Рішення № 25262049, 05.07.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-3089/11

н/п 2/2018/385/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2012 Київський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого -судді Божко В.В.

за участю секретаря Пащук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім.Г.С. Сковороди, 3-ті особи -ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про безпідставну відмову у приватизації житлового фонду та здійсненні приватизації займаного житлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Харківського національного педагогічного університету ім.Г.С. Сковороди про безпідставну відмову у приватизації житлового фонду та здійсненні приватизації займаного житлового приміщення, посилаючись на те, що він отримав кімнату у гуртожитку на склад сім'ї 4 особи, і бажає приватизувати її, але відповідач неправомірно йому відмовляє.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 змінив свої позовні вимоги, посилаючись на те, що також має право на додаткову площу, які потім просив залишити без розгляду, і підтримав свої первісні позовні вимоги.

Відповідач -Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди до судового засідання з'явився, його представник з позовними вимогами позивача не згоден, пояснив, що ОСОБА_1 дійсно звертався до органу приватизації з заявами, але він не має права на приватизацію.

Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилися, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, його представника, відповідача, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач ОСОБА_1 працював у Харківському національному педагогічного університеті ім. Г.С. Сковороди до 1996 р.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачу ОСОБА_1 було надано кімнату АДРЕСА_1

Ордер на спірне приміщення НОМЕР_1 площею 47,2 м2, у гуртожитку було видано 13.02. 2008 р. на склад сім'ї 4 особи -позивача ОСОБА_1 та 3-х осіб -ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.62).

Реєстрація вищезазначених осіб зазначена за адресою АДРЕСА_1, без зазначення конкретного приміщення.

Згідно даних інвентаризаційної справи, яка була досліджена у судовому засіданні спірне приміщення розташовано у будинку АДРЕСА_1 яке має статус гуртожитку. Згідно до реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, що належать юридичним особам, виданого 05.03.1999 р. будинок знаходиться у державній власності, та у господарському віданні відповідача, його користувачем є Харківський державний університет ім.Г.С.Сковороди (аркуш інвентаризаційної справи 163).

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»від 19.06.1992 р., визначає правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання і, зокрема, квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб (жилої площі у гуртожитках).

Згідно ч.4 ст. 5 вказаного Закону право на приватизацію кімнат у гуртожитку державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих гуртожитках.

Згідно ч.1,2,9,10,11 ст. 8 цього Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача займаних квартир (будинків, кімнат у гуртожитках) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку, кімнаті у гуртожитку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку, кімнати у гуртожитку).

Державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватися у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та кімнат (гуртожитків) державного житлового фонду, вирішуються судом.

Крім цього, з 01.01.2009 р. набрав чинності Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», який регулює правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей.

Сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, які є об'єктами права державної чи комунальної власності, та гуртожитки, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні підприємств, установ, організацій з управлінням житловим фондом незалежно від форми власності, крім гуртожитків, що знаходяться на балансі військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ.

Згідно ч.1 ст. 4 вказаного Закону громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, які проживають у гуртожитках, що є об'єктами права державної чи комунальної власності, мають право на приватизацію займаного житла у вигляді окремого кімнати (кількох кімнат, жилих блоків, секцій).

Приватизація жилих приміщень (кімнат, жилих блоків, секцій) у гуртожитках, що є об'єктами права державної чи комунальної власності, здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та прийнятих відповідно до цього підзаконних актів, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартири (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктами статті 2 цього Закону.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач отримав ордер на спірне приміщення в 2008 році, зареєстрований по АДРЕСА_1 з 18.03. 2003 р., але позначка про реєстрацію саме у приміщенні НОМЕР_1 -відсутня. (а.с.50-51).

Ст.1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»передбачено, що громадяни, які проживають у гуртожитках, що перебувають у власності підприємств, установ, організацій, утворених у процесі корпоратизації чи приватизації, набувають право на приватизацію займаних жилих приміщень після передачі таких гуртожитків у комунальну власність та за умови, що вони не мають власного житла, більш п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.

Єдиним способом управління об'єктами житлового фонду ( в т.ч. гуртожитками), що належать до державної власності є їх передача у комунальну власність.

Гуртожиток, в якому знаходиться НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 не є об'єктом комунальної власності територіальної громади, крім того, позивач та члени його сім1ї- з-ті особи, не зареєстровані в ньому більш ніж 5 років.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім..Г.С.Сковорода про безпідставну відмову у приватизації житлового фонду та зобов'язання здійснити приватизацію займаного житлового приміщення- відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -