Постанова № 25295600, 03.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 р. Справа № 2а-17480/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника відповідача Ткаченко Т.О.

представника позивача Васіліу С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012р. по справі № 2а-17480/11/2070

за позовом Приватного підприємства "КФ"

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

22 грудня 2011 року приватне підприємство "КФ" (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (надалі - відповідач), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000752310 від 20.10.2011р. на суму 204787,00 грн.

13 березня 2012 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов приватного підприємства "КФ" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі.

Скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції №0000752310 від 20.12.2011 на суму 204787,00грн.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на надання неналежної правової оцінки обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Обгрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що судом першої інстанції не враховано той факт, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентом ПП "Український центр екології" є нікчемними в силу п.п.1,2 ст. 215, п.1 ст. 203 ЦК України та не створюють юридичних наслідків для позивача, оскільки ПП "Український центр екології" за результатом проведеної перевірки порушено вимоги чинного податкового законодавства у сфері проведення фінансово-господарської діяльності - підприємство має стан платника "7" - відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

03.07.2012 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду замінено відповідача по справі з Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на Дергачівську міжрайонну державну податкову інспекцію Харківської області Державної податкової служби у зв'язку з реорганізацією територіальних органів Державної податкової служби України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011р. №981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що з 28.11.2011 року по 09.12.2011 року Дергачівською МДПІ Харківської області проведена невиїзна позапланова перевірка Приватного підприємства "КФ" по взаємовідносинам з ПП "Український центр екології" їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2011 року.

06.12.2011 року за результатом проведеної перевірки складено акт №1035/23-104/14103761"Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "КФ" по взаємовідносинам з ПП "Український центр екології" код ЄДРПОУ 36627363, їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2011 року", яким встановлено, що в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту у квітні 2011 року безпідставно віднесено суми ПДВ за нікчемними правочинами по придбанню ПММ від ПП "Український центр екології" на суму 204786,12грн. (а.с.24-39).

20.12.2011 року на підставі акта перевірки від 06.12.2011 №1035/23-104/14103761 Дергачівською МДПІ Харківської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000752310 (а.с.6), яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП "КФ" з податку на додану вартість на 204787,00грн., в тому числі: за основним платежем на 204786грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 1грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем включено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року кошти, сплачені за договором з ПП "Український центр екології" на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку, а також відповідно до договору, укладеному з метою здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції неправомірним, виходячи з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто визначальною підставою для формування податкового кредиту є придбання товарів з метою подальшого використання їх у власній господарській діяльності підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи між ПП "Український центр екології" (постачальник) та ПП "КФ" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №10 від 01.04.2011 (а.с.7), згідно з умовами якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах цього договору. Відповідно до п. 2.4 цього договору, приймання товару по кількості і якості виконується у відповідності з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом від 20.05.2008 року №281/171/578/155, зареєстрованим в Мін'юсті України за №805/15496 від 02.09.2008р. Термін дії договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2011р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Позивачем включено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару, отриманого за договором з ПП "Український центр екології".

Пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону №N 996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору з ПП "Український центр екології", позивачу було здійснено поставку нафтопродукту (дизпалива) автомобільним транспортом, відповідно до наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних, в яких вантажовідправником зазначено ПП "Український центр екології", а вантажоодержувачем - ПП "КФ".

Колегія суддів зазначає, що єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів встановлений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155.

Відповідно до п. 7.5 Інструкції "Порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом", відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється товарно-транспортними накладними (надалі - ТТН) у чотирьох примірниках.Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Форма ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) затверджена додатком 3 до Інструкції №281/171/578/155, який передбачає перелік обов'язкових реквізитів, що повинні бути заповнені при здійсненні поставки, серед них: автопідприємство, яке здійснює перевезення нафтопродуктів, замовник (платник), вантажоодержувач, пункт навантаження та пункт розвантаження.

Згідно п.п. 7.5.8 п.7.5 Інструкції, відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Як вбачається з копій товарно-транспортних накладних (а.с.9,11,13,15,17,19,21,23) пунктом навантаження товару вказано м. Харків, пунктом розвантаження - м. Дергачі Харківської області.

Колегія суддів зазначає, що у товарно-транспортних накладних не повністю заповнені зазначені графи місць завантаження та розвантаження товару, а саме: конкретно не вказана адреса складу завантаження паливно-мастильними матеріалами, тобто допущено порушення норм чинного законодавства щодо змісту первинних бухгалтерських документів.

Крім того, відповідно до наявного у матеріалах справи акту "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "Український центр екології" (код ЄДРПОУ 36627363) з питання правильності визначення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року" від м06.06.2011р. №1738/18/36627363 (а.с.97-111), встановлено наступне: перевіряємим підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту з податку на додану вартітсь по операціях з придбання товарів, робіт та послуг. Відповідно, в порушення норм ст. 198.6 Господарського кодексу України завищено податковий кредит по операціях з контрагентами за квітень 2011 року на загальну суму 18086737,00 грн.

Оскільки відповідно до норм Закону України "Про податок на додану вартість" обов'язковою умовою формування податкового кредиту є наявність мети використання придбаного підприємством товару у власній підприємницькій діяльності, колегія суддів вважає, що позивачем повинні були бути надані докази на підтвердження того факту, що нафтопродукти за договором з ПП "Український центр екології" були отримані у визначеному законом та договором порядку та використані у господарській дільяності.

Проте, у зв'язку з тим, що первинні документи, зокрема товарно-траспортні накладні на поставку нафтопродуктів (дизпалива) приватному підприємству "КФ", були складені з порушенням норм чинного законодавства, неможливо довести факт належного отримання товару позивачем по справі. Крім того, вказані висновки суду підтверджені також результатами перевірки господарської діяльності контрагента позивача ПП "Український центр екології", оскільки останнім не було представлено необхідних первинних документів на підтвердження сум податкового кредиту, сформованого в тому числі за операціями з ПП "КФ". Встановлені перевіркою факти жодними доказами по справі не спростовуються.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "КФ" є неправомірними, та не підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як прийнята з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012р. по справі № 2а-17480/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою Приватному підприємству "КФ" в позові відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Сіренко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 09.07.2012 р.