Постанова № 25264166, 03.07.2012, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 1319/6644/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 року

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В. при секретарі Петришак Н.І., з участю прокурора Буфана Н.М., захисника скаржника ОСОБА_1, розглянувши в залі суду у м.Львові скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого з ОВС ВРКС СУ ДПС у Львівській області Согора Ю.Є. від 29 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Тропік»за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, -

в с т а н о в и в :

скаржник, який є директором ТзОВ «Тропік», звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого з ОВС ВРКС СУ ДПС у Львівській області Согора Ю.Є. від 29 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Тропік»за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України. У її обґрунтування покликається на те, що оскаржувана постанова винесена без законних приводів та підстав на її порушення, т.я на момент винесення такої були відсутні будь-які дані, які б могли вказувати на вчинення злочинів. До винесення оскаржуваної постанови від 29.02.12. про порушення кримінальної справи в розпорядженні слідчого не було жодних даних про ухилення службовими особами товариства від сплати податків. Уся позиція слідчого побудована на його ж припущеннях та є передчасною. Твердження слідчого про ухилення від сплати податків за період з вересня 2010 року по грудень 2011 року є помилковими, т.я. ДПІ у Личаківському районі м.Львова проводила позапланову виїзну перевірку товариства з питань правомірності формування податкових зобов*язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та формування залишку від*ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року. За результатами перевірки був складений акт № 739/23-4/20831737 від 01.12.11. В подальшому нею ж були складені акти № 0000812340/21622 та № № 0000822340/21623 від 15.12. 11. Не погоджуючись з зазначеними актами та повідомленнями-рішеннями, останні були оскаржені до Львівського окружного адміністративного суду. Останні два були судом скасовані, перший -перебуває на розгляді. Відтак сума зобов*язання є неузгодженою. Крім того жоден із укладених договорів не був визнаний у встановленому законом порядку недійсним та не доведена фіктивність підприємств. Таким чином вважає, що оскаржувана постанова не містять достатніх даних про ознаки вказаного у постанові злочину, а тому, з уточненням, просить скасувати оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи.

У судовому засіданні захисник скаржника скаргу з уточненням підтримав, з мотивів, викладених у ній, додавши, що наявні ж інші документи доводять, що товариств0 здійснювало операції з різними суб'єктами, відсутні рішення судів про визнання договорів недійсними чи нікчемними і недоведена фіктивність товариств.

Слідчий подану скаргу з її уточненням заперечив, мотивуючи, що винесена постанова була законною.

Прокурор вважає дану скаргу з уточненням безпідставною та в її задоволенні просить відмовити, так як на момент винесення постанови були усі підстави для порушення кримінальної справи, з мотивів, наведених у ній слідчим.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали, що слугували підставою для кримінальних справ, щодо приводів і підстав винесення 29 лютого 2012 року постанови про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що скарга з уточненням підлягає до задоволення з наступних підстав.

29 лютого старшим слідчим з ОВС ВРКС СУ ДПС у Львівській області Согором Ю.Є.., як повноваженою на те особою, була винесена постанова за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Тропік»за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України.

Відповідно до ст.236-7 КПК України постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи чи за фактом вчинення злочину може бути оскаржена до місцевого суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, з дотриманням правил підсудності. Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, її захисником чи законним представником з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи. Суд приймає до розгляду скаргу на постанову про порушення кримінальної справи протягом усього часу перебування справи у провадженні органу дізнання, слідчого, прокурора до моменту закінчення досудового слідства. Оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи порушує права та інтереси ОСОБА_2 як директора ТзОВ «Тропік».

Відповідно до ст.94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину; а підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

З оскаржуваної постанови вбачається, що приводом для порушення кримінальних справи було безпосереднє виявлення органом дізнання ознак складу злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, в діях службових осіб товариства.

Підставами для порушення кримінальних справ були достатні дані, які містяться в матеріалах дослідчої перевірки: довідці дослідження № 14/267/20831737 від 27.02.12., акті ДПІ у Личаківському районі м.Львова № 739/23-4/20831737 від 01.12.11., акті ДПІ у Печерському районі м.Києва № 10303/23-11/37507058 від 23.11.11., акті ДПІ у Печерському районі м.Києва № 10196/23-11/34615995 від 22.11.11., акті Кіровоградської ОДПІ № 287/23-50/37096856 від 01.12.11., інформаційній довідці ДПІ у Подільському районі м.Києва № 485/7/23-703 від 16.12.11., копіях договорів між товариствами та поясненнях ревізорів-інспекторів: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та інших матеріалах.

Відповідно до ст.98 КПК України при наявності приводів та підстав, зазначених у ст.94 КПК України слідчий зобов*язаний винести постанову про порушення кримінальної справи, а якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи. Відповідно до ч.2 ст.94 КПК України кримінальна справа може бути порушена лише у тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальні справи, суд приходить до переконання, що у старшого слідчого з ОВС ВРКС СУ ДПС у Львівській області Согора Ю.Є. станом на 29.02.12. не було достатніх даних, які б вказували на наявність в діях службових осіб ТОВ «Тропік»ознак злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, з наступних мотивів.

Відповідно ст.236-8 КПК України суд під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи перевіряє наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи та законність джерел отримання даних, що стали підставою для прийняття правоохоронними органами такого рішення.

Згідно з ч.1 ст.94 КПК України одним із приводів для порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

В силу п.8 постанови Пленуму ВС України «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого,прокурора про порушення кримінальної справи»№ 6 від 04.06.10. підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною 2 ст.94 КПК України є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об*єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

При цьому підставами для порушення кримінальної справи не можуть бути припущення або дані, яке не містять інформації про злочин.

Статтею 212 КК України передбачено відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в системи оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів.

Зазначене свідчить про те, що ухилення від сплати податків (злочин, передбачений ст.212 КК України) є злочином із матеріальним складом, тобто таким, для кваліфікації та встановлення ознак якого необхідним є встановлення суспільно-небезпечних наслідків, а саме -фактичного ненадходження до бюджетів коштів у відповідних розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»). Вказаний злочин вважається закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, що передбачені законодавством з питань оподаткування, тобто з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, безпосередньо зумовлений ухиленням від його сплати.

Водночас Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру і підстави стягнення податкової заборгованості і оскарження дій органів стягнення.

Судом були перевірені вказані документи в межах наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи та законності джерел отримання цих даних.

За змістом ст.94 КПК України безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, як одного із приводів для порушення кримінальної справи, передбачає наявність конкретних фактів вчинення злочину в документах, які були в розпорядженні слідчого.

Вказані вище акти перевірок не містять у собі обов'язкових для виконання рішень органів державного контролю, не мають обов'язкового характеру та за своєю природою не породжують, не змінюють та не припиняють прав і обов'язків.

Як пояснив захисник скаржника, наявні в матеріалах акти, на основі яких фактично і порушено кримінальну справи, не є документом, що нараховує чи донараховує податкове зобов'язання чи породжує обов`язок сплати податку для товариства. Також не можуть містити даних для порушення кримінальної справи і решта документів, на які покликається слідчий при прийнятті ним оскаржуваних постанов.

Слід звернути увагу на те, що вказані документи: акти і повідомлення, є предметом розгляду Львівського окружного адміністративного суду (з яких два вже є скасованими) з урахуванням чого порушення податкового законодавства не може вважатися достовірно встановленим фактом, а відтак наявне свідчить про передчасність винесеної слідчим постанови про порушення кримінальної справи.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.03. фактичні дані на підтвердження розміру отриманого доходу від вчинення діянь, передбачених ст.ст.202, ч.2 ст.203 КК можуть установлюватись як висновком експерта, так і за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства та ревізії фінансово-господарської діяльності з урахуванням витрат, безпосередньо пов*язаних з отриманням такого доходу, а в разі потреби -із застосуванням непрямих методів згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Оскільки акт перевірки № 739/23-4/20831737 від 01.12.11., на який покликається прокурор і слідчий, як на одну із підстав порушення кримінальної справи, оскаржуються скаржником, то винесення постанови про порушення кримінальної справи до вирішення зазначеної скарги Львівським окружним адміністративним судом є передчасним.

Крім того слід зауважити, що наявні в матеріалах кримінальної справи акти, на які покликається слідчий, як на підставу для винесення ним постанови про порушення кримінальної справи, не містять жодного підпису та ніким не завірені (а.с.м.17-42, 44-45, 47-48, 50-51, 53-55, 83-157), у зв*язку з чим піддаються сумніву як належний не тільки документ, але й доказ.

Покликання слідчого на наявність довідки дослідження № 14/267/20831737 від 27.02.12. та інформаційної довідки ДПІ у Подільському районі м.Києва № 485/7/23-703 від 16.12.11., то такі не можуть прийматись судом до уваги, т.я. відповідно до ст.86 Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.10., єдиним документом, що свідчить про наявність виявлених порушень податкового законодавства, є лише акт.

За наведених вище обставин, перелічені слідчим інші документи не можуть прийматись до уваги, оскільки самі по собі не вказують на наявність в діях службових осіб товариства ознак злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, і, як наслідок, не є достатніми для порушення кримінальної справи.

Так, наявність копій договорів товариства з іншими свідчить лише про фінансово-господарську діяльність останнього. У слідчого на момент порушення кримінальної справи не було даних про визнання таких недійсними чи нікчемними, не було й таких встановлено щодо фіктивності товариств.

Щодо покликань на наявність пояснень ревізорів-інспекторів, то такі є лише суб*єктивною оцінкою особи обставин, встановлених нею при перевірці.

Тому твердження слідчого у постанові про наявність підстав для порушення кримінальної справи за відсутності таких даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, є необґрунтованими.

Враховуючи наведене, без вдавання до аналізу і оцінки доказів, що вирішуються судом при розгляді справи по суті, постанова старшого слідчого з ОВС ВРКС СУ ДПС у Львівській області Согора Ю.Є. від 29 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТзОВ «Тропік»за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, з урахуванням перевірки наявності приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законності джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, прийнята за відсутності наявності законних приводів та достатніх підстав для порушення кримінальної справи, у зв*язку із чим у суду наявні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст.94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, рішенням Конституційного Суду України від 30.06.09., постановою Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обо*язкових платежів" № 15 від 08.10.04. та постановою Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи»№ 6 від 04.06.10., -

п о с т а н о в и в :

скаргу з уточненням задоволити.

Постанову старшого слідчого з ОВС ВРКС СУ ДПС у Львівській області Согора Ю.Є. від 29 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТзОВ «Тропік»за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, с к а с у в а т и.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя О.В.Тімченко

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.