Ухвала суду № 25272661, 03.07.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

03.07.2012

Справа № 2609/15992/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ВДВС Солом»янського РУЮ м. Києва, ПАТ «Сведбанк», третя особа: приватний нотаріус Осипенко Дмитро Олегович про визнання виконавчих написів нотаріуса, такими, що не підлягають виконанню, та визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою до відповідачів.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі:

- найменування суду, до якого подається заява; - ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; - зміст позовних вимог; - ціну позову щодо вимог майнового характеру; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;- зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, - наявність підстав для звільнення від доказування; - перелік документів, що додаються до заяви.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не чітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тобто ті юридичні факти, на основі яких позивач обґрунтовує свої вимоги.

Вбачається, що позивачем заявлено вимоги про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконання разом з вимогою про оскарження дій ВДВС Солом»янського РУЮ м. Києва шляхом визнання постанов про стягнення судового збору з боржника такими, що не підлягають виконанню.

Позивач посилається, що ВДВС Солом»янського РУЮ м. Києва було незаконно відновлено виконавчі провадження, а тому відповідні постанови ВДВС, на думку позивача, мають бути визнані такими, що не підлягають виконанню.

Фактично вбачається, що в цій частині поданого позову, позивачем оскаржуються дії ВДВС по винесенню постанови про стягнення з боржника судового збору в порядку виконавчого провадження. Дані вимоги , позивачем заявлено в порядку позовного провадження.

Відповідно до норм ЦПК України передбачено розгляд заяв та скарг учасників виконавчого провадження на дії ВДВС . Такий розгляд передбачає подання відповідної скарги, а не позовної заяви.

Зі змісту позову не вбачається, на підставі чого відповідні постанови ВДВС від 10.05.2012 року мають бути визнанні такими, що не підлягають виконанню (п.4,5 прохальної частини позову), оскільки відповідні постанови не є виконавчими написами нотаріуса.

В той же час, позивачем подано позов в порядку ЦПК України, зокрема, щодо вимог про оскарження постанов про стягнення з боржника збору в порядку виконавчого провадження, проте позивачем не зазначено чому останній вважає, що заявлені ним вимоги підлягають розгляду в саме порядку позовного провадження.

Так, позивачем не зазначено обґрунтувань вимог викладених у п.4,5 прохальної частини позову, т.я. не зазначено в якому порядку, відповідно до якої норми права, що регулює спірні правовідносини, позивач просить поновити порушене право у зазначений спосіб, тобто шляхом визнання постанов від 10.05.2012 року такими, що не підлягають виконанню.

Таким чином, позивач має визначитися зі змістом заявлених вимог та відповідно цьому визначитися з порядком звернення до суду на захист своїх порушених прав, тобто в порядку оскарження дій ВДВС по винесення постанови про стягнення виконавчого збору чи в порядку позовного провадження шляхом пред'явлення позову відповідно до вимог ст.16 ЦК України та ст.3,15 ЦПК України.

Звертаю увагу, що заявлені вимоги позивача п.п.4,5 та 3 прохальної частини позову, місять різні предмети , не пов»язані між собою, а тому підлягають розгляду кожен окремо.

Позивач просить зупинити виконавче провадження, проте не зрозуміло в якому порядку заявлено дану вимогу, а саме в позовному порядку , тобто як позовна вимога чи в порядку розгляду заяви про забезпечення позову.

При умові того, що позивачем заявлено дану вимогу , як позовну, останній має повно викладати обставини справи в її обґрунтування та зазначити на підставі чого, він звертається до суду з даною вимогою.

При умові того, що позивач мав на увазі подання заяви про забезпечення позову, останній повинен звернути увагу на ту обставину, що відповідна заява має відповідати вимогам ст. 151 ЦПК України та повинна бути оплачено судовим збором у розмірі 107,30 грн.

Позивач просить визнати виконавчі написи нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки такими, що не підлягають виконанню.

Вбачається, що позивачем ставиться питання про визнання виконавчих написів нотаріуса про звернення стягнення на нерухоме майно такими, що не підлягають виконанню, тобто заявлені вимоги майнового характеру, оскільки звернення стягнення відбувалося на погашення заборгованості в сумі 134 296, 46 дол. США.

Проте, судовий збір оплачено в розмірі 218, 80 грн., тобто не в повному обсязі та в порушення Закону України «Про судовий збір»N 7530, який був прийнятий Верховною Радою 08.07.2011 р. та набрав чинності з 01.11.2011 року.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України та виходячи з заявлених вимог, вважаю за необхідне визначити суму судового збору у розмірі 3219, 00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно додатково сплатити суму судового збору за мінусом вже сплаченого в розмірі 3000,2 грн. (3219,00 грн. - 218,80 грн.=3000,2 грн.).

Відповідна оплата даного судового збору повинна бути здійснена на р/р отримувача 312122 06700010, утримувач коштів УДКСУ у Солом`янському районі м. Києва, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, Банк отримувача ГУДКУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 820019, Код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, «судовий збір», Солом`янський р.с., 02896762.

При умові того, що позивач оскаржує дії ВДВС в порядку Розділу VII ЦПК України, то позивач повинен сплатити суму судового збору в розмірі 107, 30 грн., за подання відповідної скарги.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків. Тому суд зобов'язаний встановити наявність правовідносин сторін, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, і пред'явлення вимоги, яка не є байдужою до права.

Як вбачається зі змісту ст. 119 ЦПК України суд при прийнятті позову зобов'язаний встановити відсутність підстав для повернення позову і наявність передумов для відкриття провадження у справі -наявність правовідносин сторін, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, і пред'явлення вимоги, яка не є байдужою до права.

За таких обставин в силу ч.1 ст. 121 ЦПК України вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ВДВС Солом»янського РУЮ м. Києва, ПАТ «Сведбанк», третя особа: приватний нотаріус Осипенко Дмитро Олегович про визнання виконавчих написів нотаріуса, такими, що не підлягають виконанню, та визнання дій протиправними, залишити без руху.

Надати строк на усунення недоліків терміном не більше 5-ти днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви, з урахуванням вимог викладених в ухвалі. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: