Рішення № 25280216, 05.07.2012, Апеляційний суд Тернопільської області

Справа № 1917/431/2012 Головуючий у 1-й інстанції Ковтунович О.В. Провадження № 22-ц/1990/722/12 Доповідач - Фащевська Н.Є.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Фащевської Н.Є.

суддів - Щавурської Н. Б., Ходоровського М. В.,

при секретарі - Бріль В.Л.

з участю - представника ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шумського районного суду від 20 квітня 2012 року по справі за позовом ПАТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ "Приват банк" звернувся з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно -належний йому на праві особистої власності автомобіль марки DAEWOO, реєстраційний номер: НОМЕР_2, в рахунок погашення заборгованості в сумі 9967,39 ( дол. США ) що складає 79539,77грн. за кредитним договором № TEAWAK 12493221 від 08.05.2008 року, та витребування даного майна у відповідача.

Позивач вказав, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання по кредитному договору, в зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Рішенням Шумського районного суду від 20 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Звернено стягнення на предмет застави: автомобіль марки DAEWOO, модель: NEXIA, рік випуску : 2008, тип ТЗ: легковий седан-В, номер кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 ( що мешкає за адресою:АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Зобов'язано ОСОБА_1 передати ПАТ КБ «Приватбанк» предмет застави - автомобіль марки DAEWOO, модель: NEXIA, рік випуску : 2008, тип ТЗ: легковий седан-В, номер кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 та комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію вищезазначеного транспортоного засобу (технічний паспорт). Стягнуто із ОСОБА_1 795 грн. 63 коп. судових витрат по справі на користь ПАТ КБ "Приватбанк".

ОСОБА_1 звернувся в суд з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ "Надра" відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що заставодержатель набув право звернення стягнення на предмет застави, оскільки боржник неналежно виконував прийняті зобовязання.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону та встановленим обставинам по справі.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з частиною 1 статті 572, частиною 1 статті 574 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставного майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Згідно із ч.1 ст. 20 Закону України «Про заставу»звернення стягнення на заставне майно здійснюється за рішенням суду.

Судом установлено, що між сторонами 8 травня 2008 року укладено кредитний договір № ТЕАWАК 12493221, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 9 190,94 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% та кінцевим терміном повернення кредиту 7 травня 2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним вище кредитним договором між відповідачем та ПАТ КБ «Приватбанк»8 травня 2008 року було укладено договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надав у заставу належний йому автомобіль марки ДЕО NEХІА, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий седан-В, номер кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, вартістю 57 690,0 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № ТЕАWАК 12493221 від 8 травня 2008 року станом на 15 листопада 2011 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком складає 9967,40 дол. США, що становить 79 539,77грн.

Рішенням Шумського районного суду від 30 листопада 2011 року із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»стягнуто 70 345,64 грн. існуючої на той час заборгованості по кредитному договору № ТЕАWАК 12493221 від 8 травня 2008 року, а в зустрічному позові ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк»про визнання зазначеного кредитного договору недійсним відмовлено. Рішення набрало законної сили.

ПАТ "Приватбанк" відповідно до умов п.12.2 Договору направив ОСОБА_1 письмове повідомлення про настання події дефолту, про необхідність повернення наданої суми кредиту та інших грошових зобов'язань, а також зареєстрував у Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави, що стверджується копіями письмових повідомлень та Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 7 листопада 2011 року. Позичальник зобов'язаний усунути подію дефолту або передати предмет застави у володіння банку за актом приймання-передачі, за адресою, що вказана в статті договору протягом 30 днів з моменту реєстрації відомостей про звернення стягнення на предмет застави у Державному реєстрі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до статей 572, 589, 590 ЦК України, статей 19, 20 Закону України «Про заставу», статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу»банк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання заставодавцем якого - небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно положення п. 13.9 кредитно заставного договору, відповідно до якого за вибором Банку звернення стягнення на предмет застави може здійснюватися у судовому порядку відповідно до розділу ІV Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та умов цього договору.

Положеннями частини 1 статей 26, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, в тому числі продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах.

З обставин справи вбачається, що при зверненні до суду позивач просив звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звертаючи стягнення на автомобіль як предмет застави, суд правильно визначив, що автомобіль підлягає реалізації шляхом продажу на публічних торгах відповідно зазначеної норми.

Установивши, що відповідачем порушені умови кредитного договору щодо своєчасного погашення суми кредиту, відсотків за його користування, винагороди, пені у загальній сумі 9967,39 дол. США та умови договору застави, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо звернення стягнення на заставлене майно та витребування його у боржника підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія вважає, що суд, визначивши спосіб реалізації заставленого майна не зазначив його початкової вартості, а тому резолютивну частину рішення слід доповнити вказівкою про початкову вартість автомашини в розмірі 57 690,0 грн.

Оскільки судом правильно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, що призвело до правильного вирішення ним справи, а тому відповідно до ст. 308 ЦПК України ухвалене судове рішення слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 309, 313-315; 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИріШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шумського районного суду від 20 квітня 2012 року в частині звернення стягнення на автомобіль марки DAEWOO, модель: NEXIA, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий седан-В, номер кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 ( що мешкає за адресою:АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, змінити, доповнивши резолютивну часину вказівкою про вартість автомобіля в сумі 57 690 грн. ( п'ятдесят сім тисяч шістсот дев'яносто грн.).

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Є. Фащевська