Рішення № 25271584, 12.07.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/2082/12 12.07.2012 < Дата розгляду справи > 12.07.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-1490/1441/12 Головуючий першої інстанції Непша О.І.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Шаманської О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Скопенко В.М.,

з участю: представника позивача Лупенка Р.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства ,,УкрСиббанк" (далі - ПАТ ,,УкрСиббанк") на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2012 р. за позовом - ПАТ ,,УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до ПАТ ,,УкрСиббанк" про визнання недійсним та нікчемним кредитного договору і відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

24 лютого 2010 р. ПАТ ,,УкрСиббанк" подав до суду пізніше уточнений позов до вказаних відповідачів про стягнення кредитної заборгованості.

Позивач вказував, що 28 лютого 2007 р. між акціонерним комерційним інноваційним банком ,,УкрСиббанк" (тепер - ПАТ ,,УкрСиббанк") і ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11122892000 (далі - Кредитний договір), за яким ця відповідачка одержала 31500 швейцарських франків кредиту строком до 27 лютого 2014 р.

30 січня 2009 р. сторони підписали Додаткові угоди до Кредитного договору: №1 - про зміну схеми погашення кредиту; №2 - про зміну умов кредитування при реструктуризації (встановлено новий розмір щомісячних платежів і кінцевий строк погашення кредиту - 27 лютого 2024 р.).

Для забезпечення виконання позичальницею зобов'язань по вказаному Кредитному договору ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 передали в іпотеку ПАТ ,,УкрСиббанк" належну їм трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, уклавши із банком договір іпотеки.

Крім того, 28 лютого 2007 р. виконання позичальницею кредитних зобов'язань було забезпечено трьома окремими договорами поруки, укладеними між позивачем і відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Додатковими угодами до вказаних договорів поруки, укладеними між банком і зазначеними поручителями 16 лютого 2009 р., був погоджений розмір щомісячного ануїтетного платежу позичальниці - 273,84 швейцарських франків і кінцевий термін виконання нею зобов'язань - 27 лютого 2024 р.

Посилаючись на те, що позичальниця своїх кредитних зобов'язань належно не виконує, внаслідок чого станом на 11 січня 2010 р. у неї утворилась заборгованість за кредитом у сумі 24246,31 швейцарських франків, позивач просив суд стягнути в солідарному порядку з усіх відповідачів указану заборгованість.

В подальшому позивач неодноразово змінював свої позовні вимоги і остаточно, письмовою заявою від 7 вересня 2011 р., просив стягнути солідарно з відповідачів кредитну заборгованість станом на 25 серпня 2011 р. у загальному розмірі 29721,70 швейцарських франків (еквівалентно 297678 грн. 93 коп.), з яких: 22782,96 швейцарських франків (230193 грн. 42 коп.) - заборгованість за кредитом, 6108,02 швейцарських франків (61713 грн. 93 коп.) - заборгованість за відсотками, 830,72 швейцарських франків (8393 грн. 40 коп.) - пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту та відсотків.

7 квітня 2010 р. усі відповідачі звернулися до суду із зустрічними позовними вимогами до ПАТ ,,УкрСиббанк", які в наступному збільшили, про встановлення нікчемності та недійсності окремих положень указаного Кредитного договору, а також стягнення з банку на користь ОСОБА_3 91600 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги відповідачі обґрунтовували порушенням банком під час укладання та виконання оспорюваного договору Закону України ,,Про захист прав споживачів" та постанови Правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 р. в частині надання позичальниці необхідної інформації, зокрема, про способи погашення кредиту та відсотків, а також Цивільного кодексу України в частині неможливості укладення договору під впливом помилки та/або обману.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2012 р. первісний позов задоволено частково. В солідарному порядку стягнуто з відповідачів на користь ПАТ ,,УкрСиббанк" заборгованість за спірним Кредитним договором станом на 25 серпня 2011 р. у загальній сумі 29721,70 швейцарських франків, що еквівалентно 300300 грн. 75 коп., з яких: 22782,96 швейцарських франків, що еквівалентно 230193 грн. 42 коп., - заборгованість за кредитом; 5879,72 швейцарських франків, що еквівалентно 59407 грн. 24 коп., - заборгованість за відсотками; 799,98 швейцарських франків, що еквівалентно 8082 грн. 68 коп., - пені. Також з кожного із відповідачів стягнуто на користь ПАТ ,,УкрСиббанк" по 438 грн. 17 коп. судових витрат.

Зустрічний позов теж задоволено частково. Визнано недійсними пункти 4.6, 6.2, 7.6 та п. 9.2 спірного Кредитного договору. У задоволенні вимог про встановлення нікчемності указаного кредитного договору та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, оскаржував рішення лише в частині визнання недійсними окремих положень Кредитного договору, а тому просив рішення в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що збільшення процентної ставки за користування кредитом позивач провів неправомірно. Крім того банк не довів, що позивачка отримала повідомлення про збільшення відсоткової ставки за кредитом.

Між тим, з такими висновками місцевого суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Так, ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 1 ст. 651 та ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З матеріалів справи вбачається, що 28 лютого 2007 р. ПАТ ,,УкрСиббанк" і ОСОБА_3 уклали спірний Кредитний договір, за яким ця відповідачка одержала 31500 швейцарських франків кредиту строком до 27 лютого 2014 р. 30 січня 2009 р. сторони підписали Додаткові угоди до Кредитного договору: №1 - про зміну схеми погашення кредиту; №2 - про зміну умов кредитування при реструктуризації (встановлено новий розмір щомісячних платежів і кінцевий строк погашення кредиту - 27 лютого 2024 р.).

Належне виконання позичальницею зобов'язань по вказаному Кредитному договору було забезпечено в той же день двома способами: договором іпотеки, за яким ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 передали в іпотеку належну їм трикімнатну квартиру АДРЕСА_1; трьома окремими договорами поруки, укладеними між позивачем і відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Додатковими угодами до вказаних договорів поруки, укладеними між банком і зазначеними відповідачами 16 лютого 2009 р., був погоджений розмір щомісячного ануїтетного платежу позичальниці - 273,84 швейцарських франків і кінцевий термін виконання нею зобов'язань - 27 лютого 2024 р.).

Пунктами 1.3.1, 1.3.2, 9.2 Кредитного договору передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у випадках, передбачених цим договором. Зокрема, у випадку порушення позичальником кредитної дисципліни. Для цього банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про таке підвищення протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

9 червня 2008 р. банк письмово повідомив позичальницю та її поручителів, що з 1 липня 2008 р., через порушення позичальницею строків погашення кредиту, ставка за користування кредитними коштами буде збільшена на 2%.

17 липня 2008 р. банк письмово повідомив відповідачів, що ставка за користування кредитними коштами з 1 липня 2008 р. збільшена на 2%.

В обох випадках повідомлення були надіслані відповідачам у порядку, передбаченому Кредитним договором, що підтверджено відповідними листами та реєстрами поштових відправлень із штемпелями.

Позичальниця проти підвищення процентної ставки письмово не заперечувала і погашала кредит за новими відсотками, що відповідно до умов Кредитного договору та приписів ст. ст. 205, 642 ЦК України, свідчить про її згоду з діями банку.

Оскільки умовами Кредитного договору було встановлено такий порядок підвищення процентної ставки, то укладення додаткової письмової угоди з цього приводу не вимагається.

В зв'язку з чим, посилання місцевого суду на Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою Правління НБУ лише 10 травня 2007 р., є помилковим, оскільки ці Правила не поширюються на спірний Кредитний договір, укладений 28 лютого 2007 р.

Отже, банк виконав вимоги ч. 4 ст. 11 Закону України ,,Про захист прав споживачів", якою встановлено, що про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни та без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Однак, вирішуючи спір, місцевий суд не звернув належної уваги на вказані вимоги цивільного законодавства та зазначені обставини справи, які вказують на дотримання банком процедури підвищення процентної ставки за Кредитним договором і повідомлення про це позичальницю та її поручителів, а тому помилко ухвалив рішення про задоволення зустрічних позовних вимог про визнання недійсними пунктів 4.6, 6.2, 7.6 та п. 9.2 спірного Кредитного договору.

За таких обставин, відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України оскаржене рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог щодо визнання недійсними окремих пунктів Кредитного договору підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні зазначених зустрічних позовних вимог.

В іншій частині вказане рішення не оскаржується, відтак, відповідно до положень ст. 303 ЦПК України, судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,УкрСиббанк" задовольнити.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2012 р. у частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства ,,УкрСиббанк" про визнання недійсними окремих положень кредитного договору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

В решті вказане рішення місцевого суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді:

< Текст >