Ухвала суду № 25266920, 12.07.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження: № 22-ц/2090/ 2901/ 2012 Доповідач Кукліна Н.О.

Справа №2018\727 /2012/16 Головуючий 1 інстанції Колесник С.А.

Категорія: кредитні правовідносини

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Пономаренко Ю.А.

При секретарі Каплоух Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота»до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором

по апеляційній скарзі ОСОБА_4

на рішення Київського районного суду м.Харкова від 21 лютого 2012 року

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2011 року ПАТ «Банк Золоті ворота»( акціонерно-комерційний банк «Золоті ворота») звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за укладеним між ними договором про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлюваної) № 43 на загальну суму 50000 дол.США з додатками № 1,2,3 зі строком повернення до 5 вересня 2011 року. Відповідач зобов'язання про повернення кредиту у визначені графіком погашення кредиту строки не виконує, станом на 17 жовтня 2011 року заборгованість за кредитом та відсотками за користування ним складає 34482,95 дол.США або 275025,66 грн. , пені за прострочення сплати кредиту та відсотків за користування - 38819, 03 грн., а всього просив стягти на користь банку заборгованість в сумі 313844,69 грн., та судові витрати. ( а.с.3-5)

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 21 лютого 2012 року позов ПАТ «Банк Золоті ворота» задоволено . Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Золоті ворота»заборгованість за кредитним договором №43 від 28 січня 2008 року в сумі 313743 грн. та судові витрати в розмірі 1820 грн.

В апеляційній скарзі відповідача ОСОБА_4 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні нового про відмову у позові ПАТ «Банк Золоті ворота»з підстав недоведеності позовних вимог. Позивачем не надано до суду першої інстанції первинні бухгалтерські документи, які фіксують здійснення господарської діяльності, а саме про надання та одержання позичальником кредиту , повернення сум кредиту та сплату відсотків за користування кредитом. Заява про видачу готівки залучена до матеріалів справи з порушенням норм процесуального права, тому не повинна прийматися як належний та допустимий доказ ні судом першої, ні апеляційної інстанцій.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилися , повідомлений про час та місце розгляду його апеляційної скарги належним чином, про що свідчать зворотні розписки про одержання судових повісток про виклик до суду, про причини неявки в судове засідання не повідомив. Згідно до ст.. 305 ЦПК України неявка відповідача , належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи судом апеляційної інстанції.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем ПАТ «Банк Золоті ворота» та позичальником ОСОБА_4 укладено 28 січня 2008 року договір про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлюваної) № 43 на загальну суму 50000 дол.США зі строком повернення до 21 грудня 2009 року, та складено графік погашення кредиту. До кредитного договору 21 грудня 2009 року, 30 липня 2010 року та 26 вересня 2010 року вносилися зміни, в тому числі і в частині збільшення терміну повернення кредиту не пізніше 5 вересня 2011 року. Договори про зміни до кредитного договору № 1,2,3 , які є невід'ємною частиною основного зобов'язання , підписані позичальником та кредитором без будь-яких заперечень. ( а.с.8-18)

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України та ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Термін дії договору , укладеного між сторонами, про повернення кредиту та сплату процентів визначено 5 вересня 2011 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав доведеним невиконання позичальником ОСОБА_4 умов договору про повернення кредиту станом на 5 вересня 2011 року та щомісячну сплату процентів за користування кредитом у визначені строки на кожне 25 число місяця.

Даний висновок суду першої інстанції підтверджується наявними у матеріалах справи доказами і доводами апеляційної скарги не спростовується.

Згідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати докази суду до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводилося ,- до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вищевказаних вимог, не приймаються, якщо сторона не доведе , що докази подані несвоєчасно з поважних причин.

Доводи відповідача про порушення судом першої інстанції вимог ч.2 ст. 27, 131 ЦПК України при прийняті доказів, наданих позивачем не до початку розгляду справи, а в ході судового розгляду справи на вимогу представника відповідача , а саме копію заяви позичальника на видачу та одержання готівки за кредитом 28 січня 2008 року ( а.с. 119) , на висновки суду першої інстанції не впливають.

Відповідно до п. 6.18 Договору , укладеного між сторонами, Банк самостійно веде облік та здійснює розрахунок заборгованості позичальника відповідно до умов Договору. У разі суперечок між сторонами в якості письмових доказів невиконання зобов'язань Позичальника приймаються виписки про ста рахунку, первинні документи ( платіжні доручення Позичальника, дані балансу, надані Банком. ( а.с. 10)

До позовної заяви позивачем надано розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_4 за кредитом станом на 17 жовтня 2011 року та розрахунок пені, які судом першої інстанції визнані допустимими доказами, на підтвердження пред'явлених кредитором позовних вимог. ( а.с.21,22)

Згідно до ст.ст.. 10, 31 ЦПК України сторони мають рівні процесуальні права та обов'язки , в тому числі і рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідачем будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень проти позову, в тому числі і на спростовування розрахунку заборгованості позичальника , здійсненого банком відповідно до умов Договору , не надано.

При вирішенні спору та ухваленні рішення суд 1 інстанції виходив відповідно до ст.ст. 10,11,212,213 ЦПК України із повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.. 303 ЦПК України апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом 1 інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду 1 інстанції було зумовлено поважними причинами.

Колегією суддів не встановлено таких порушень норм процесуального та матеріального права, які могли стати підставою відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухваленні нового.

Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом 1 інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 21 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді