Рішення № 25266122, 09.07.2012, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 2035/4719/2012

№ производства 2/2035/1702/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2012 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого -судді Журавель В.А.

при секретарі -Бікасовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду, посилаючись на те, що житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 на підставі постанови жилкоміссії по денаціоналізації будинків при Харківському міськвиконкомі від 27 грудня 1922 року. В цьому будинку ОСОБА_2 проживав із своєю дружиною ОСОБА_3. З їх згодою батько позивача ОСОБА_4 разом із дружиною ОСОБА_5 вселився в цей будинок для постійного проживання. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4. У ІНФОРМАЦІЯ_4 народився брат позивача ОСОБА_6, який все життя проживав в спірному будинку, був там зареєстрований та помер ІНФОРМАЦІЯ_5. Позивач з момент свого народження -ІНФОРМАЦІЯ_3 також проживає в спірному будинку та був зареєстрований з 1961 року. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6, до моменту смерті вона не заперечувала, що сім»я ОСОБА_6 проживала в будинку, власником якого був її чоловік. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_5 -ІНФОРМАЦІЯ_8. Дотепер позивач продовжує постійно проживати в спірному будинку, добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується ним та земельною ділянкою, доглядає за будинком, утримує та постійно провадить поточні ремонти. Враховуючи, що позивач довгий час добросовісно володів чужою власністю та продовжує відкрито та безперервно нею володіти, позивач просив визнати за ним право власності на житлові будинки літ. «А-1», «Б-1», надвірні будівлі: сарай літ. «В», вбиральню літ. «Г», гараж літ. «Д», льох літ. «Є», душ літ. «Ж», розташовані в АДРЕСА_2 в порядку набувальної давності.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 повністю підтримав заявлені позовні вимоги, надав судові аналогічні пояснення. Додатково представник позивача пояснив, що сім»я ОСОБА_3 дітей не мала, після смерті власника будинку в ньому залишилися проживати його дружина та сім»я ОСОБА_4. Після смерті ОСОБА_3 у ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач фактично несе права та обов»язки власника будинку, він підтримує будинок, ремонтує його, сплачує комунальні послуги.

Представник відповідача -Харківської міської ради - у судове засідання не з»явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, про причини неявки до судового засідання суд не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 за правом власності належить домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_2 на підставі постанови Жилкомісії по денаціоналізації будинків при Харківській міськраді від 27 грудня 1922 року / а. с. 4-5/.

В цьому будинку ОСОБА_2 проживав із своєю дружиною ОСОБА_3. З їх згоди батько позивача ОСОБА_4 разом із дружиною ОСОБА_5 вселився в цей будинок для постійного проживання.

Як вбачається з будинкової книги на домоволодіння ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та його дружина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, були зареєстровані в спірному домоволодінні / а. с. 46-47/.

У ІНФОРМАЦІЯ_4 народився брат позивача ОСОБА_6, який все життя проживав в спірному будинку, був там зареєстрований та помер ІНФОРМАЦІЯ_5 / а. с. 15, 49-50/. Позивач з момент свого народження -з ІНФОРМАЦІЯ_3 також проживає в спірному будинку та був зареєстрований з 1961 року.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 / а. с. 12/. Його дружина ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 /а. с. 11/, до моменту смерті вона не заперечувала, що сім»я ОСОБА_6 постійно проживала та була зареєстрована в будинку, власником якого був її чоловік.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7, його дружина ОСОБА_5 -ІНФОРМАЦІЯ_8 / а. с. 13-14/.

Як вбачається з довідки Харківського обласного нотаріального архіву після смерті ОСОБА_2 померлого у ІНФОРМАЦІЯ_4, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Відповідно до акту, складеного комісією вуличного комітету № 16 Червонозаводського району м. Харкова при перевірці було встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, дійсно проживає в будинку АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_3 по теперішній час / а. с. 18/.

Згідно довідки № 313 вуличного комітету № 16 ОСОБА_1 постійно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає один / а. с. 17/.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, що передбачає юридичну можливість власника панувати над нею, здійснювати щодо неї свою волю, використовувати корисні якості майна та можливість встановлювати, змінювати, припинити юридичну долю майна. Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Тобто власник здійснює свої правомочності за власною волею та не зобов»язаний отримувати на це дозвіл інших осіб.

Згідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем вона є.

Таким чином, суд приходить до висновку, що після смерті спадкоємця власника спірного домоволодіння ОСОБА_2 -ОСОБА_3, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач разом із членами своєї сім»ї, а пізніше особисто, добросовісно заволодів домоволодінням АДРЕСА_1, оскільки власник цього домоволодіння помер у ІНФОРМАЦІЯ_4, а його спадкоємець - дружина - у ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_3 спадкоємців не мала, будь-які особи право на користування або володіння цим майном не заявляли. Позивач та його сім»я безперервно володіли та володіють домоволодінням більше 25 років, це володіння відбувається відкрито та добросовісно, при цьому права інших осіб порушено не було. Позивач протягом всього часу підтримує належний технічний стан домоволодіння, проводить поточні та капітальні ремонтні роботи, утримує будинки, постійно користується цим майном. Тому суд вважає можливим визнати за позивачем право власності на спірне домоволодіння у порядку набувальної давності.

Враховуючи, що при подачі позову до суду позивачем не було сплачено судовий збір у повному обсязі, суд вважає за необхідне достягнути з відповідача 97 грн. 67 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214-215, 256 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 344 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житлові будинки літ. «А-1», «Б-1», надвірні будівлі: сарай літ. «В», вбиральню літ. «Г», гараж літ. «Д», льох літ. «Є», душ літ. «Ж», розташовані в АДРЕСА_2 в порядку набувальної давності.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 97 грн. 67 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя В.А.Журавель