Рішення № 25280064, 26.06.2012, Чортківський районний суд Тернопільської області

< > ОСОБА_3 ОСОБА_4 < третя особа > Чортківський районний суд Тернопільської області < Суд-місто > < Суд-вул > < Суд-буд. >

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2012 Справа № 1916/1519/2012

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого суду судді Парфенюка В. І.

з участю секретаря ЮЖДИ Л.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу цивільного судочинства за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,---

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, вказавши, що за час шлюбу з відповідачкою ними було придбано автомобіль ВАЗ-210430-20, державний номерний знак НОМЕР_1. В позовній заяві позивач просить провести поділ автомобіля, виділивши йому вказаний автомобіль, а відповідачці присудити суму, що становить половину вартості автомобіля.

В червні 2012 року ОСОБА_4 звернулась в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в якому посилаючись на вищезазначені обставини, просила провести поділ вказаного автомобіля та виділити їй у власність оспорюваний автомобіль, а відповідачу грошову компенсацію в сумі, що становить половину вартості автомобіля.

Ухвалою суду від 15 червня 2012 року позовні вимоги сторін були об'єднані в одне провадження.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 -- ОСОБА_5, зважаючи на вищенаведені обставини просить позов його довірителя задовольнити, а в позові ОСОБА_4 відмовити за безпідставністю.

Позивачка ОСОБА_4 також просить задовольнити її позовні вимоги, а в позові ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на те, що після розірвання шлюбу на її утриманні залишилась малолітня дитина. Автомобіль вона використовує для зайняття підприємницькою діяльністю, від якої матеріально утримує себе та дитину. Крім цього, дитина часто хворіє, і в таких випадках автомобіль також використовується для того, щоб відвезти дитину до лікаря.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а в позові ОСОБА_3 слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі і за час шлюбу в 2007 році вони придбали автомобіль марки ВАЗ-210430-20, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстровано на відповідача.

Згідно висновку від 8 червня 2012 року ринкова вартість автомобіля марки ВАЗ-210430-20, державний номерний знак НОМЕР_1, становить 21 927 гривень

Такий висновок судом приймається до уваги при винесенні рішення, оскільки при оцінці оцінювачем проводився огляд автомобіля і при цьому було враховано його технічний стан та в зв'язку з цим проведено відповідне коригування вартості автомобіля.

Згідно висновку від 25 червня 2012 року такі обставини про проведенні оцінки автомобіля враховані не були, а оцінка проведена, виходячи з середньостатистичних даних його технічного стану.

Відповідно до вимог статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначається за правилами ст. 70 вищезазначеного Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 70 цього Кодексу у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки спірний автомобіль придбаний сторонами під час шлюбу, то він є об'єктом права спільної сумісної власності. Частки кожного з них в такому майні будуть рівними, тобто по ? частині.

Відповідно до вимог ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. При цьому беруться до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення для справи.

В п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»надано роз'яснення, що при вирішенні питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 Сімейного кодексу України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 Цивільного кодексу України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 Цивільного кодексу України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Відповідно до ст. 365 Цивільного кодексу України, якщо частка є незначною та не може бути виділена в натурі або річ є неподільною, або якщо спільне володіння та користування майном є неможливим, або коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї, право особи на частку в спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги сторін стосуються автомобіля, тобто речі, що відповідно до вимог ст. 183 Цивільного кодексу України є неподільною і в якій частку іншої сторони виділити в натурі неможливо.

Оскільки шлюб між сторонами розірвано і вони в даний час проживають окремо, то спільне володіння та користування автомобілем є також неможливим.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 365 Цивільного кодексу України позивачка ОСОБА_4 внесла на депозитний рахунок суду кошти в розмірі вартості належної відповідачу частки в автомобілі, виходячи з його дійсної (ринкової) вартості, а тому з врахуванням вищенаведених вимог закону позов ОСОБА_4 є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

При цьому, суд також враховує, що після розірвання шлюбу з позивачкою залишилась проживати малолітня дитина, позивачка має посвідчення водія (категорія «В»), автомобіль нею використовується для зайняття підприємницькою діяльністю.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, то в такому випадку позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені бути не можуть.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 Цивільно-процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_4 понесла судові витрати в загальній сумі 819 гривень, пов'язані зі сплатою судового збору, витрат на правову допомогу адвоката та витрат на оцінку автомобіля, а тому такі кошти підлягають стягненню в її користь з відповідача.

Керуючись ст. ст. 60, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. ст. 183, 365 Цивільного кодексу України, п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 10, 11, 57, 60, 84, 88, 213, 215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,--

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Провести поділ майна, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме: автомобіля марки ВАЗ-210430-20, державний номерний знак НОМЕР_1, залишивши вказаний автомобіль у власності ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 10 963 (десять тисяч дев'ятсот шістдесят три) гривні 50 копійок вартості ? частини автомобіля марки ВАЗ-210430-20, державний номерний знак НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 819 (вісімсот дев'ятнадцять) гривень понесених судових витрат.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя відмовити за безпідставністю.

Скасувати заходи забезпечення позову за ухвалою суду від 26 червня 2012 року щодо арешту автомобіля марки ВАЗ-210430-20, державний номерний знак НОМЕР_1, та заборони вчиняти щодо вказаного автомобіля будь-які дії та користуватися ним.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги апеляційному суду Тернопільської області через Чортківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В. І. Парфенюк