Вирок № 25292028, 18.07.2012, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 0216/494/12 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2012 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої -судді Тучинської Н.В.,

при секретарі Хонькович Л.І.

з участю прокурора Гладченко-Корнійчук Ю.М.

підсудного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рубань Немирівського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого: 13 лютого 1995 року Немирівським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 140 КК України в редакції 1960 року до 3 років і шести місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, 28 травня 1999 року Немирівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України в редакції 1960 року до 4 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, 05 червня 2002 року Немирівським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років і шести місяців позбавлення волі, 10 серпня 2004 року Крижопільським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 390, ст. 71 КК України до двох років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі по закінченню строку покарання 10 серпня 2008 року, - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, 24 березня 2012 року близько 20-ої години, маючи умисел на крадіжку чужого майна та корисливий мотив, шляхом вільного доступу пройшов на територію домогосподарства ОСОБА_2, що розташоване по АДРЕСА_2, звідки викрав три чавунні труби діаметром 63 мм: одна довжиною 2,4 м, друга -2 м, третя -0,96 м, загальною вагою 65 кг, які в подальшому переніс до будинку ОСОБА_3 у с. Лучинець та здав їх на металобрухт. Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 319 від 24.04. 2012 року вартість трьох чавунних труб як брухту станом на 28.03.2012 року могла становити 130 гривень. Своїми діями ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріального збитку на вказану суму.

В судовому засіданні підсудний повністю визнав свою вину в інкримінованому злочині і показав, що 24 березня 2012 року на протязі дня він знаходився дома разом із своїм пасинком та збирали металобрухт. Близько 20-ої години вони вирішили віднести металобрухт та здати його ОСОБА_3 Йдучи дорогою та проходячи повз домоволодіння ОСОБА_2, біля дороги на окопі він помітив труби, які в подальшому стягнув на дорогу та по черзі переносив до будинку ОСОБА_3, за що отримав кошти в сумі 78 гривень. Своєму пасинку ОСОБА_4 він не говорив, що викрав дані труби і той не бачив, як він це робив. Через два дня працівники міліції запитали у нього, де він взяв труби на брухт, і він зізнався у скоєному.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час і місце розгляду справи (а.с. 107). В матеріалах справи (а.с. 45) мається заява потерпілої про відсутність матеріальних претензій до підсудного. Заслухавши думку прокурора, суд постановив про можливість захисту прав і інтересів потерпілої без її особистої участі в судовому засіданні.

Підсудний ОСОБА_1 відмовився від допиту у судовому засіданні свідків та дослідження інших доказів у справі, заявивши, що не оспорює ті фактичні обставини справи, про які вони стверджували на досудовому слідстві, визнає їх за правдиві і достовірні. За таким клопотанням підсудного та з врахуванням думки прокурора, суд визнав недоцільним допит свідків та дослідження інших доказів у справі, оскільки такі докази ніким не оспорюються, і дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом підсудного та дослідженням характеризуючи його особу даних.

Таким чином суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України як крадіжка чужого майна, вчинена повторно.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, зокрема, що відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, вчинене ним діяння є злочином середньої тяжкості; особу винного, який за місцем свого проживання характеризуються виключно позитивно (а.с. 18), як такий, що нічим себе не скомпрометував; обставини, що пом`якшують покарання, зокрема повне визнання своєї вини та щире каяття в скоєному злочині, відшкодування заподіяної шкоди (а.с. 45, 53). Крім того, з пояснень підсудного, а також довідки Лучинецької сільської ради (а.с. 17) слідує, що підсудний з моменту звільнення з місць позбавлення волі проживає із ОСОБА_5, виховує спільно з нею її двох неповнолітніх дітей, а також двоє спільних малолітніх дітей.

Органом досудового слідства як обставину, що обтяжує покарання для ОСОБА_1, віднесено вчинення злочину повторно. Враховуючи положення ч. 4 ст. 67 КК України, суд виключає з обвинувачення таку обтяжуючу ОСОБА_1 покарання обставину як вчинення злочину повторно, оскільки повторність є ознакою злочину і вплинула на кваліфікацію дій підсудного. Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутні обставини, що обтяжували б йому покарання.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що із врахуванням сукупності пом`якшуючих покарання підсудному обставин, є можливим призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк, ближчий до мінімального -два роки.

Із врахуванням особи підсудного та сукупності пом`якшуючих покарання підсудному обставин, бажання підсудного довести своє виправлення на волі, а також враховуючи думку прокурора, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_1 від покарання з призначенням іспитового строку, ближчого до мінімального, визначеного кримінальним законом, - 1 рік і 6 місяців.

З огляду на обране для ОСОБА_1 покарання, суд не вбачає підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу, і до вступу вироку в законну силу залишає в силі запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Речовий доказ -три чавунні труби (а.с. 52) - на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 93 КПК України, судові витрати покладаються на засуджених. До судових витрат, зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 91 КПК України відносяться суми, витрачені на дослідження речових доказів. У справі було проведено товарознавчу експертизу (а.с. 68-69) на предмет визначення вартості викраденого майна. Розрахунок вартості експертизи проведено з дотриманням вимог закону (а.с. 70) і складає 367 гривень 80 копійок, які слід стягнути з винного у скоєному злочині.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік і шість місяців не вчинить нового злочину і періодично з`являтиметься для реєстрації до органу кримінально-виконавчої системи.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу підсудному залишити без зміни -підписку про невиїзд.

Речовий доказ -три чавунних труби діаметром 63 мм: одна довжиною 2,4 м, друга -2 м, третя -0,96 м, загальною вагою 65 кг - повернути потерпілій ОСОБА_2.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (код -24525055, рахунок 31250272210172 (плата за послуги), банк - ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) 367 гривень 80 копійок за проведення товарознавчої експертизи.

На вирок протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: ___