Рішення № 25287841, 09.07.2012, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/2508/580/2012р. Справа № 2508/4336/2012 р.

Рішення

іменем України

09 липня 2012 р. смт. Козелець

Чернігівської області у складі:

головуючого-судді Іванюка Т.І.,

при секретарі Дідовець М.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання боргового зобов'язання виконаним,

в с т а н о в и в:

у суд із позовоною заявою про стягнення боргу звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_3 у якому просить стягнути із останнього на її користь 789 570 гривень суму позики за борговою розпискою та 216 295 гривень 43 коп. процентів в розмірі облікової ставки НБУ, а всього 1 005 865 гривень 43 коп. Під час розгляду справи позивачкою було збільшено розмір позовних вимог та остаточно просила суд стягнути на її користь із ОСОБА_3 789 570 (сімсот вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят) гривень 00 коп. - суму позики за борговою розпискою, 216 295 (двісті шістнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) гривень 43 коп. процентів в розмірі облікової ставки НБУ та 71 061 (сімдесят одну тисячу шістдесят одну гривню) 30 коп. проценти за прострочення виконання зобов'язання, а всього 1 076 926 (один мільйон сімдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять шість) гривень 73 коп. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 22 травня 2008 року ОСОБА_3 позичив у неї грошові кошти у сумі 100 000 доларів США, що на день отримання ним позики становило 485 000 гривень. Про отримання боргу ОСОБА_3 склав розписку, у якій зобов'язувався повернути гроші до 1 червня 2008 року. У заплановану для повернення боргу дату ОСОБА_3 гроші не повернув, а пообіцяв зробити це пізніше. З 10.05.2011 року він, шляхом перерахування невеличких сум, почав частково повертати позику. Загалом за період з 10.05.2011 року по 13.04.2012 року відповідач повернув 9 000 гривень. Вищевказане свідчить про те, що ОСОБА_3 перервав перебіг строку позовної давності, вчинивши дії про визнання ним боргу.

Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_3 подав зустрічну позовну заяву До ОСОБА_1 про визнання боргового зобов'язання виконаним, у якій просить визнати боргове зобов'язання ОСОБА_3 в сумі 100 000 доларів США, згідно розписки від 22.05.2008 року, перед ОСОБА_1 виконаним та зобов'язати останню повернути оригінал боргової розписки від 22.05.2012 року. Свої вимоги мотивує тим, що він повернув вищевказаний борг, але боргову розписку ОСОБА_1 йому не віддала. На даний момент ОСОБА_1, маючи на руках дану розписку, намагається впливати на нього та мститися.

У судовому засіданні позивачкою та її представником позовні вимоги повністю підтримані.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що дійсно 22.05.2008 року отримував у борг від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 100 000 доларів США, про що власноруч написав розписку. На даний час борг повернув. Не заперечив того, що перераховував на картковий рахунок гроші позивачці сам, або через інших осіб, але це було не повернення боргу, а матеріальна допомога як дружині.

Представник відповідача заперечила проти позову посилаючись на те, що виписка від 15.05.2012 року Банку «Райффайзен банк Аваль» по рахунку НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 як доказ є фальшивою, а тому ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду. Не дотримання позивачкою строку на подачу позову прямо вказує на те, що борг був повернутий вчасно.

Під час розгляду справи було встановлено такі факти і відповідні правовідносини:

як виходить із змісту розписки від 22.05.2008 року ОСОБА_3, який проживає за адресою АДРЕСА_1 отримав у борг від ОСОБА_1 100 000 доларів США та зобов'язувався із повернути на протязі місяця до 1 червня 2008 року;

11.01.2012 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано;

згідно виписки банку «Райффайзен Банк Аваль» від 15.05.2012 р. на картковий рахунок ОСОБА_1 поступило: 10.05.2011 - 4000,00 грн., 08.02.2012р. - 2000,00 грн., 16.03.2012 р. - 1500,00 грн., 13.04.2012р.-1500,00 грн. Загалом за період з 10.05.2011 р. по 13.04.2012 р. на рахунок позивачки поступило 9 000 грн.00 коп.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу є обґрунтований і підлягає задоволенню із наступних підстав:

відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів. Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 1046 ч.1 ЦК України за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів /суму позики/. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Частиною 2 ст.1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Судом у відповідності до ст. 1051 ЦК України береться до уваги саме письмова розписка як свідоцтво договору позики вказаних грошових коштів.

В судовому засіданні ОСОБА_3 вказав, що писав розписку власною рукою, гроші отримував саме він, тому договір позики між ним та ОСОБА_1 був укладений в простій письмовій формі. Не заперечив ОСОБА_3 і проти того, що отримані у борг гроші були спрямовані на розвиток його підприємницької діяльності. Оригінал розписки як доказ наявності боргу ОСОБА_3 знаходиться у ОСОБА_1 на руках.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, бо відповідачем порушено право позивача за договором позики, оскільки борг до теперішнього часу не повернуто. Відповідачем не надано ніяких доказів на підтвердження сплати боргу, в зв'язку з чим суд вважає, що зобов'язання не виконане та не припинене належним чином. Згідно до норм цивільного законодавства договір позики вважається остаточно завершеним, коли боргова розписка повернута позичальникові, а якщо розписка знаходиться у позикодавця, то це свідчить про те, що договір позики належним чином не виконано.

Згідно ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Національний банк України станом на день вирішення справи встановив офіційний курс 1 гривні до долару США - 7,98….. грн. Таким чином, з урахуванням часткової сплати, основна сума боргу складає 789 570 грн. 00коп.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Таким чином відсотки за користування позикою в розмірі облікової ставки НБУ складають 216 295 грн. 43 коп.

Зі змісту ч. 2 ст. 1048 ЦК України вбачається, що договір позики є безпроцентним, якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін.

Враховуючи, що відповідний договір позики був укладений на суму, що значно перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а позичені кошти були спрямовані на підприємницьку діяльність відповідача, у суду не має підстав вважати даний договір безпроцентним.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Три проценти річних за три роки прострочення виконання зобов'язань становлять: 789 570 грн. х 3% х 36 : 12 = 71 961 грн. 30 коп. Таким чином загальна сума боргу ОСОБА_3 складає: 1 005 865 грн. 43 коп. + 71 061 грн. 30 коп. = 1 076 926 грн. 73 коп.

Що стосується строку позовної давності то на думку суду він позивачем не пропущений, оскільки згідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При оцінці як доказу виписки банку «Райффайзен Банк Аваль» від 15.05.2012 р., суд приймає до уваги те, що ОСОБА_3 не заперечив проти того, що саме він, або за його дорученням інша особа, перераховували кошти на картковий рахунок позивачки ОСОБА_1 у період, який зазначений у даній виписці. При цьому до пояснень ОСОБА_3 у тій частині, що він проводив дані перерахування ОСОБА_1 як матеріальну допомогу своїй дружині, а не повернення боргу, суд ставиться критично, оскільки із виписки вбачається, що грошові кошти продовжували надходити на картковий рахунок і після розірвання шлюбу між сторонами. Тому, суд розцінює вищевказану виписку як часткове погашення відповідачем ОСОБА_3 боргу за період з 10.05.2011 р. по 13.04.2012 р. у сумі 9 000 грн.00 коп.

Нормою статті 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Підставою переривання перебігу позовної давності є вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Дією є активна поведінка особи (в основі якої лежить певних рух людини). Дією, що свідчить про визнання особою свого боргу, є часткова сплата боргу, звернення про його відстрочення, сплата неустойки, процентів річних тощо.

У зв'язку з вищевикладеним доводи відповідача та представника відповідача про застосування позовної давності на увагу не заслуговують.

Задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу повністю виключають задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання боргового зобов'язання виконаним, оскільки вони є похідними від первісного позову.

Згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. та стягнути на користь держави із ОСОБА_3 за подачу зустрічної позовної заяви судовий збір у сумі 3 306 (три тисячі триста шість) гривень 00 коп.

Керуючись ст. ст. 253, 257, 264, 533, 625, 1046, 1047, 1048 та 1051 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 789 570 (сімсот вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят) гривень 00 коп. - суму позики за борговою розпискою, 216 295 (двісті шістнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) гривень 43 коп. процентів в розмірі облікової ставки НБУ та 71 061 (сімдесят одну тисячу шістдесят одну гривню) 30 коп. проценти за прострочення виконання зобов'язання, а всього 1 076 926 (один мільйон сімдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять шість) гривень 73 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання боргового зобов'язання виконаним відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн.

Стягнути на користь держави із ОСОБА_3 за подачу зустрічної позовної заяви судовий збір у сумі 3 306 (три тисячі триста шість) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Козелецький районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: