зобов'язань, а саме з 08 жовтня 2011 року на 10 календарних днів позивач має сплати штраф у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, як вірно визначено відповідачем.

Отже, судом перевірено, що податкові повідомлення-рішення від 28 грудня 2011 року форми «Ш»№ 0004601501, № 000461501, якими до позивача, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань з рентної плати за природний газ та газовий конденсат застосовано штраф у розмірі 10% від суми прострочених платежів (167 627,22 грн. та 41 441,31 грн., відповідно), є правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем доказів, якими б спростовувались доводи відповідача, суду не надано.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення позивачем норм чинного податкового законодавства, суд приходить до висновку про достатність підстав у податкового органу для прийняття спірних повідомлень-рішень, якими до позивача застосовано штраф за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

У зв'язку з наведеним відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання вказаних рішень протиправними та їх скасування.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 13 липня 2012 року.