Рішення № 25276149, 22.06.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-3702/11

Провадження № 2/1522/5710/12

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

"22" червня 2012 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого -судді Погрібного С.О.

за секретаря -Булата В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання договорів недійсними, за участі прокуратури Приморського району м. Одеси, третьої особи -приватного нотаріуса Іллічової Наталі Артемівни, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, за уточненою позовною заявою просив стягнути заборгованість за кредитним договором №214/П від 13.09.2006р. в загальній сумі 2 262 643,64 доларів США та 3 519 174,06 гривень, з яких: заборгованість по кредиту строкова -1 108 800,0 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту -521 716,48 доларів США, поточна заборгованість по процентам -1 900,48 дол. США, прострочена заборгованість по процентам -630 226,68 дол. США, пеня за прострочення сплати кредиту -1 666 334,31 грн., пеня за прострочення сплати процентів -1 852 839,75 грн.; а також стягнути з відповідача ОСОБА_1 штраф у розмірі 888 045,0 гривень, посилаючись на такі обставини. Між сторонами 13.09.2006 року укладено кредитний договір №214/П із змінами та доповненнями, відповідно до якого позивач відкрив позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію на споживчі потреби з лімітом 1 800 000,0 доларів США на строк з 13.09.2006 р. до 12.05.2008 p., а починаючи з 13 травня 2008 року до 13 вересня 2018 р.- невідновлювальну відкличну кредитну лінію з щомісячним графіком погашення, згідно п.3.3.1., із сплатою процентів за користування кредитом виходячи із 13,9 % річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ АБ «Укргазбанк»та ОСОБА_1 13.09.06 року укладений договір іпотеки, із подальшими змінами та доповненнями, предметом якого є домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка, площею 0,2482 га, розташована в місті АДРЕСА_1. Відповідач порушив умови п.п. 3.3.2. - 3.3.5. договору іпотеки -не повідомив належним чином АБ «Укргазбанк»про наявні обставини, які негативно вплинули на права іпотекодержателя. Відповідно до п. 4.2. договору іпотеки передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання п.п. 3.3.1 - 3.3.10 договору іпотекодавець зобов'язався сплатити на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5% від вартості заставленого майна. Позивач повністю та в строки виконав свої зобов'язання за кредитним договором, втім, відповідач, у порушення умов зазначеного договору не здійснював обов'язкових платежів, у зв'язку із чим у останнього перед позивачем виникла істотна за розміром заборгованість.

Відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання кредитного договору №214/П від 13.09.2006 р. та іпотечного договору від 13.09.2006 року недійсними з моменту укладення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що спірні договори укладено без дотримання вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 22.06.2012 року провадження по зазначеній справі відновлено, позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк»за клопотанням представника банку в частині вимог, пред'явлених до ОСОБА_4, ОСОБА_1, -залишено без розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов АБ «Укргазбанк»не визнав, заперечував проти його задоволення, з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві.

Представник позивача АБ «Укргазбанк»в судове засідання з'явився, позовні вимоги до ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, зустрічний позов не визнав у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість.

Представник прокуратури Приморського району м. Одеси Закернична І.П. в судове засідання з'явилась, позовні вимоги банку підтримала у повному обсязі, зустрічний позов ОСОБА_1 не визнала обґрунтованим, підтримала правову позицію представника позивача.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із частковим задоволенням позову ПАТ АБ «Укргазбанк», позов ОСОБА_1 із залишенням без задоволення. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторін, представлених письмових доказів.

Між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк») та ОСОБА_1 13 вересня 2006 року укладено кредитний договір №214/П із подальшими змінами та доповненнями. Відповідно до п. 1.1. договору (з урахуванням змін та доповнень) банк відкрив позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію на споживчі потреби з лімітом 1800000,0 доларів США на строк з 13.09.2006 р. до 12.05.2008 p., а починаючи з 13 травня 2008 р. до 13 вересня 2018 р. - невідновлювальну відкличну кредитну лінію з щомісячним графіком погашення, згідно п.3.3.1., із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,9 % річних.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, що підтверджується виписками з рахунку №2620519941.840 з 13.09.2006 року до 23.10.2009 р. та випискою про обіг по рахунку №220326019941.840 з 13.09.2006 року до 23.10.2009 р.

Відповідно до п. 3.3.1 договору позичальник зобов'язується сплачувати заборгованість за кредитом у терміни, згідно із додатком №3 до цього договору. Згідно до п.п. 3.1.4-3.1.7. договору проценти за користування кредитом нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку на позичковому рахунку. При розрахунку процентів враховується перший день користування кредитом і не враховується останній день користування кредитом. Проценти нараховуються, шляхом застосування методу "факт/факт", коли для розрахунку береться фактична кількість днів у місяці та у році (365 або 366 днів). Проценти нараховуються за користування кредитом позичальником за період від дня одержання окремих сум за кредитом до дня його погашення. Проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом.

Позичальником не виконані умови п. 3.3.1 зазначеного договору, тобто не здійснено повернення суми кредиту у відповідності до додатку №3 до цього договору, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем виникла істотна за розміром заборгованість.

При цьому, п. 5.3 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% річних від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов кредитного договору. При цьому, за п. 3.2.6 зазначеного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором в разі порушення строків сплати будь-яких платежів за цим довго ром, в тому числі сплати процентів, комісій та інших платежів, передбачених договором. Отже, відповідач неодноразово, систематично не виконував належним чином взяті на себе договірні зобов'язання, чим надав позивачу право вимагати дострокового погашення кредит та проведення повного розрахунку з банком за користування кредитними коштами. Таким правом банк правомірно скористався.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №214/П від 13 вересня 2006 року станом на 03.05.2012 р. у відповідача існує заборгованість у розмірі 2 262 643,64 доларів США та 3 519 174,06 грн., з яких:

- заборгованість по кредиту строкова - 1108800,00 доларів США;

- прострочена заборгованість по кредиту - 521716,48 доларів США;

- поточна заборгованість по процентах - 1900,48 дол. США;

- прострочена заборгованість по процентах -630226,68 дол. США;

- пеня за прострочення сплати кредиту - 1666334,31 грн.;

- пеня за прострочення сплати процентів - 1852839,75 грн.

Разом за кредитним договором заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03.05.2012 року складає 2262643,64 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на день постановлення рішення складає 18084179,29 гривень, та 3519174,06 гривень.

Відповідно до ст. 524 ЦК України валютою зобов'язання є національна валюта України. Згідно з правилом частини 3 статті 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

З огляду на зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу, визначеної доларами США, є такою, що не суперечить нормам чинного законодавства, втім, суд має визначити гривневий еквівалент за курсом НБУ на дату постановлення рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки грошове зобов'язання виконано відповідачем не було, він порушив вимоги ст. 1054 ЦК України, за якою позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту в строки й у порядку, встановленому договором. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, суд вважає доведеною вимогу позивача про стягнення на його користь з відповідача суму заборгованості у розмірі 2262643,64 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на день постановлення рішення складає 18084179,29 гривень, та 3519174,06 гривень.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 888045,0 гривень судом враховано наступне.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АБ «Укргазбанк»та ОСОБА_1 13.09.06 року укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., за реєстровим №13266 із подальшими змінами та доповненнями.

Предметом зазначеного договору є домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка, площею 0,2482 га, розташована в місті АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п. 3.3.2.-3.3.5. договору іпотеки, іпотекодавець зобов'язався, зокрема: вживати за власний кошт всіх заходів, необхідних для збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог третіх осіб; не пізніше двох календарних днів з моменту виявлення втрати або пошкодження предмета іпотеки сповістити про це в письмовій формі іпотекодержателя, а також сповіщати іпотекодержателя про всі зміни, що відбулися, стосовно обставин, передбачених у п. 2.4. дійсного договору, та будь-яких інших обставин, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя, не пізніше однієї доби з часу, коли ці зміни сталися; на період дії дійсного договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за свій рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування (в т.ч. від негативного знищення, пошкодження або псування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування; не розпоряджатись, в тому числі не відчужувати в будь-який спосіб та не передавати предмет іпотеки в наступну іпотеку без письмової згоди іпотекодержателя.

Втім, ОСОБА_1 порушено зазначені умови договору, не надано банку будь-яких документів на підтвердження страхування предмету іпотеки в обсягах на умовах, передбачених договором іпотеки, а також рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2009 року по справі №2-9703/09, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2009 року по справі №2-11996/09, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2009 року по справі №2-10570/09 за ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було оформлено право власності на виділені окремо кожному об'єкти нерухомості та земельні ділянки, які є предметом іпотеки за договором іпотеки.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2011 року по справі №22ц-3516/11, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 28 жовтня 2011 року по справі №22ц-3458/2011 та рішенням Апеляційного суду Одеської області від 12.10.2011 року по справі №22ц-3538/11 вищезазначені судові рішення Приморського районного суду м. Одеси скасовані з підстав порушення прав та законних інтересів АБ «Укргазбанк»як іпотекодержателя за договором іпотеки.

Ці обставини свідчать про свідоме намагання іпотекодавця змінити правовий статус та правовий режим предмету іпотеки без повідомлення іпотекодержателя, що оцінюється судом як свідоме порушення умов договору іпотеки. Таким чином, цими діями відповідач порушив умови п.п. 3.3.2.-3.3.5. договору іпотеки, не повідомивши належним чином АБ «Укргазбанк»про наявні обставини. При цьому, відповідно до п. 4.2. договору іпотеки передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання п.п. 3.3.1-3.3.10 договору іпотеки іпотекодавець зобов'язався сплатити на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5% від вартості заставленого майна.

Відповідно до п. 2.3 договору іпотеки у редакції від 16.08.2007 року, сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 17 760 900,0 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити на користь іпотекодержателя -ПАТ АБ «Укргазбанк»штраф у розмірі 888045,00 грн. (17760900,00 * 5% = 888045,00 грн.).

Щодо зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання договору недійсним судом враховано наступне.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на той факт, що під час укладання оспорюваного договору у банка була відсутня індивідуальна ліцензія НБУ, яка б дозволяла використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні кредитного договору.

Так, відповідач посилається на п."г" ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», відповідно до якого індивідуальна ліцензія потребується у разі використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Згідно з п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року за № 1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Згідно з ліцензією, виданою позивачу Національним банком України 19 листопада 2001 року за № 123, та дозволом ПАТ КБ «Укргазбанк»має право здійснювати банківські операції, зокрема, надавати кредити в іноземній валюті.

Таким чином, позивач правомірно надав ОСОБА_1 кредит у іноземній валюті, а оспорюваний договір є укладеним у відповідності до чинних норм законодавства.

Зазначене узгоджується із позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною у п.11 постанови його пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30 березня 2012 року № 5, відповідно до якого у разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави (підпункт "г" пункту 4 статті 5 Декрету про валютне регулювання), суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України "Про Національний банк України" в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483. Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

У зв'язку з наведеним суд має виходити з того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, оскільки судом не встановлено порушення вимог законодавства при укладанні договору, вимога ОСОБА_1 про визнання кредитного договору №214/П від 13.09.2006 року є необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.

При цьому, враховуючи, що вимога про визнання недійсним іпотечного договору від 13.09.2006 року ґрунтувалася лише на тій обставині, що визнання кредитного договору недійсним матиме наслідком визнання недійсним договору іпотеки, суд вважає за необхідне в цій частині позову також відмовити, інших підстав для визнання цього договору недійсним стороною не зазначено, а судом не встановлено.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 задовольнити частково, зустрічний позов -залишити без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги банку частково, суд виходить з неможливості задоволення позовних вимог банку у буквальному формулюванні вимог без зазначення гривневого еквіваленту по відношенню до суми заборгованості, вираженої у доларах США, а також вважає безпідставним посилання представника позивача в обґрунтування позову на положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Також підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача судового збору у сумі 3219,0 гривень за сплачений судовий збір та 120,0 гривень за сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 16, 203, 215, 526, 530, 610, 611, 1054 ЦК України, п.11 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, МФО 320478, ІПН 23697280, рахунок №2909030) заборгованість за кредитним договором № 214/П від 13.09.2006 року в сумі 2 262 643 (два мільйони двісті шістдесят дві тисячі шістсот сорок три) доларів США 64 центів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день постановлення цього рішення становить -18 084 179,29 гривень, та 3 519 174 (три мільйони п'ятсот дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят чотири) гривні 06 копійок, з яких заборгованість за основною сумою кредиту -1 108 800,0 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту -521 716,48 доларів США, заборгованість зі сплати відсотків -630 226,68 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту -1 666 334,31 гривень, пеня за прострочення сплати відсотків -1 852 839,75 гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, МФО 320478, ІПН 23697280, рахунок №2909030) штраф за порушення умов договору іпотеки від 13.09.2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" та ОСОБА_1, зареєстровано в реєстрі за № 13266, в розмірі 888 045,0 (вісімсот вісімдесят вісім тисяч сорок п'ять) гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, МФО 320478, ІПН 23697280, рахунок №2909030) судові витрати у сумі 3 219,0 гривень за сплачений судовий збір та 120,0 гривень за сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання недійсними кредитного договору № 214/П від 13.09.2006 року та договору іпотеки від 13.09.2006 року, укладених між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" та ОСОБА_1, в реєстрі за № 13266, відшкодування судових витрат -відмовити у повному обсязі.

У задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С У Д Д Я С.О.ПОГРІБНИЙ

22.06.2012