Ухвала суду № 25267082, 13.07.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження № 22ц/2090/4044/2012 Справа № 2-3996/11 Головуючий 1 інстанції - Поліщук Т.В.Категорія: трудові Доповідач -Бездітко В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді-Бездітка В.М.,суддів колегії-Овсяннікової А.І., Сащенка І.С., при секретарі-Москаленко Е.А.. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою

Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 доДержавного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» третя особа - виконуючий обов'язки начальника філії «Харківський проектний (науково-дослідний) інститут» Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут», простягнення заборгованості по заробітній платі, остаточного розрахунку при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011 року позивач звернулась до суду з позовом, який уточнювала під час розгляду справи, до ДП МОУ «Центральний проектний інститут»про стягнення заборгованості з заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 07.04.2011 року вона була звільнена з посади вахтера господарського сектору Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут»(далі - ДП МОУ «ХП(НД)І») за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням чисельності працівників. Однак, у період з 01.06.2010 року до 07.04.2011 року з нею не проведено остаточний розрахунок, тому відповідач має сплатити їй заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, а також компенсацію (індексацію) за кожен місяць затримки, а саме за 10 місяців. Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача провести перерахування обов'язкових внесків до Пенсійного Фонду України та провести коригування сум персоніфікованого обліку. У зв'язку з чим звернулась до суду з цим позовом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні, надав пояснення відповідно до викладених у позові вимог.

Представник відповідача Рогозін I. Л. позовні вимоги визнав частково. Зазначив, що ОСОБА_6 дійсно працювала на посаді вахтера господарського сектору ДП МО України «ХП(НД)І»та була звільнена у зв'язку зі скороченням штату. Дійсно, підприємство має заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_6, однак підприємство повідомляло останню про необхідність отримання частини суми заборгованості, проте остання відмовилась, вказавши про отримання заборгованості лише у повному обсязі. У зв'язку з тим, що на підприємстві склалась важка економічна ситуація, підприємство не взмозі погасити заборгованість по заробітній платі.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ДП МО України «Центральний проектний інститут»на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі за період з 01.06.2010 року по 07.04.2010 року в розмірі 9971 грн. 32 коп. Стягнуто з ДП МО України «Центральний проектний інститут»на користь ОСОБА_6 компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 570 грн. 47 коп. Стягнуто з ДП МО України «Центральний проектний інститут»на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку в розмірі 7738 грн. 26 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДП МО України «Центральний проектний інститут»ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що оскаржуване рішення необґрунтоване та незаконне, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Вказав, що судом першої інстанції не встановлено належного позивача по справі, так як до теперішнього часу державна реєстрація ДП МО України «ХП(НД)І»відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» не припинена. Зазначає, що позивачем під час розгляду справи по суті без належних підстав був змінений предмет позову, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Вказує, що позивач неодноразово повідомлявся про можливість отримання заборгованості з заробітної плати, але остання не з'являлась за її отриманням, що є підставою для відмови у задоволені позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Ч. 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судовим розглядом та матеріалами справи встановлено наступне.

Згідно даних трудової книжки з 01.02.1998 року ОСОБА_6 працювала на посаді вахтера в ДП МО України «ХП(НД)І» (а. с. 5-6).

Наказом заступника начальника ДП МО України «Харківський проектний (науково-дослідний) інститут № 23 від 07 квітня 2011 року ОСОБА_6, вахтера господарського сектору, звільнено зі скороченням чисельності працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Зобов'язано бухгалтерію провести повний розрахунок відповідно до ст. 44 КЗпП та п. 7.7 Колективного договору і виплатити вихідну допомогу в розмірі одного середньомісячного заробітку (а.с.4).

Згідно наказу Міністерства оборони України від 04.10.2010 року № 512 реорганізовано державне підприємство Міністерства оборони України «Харківський проектний (науково-дослідний) інститут» шляхом припинення його діяльності, як юридичної особи, шляхом приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» на правах відокремленого структурного підрозділу -філії. Державне підприємство Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут»є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків державного підприємства Міністерства оборони України «Харківський проектний (науково-дослідний) інститут.

Згідно довідки ДП МО України «ХП(НД)І»від 07 квітня 2011 року № 56/1 вбачається, що заборгованість підприємства по заробітній платі перед ОСОБА_6 за червень 2010 року -квітень 2011 року складає 9971 грн. 32 коп. Сума компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати станом на 05.07.2011 року становить 570 грн. 47 коп. (а.с.26).

Згідно довідки філії «Харківський проектний інститут»ДП МО України «Центральний проектний інститут» вбачається, що середня заробітна плата ОСОБА_6 складає 1069 грн. 10 коп. (а.с. 56).

Задовольняючі позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що на час звільнення ОСОБА_6 з філії «Харківський проектний інститут»ДП МО України «Центральний проектний інститут»останній не відшкодована заборгованість з заробітної плати та не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Такі висновки рішення суду підтверджені дослідженими з додержанням вимог цивільно-процесуального закону доказами, яким дана належна оцінка у сукупності з обставинами справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині встановлення факту порушення відповідачем прав позивача на отримання заборгованості по зарплаті, остаточного розрахунку та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не встановлено належного позивача по справі, так як до теперішнього часу державна реєстрація ДП МО України «ХП(НД)І»відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» не припинена, судовою колегією не приймається до уваги. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів підтверджуючих , що ДП МО України «ХП(НД)І»не є філією ДП МО України «Центральний проектний інститут». З довіреності ДП МО України «Центральний проектний інститут» № 1014 від 30 вересня 2011 року вбачається, що ДП МО України «ХП(НД)І»є філією ДП МО України «Центральний проектний інститут». Також, 07 лютого 2011 року директором ДП МО України «Центральний проектний інститут»затверджено Положення філії «Харківський проектний інститут»державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут»(ідентифікаційний код- 37515268), що є додатком № 1 до наказу директора державного підприємства МО України «Центральний проектний інститут»від 07.02.2011 року № 33. З Положення філії «Харківський проектний інститут» державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут»видно, що філія не є юридичною особою. Відповідно, не може бути стороною у цивільній справі.

Доводи апеляційної скарги, що відповідачем змінено предмет позову є безпідставними, не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогам ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги, що позивач неодноразово повідомлявся про можливість отримання заборгованості з заробітної плати, але остання не з'являлась за її отриманням, що є підставою для відмови у задоволені позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку належними та допустимими доказами не підтверджені. Відповідачем не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позову.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -