Рішення № 25261190, 11.07.2012, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 2012/3310/2012

№ 2/2012/1502/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2012 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Костенко Т.М.,

при секретарі Земськовій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом на 24/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 05 квітня 2012 року звернувся до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 24/200 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, після смерті батька, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, та у порядку спадкування за законом на 24/200 частини того ж будинку з надвірними будівлями після смерті брата, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він постійно мешкає і зареєстрований у АДРЕСА_1. У свідоцтві про його народження у якості батька зазначений ОСОБА_3. Відповідач ОСОБА_2 - сестра позивача. Житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 з 1928 року за правом власності належав діду сторін, тобто батькові їх батька, ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5. Будинок у рівних частках (по 1/3 частині) успадкували ОСОБА_6 (дружина померлого) та його сини, ОСОБА_7 і ОСОБА_3. Батько позивача, ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_3, 09.02.1988 року ОСОБА_6 подарувала належну їй після смерті чоловіка 1/3 частину будинку сину ОСОБА_7. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.07.1988 року після перерозподілу ідеальних часток співвласників будинку ОСОБА_7 замість 2/3 частин будинку стало належати 76/100 його частин, ідеальна частка ОСОБА_3 замість 1/3 частини стала складати 24/100 частин будинку, куди увійшли приміщення у будинку літ. «А»: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, ганок а-5, вбиральня літ. «Є», 1/2 частина огорожі № № 1, 3 та 6. На цей час у КП «ХМБТІ»на ім'я ОСОБА_3 за правом власності зареєстровані 24/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого у АДРЕСА_1. Належні ОСОБА_7 76/100 частин будинку він продав та виїхав з м. Харкова. Після смерті ОСОБА_3 заповіту не залишилось, і відкрилася спадщина за законом. Діти спадкодавця, позивач та ОСОБА_4, у рівних частках, як спадкоємці свого батька першої черги за законом, успадкували по 24/200 частини будинку кожний, спадщину прийняли фактично, на день її відкриття постійно мешкали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем у спадковому будинку, продовжили проживати в ньому, прийняли на себе усі обовґязки стосовно будинку та земельної ділянки АДРЕСА_1, прийняли в памґять про батька усе його майно, однак з заявами до ХДНК № 5 про прийняття спадщини не звернулися та свої спадкові права не оформили. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, заповіту не залишив. Після його смерті єдиним спадкодавцем другої черги за законом, який прийняв спадщину, став позивач, брат померлого. На день відкриття спадщини він постійно мешкав та залишався зареєстрованим за тією ж адресою, що і спадкодавець, прийняв на себе усі обовґязки стосовно будинку та земельної ділянки, продовжив утримувати будинок у належному стані, прийняв у памґять про спадкодавця належне померлому майно, однак свої спадкові права на 24/200 частини спірного будинку не оформив. Сестра померлого, відповідач по справі, спадщину після смерті батька та брата не прийняла, на спадкування не претендує та не заперечує проти визнання за позивачем права власності на 24/100 частини будинку АДРЕСА_1.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1, адвокат Сугачева Н.Л., діюча на підставі ордеру юридичної консультації Жовтневого району м. Харкова від 01.03.2012 року та Витягу з договору № 81 про надання правової допомоги від 01.03.2012 року, надала заяву, в якій просила провести судовий розгляд у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та підтвердила обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася, звернулася до суду із заявою від 05.03.2012 року, в якій просить розглядати справу за її відсутністю, проти позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи й надані додаткові докази заявлених вимог, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позову і можливість його задоволення у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 24/100 частини житлового будинку із надвірними будівлями, розташованого у АДРЕСА_1, зареєстровані за правом власності на ім'я ОСОБА_3 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.07.1988 року (справа № 2-1176/88 р.) та свідоцтва про право на спадщину, видане 03.01.1960 року Пґятою ХДНК, реєстровий № 3;

41/100 частина -на імґя ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20.02.2002 року першою ХДНК, реєстровий № 2-318;

35/200 частин -на ім'я ОСОБА_12 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.07.2002 року Першою ХДНК, реєстровий № 2-1725;

35/200 частин -на ім'я ОСОБА_13 на підставі договору дарування, посвідченого 26.05.2006 року приватним нотаріусом ХМНО Руденко О.Е., реєстровий № 4629.

Правова реєстрація житлового будинку підтверджується довідкою КП «ХМБТИ»№ 23-06576 від 27.03.2012 року (а.с. 31); рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.07.1988 року (справа № 2-1176/1988) (а.с.12); свідоцтвом про право на спадщину від 03.01.1960 року, посвідченим ХДНК № 5 за реєстровим № 3 (а.с.9).

Суду надано свідоцтво про народження 20.03.1965 року у м. Харкові ОСОБА_1, отримане 12.04.1965 року у Жовтневому районному РАЦС м. Харкова на підставі актового запису № 154, з якого вбачається, що його батьками являються ОСОБА_3 та ОСОБА_15 (а.с. 5). З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00009960851 від 12.01.2012 року вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка м. Харкова, 26.02.1977 року вийшла заміж за ОСОБА_17 і змінила дошлюбне прізвище «ОСОБА_2» на прізвище чоловіка -«ОСОБА_2»(а.с. 6).

Після розірвання цього шлюбу 16.03.1982 року вона залишила прізвище «ОСОБА_2». Це підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, отриманим у Жовтневому відділі РАЦС м. Харкова на підставі актового запису № 156 (а.с. 7).

02.03.1985 року ОСОБА_2 вдруге вийшла заміж за ОСОБА_10 і змінила прізвище «ОСОБА_2»на прізвище «ОСОБА_2»(а.с. 8).

Зі свідоцтва про право на спадщину від 03.01.1960 року, виданого Пґятою ХДНК за реєстровим № 3, встановлено, що спірний будинок належав на праві власності ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_5, на підставі посвідчення, виданого Харківським Комунальним Управлінням 13.12.1928 року, реєстровий № 23320. Після його смерті будинок успадкували дружина померлого, ОСОБА_6, та сини спадкодавця, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с. 9).

09.02.1988 року ОСОБА_6 подарувала належну їй третину спірного будинку сину ОСОБА_7, що вбачається з договору дарування, посвідченого ХДНК № 5 за реєстровим № 3-387 (а.с. 10-11).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.07.1988 року після перерозподілу ідеальних часток співвласників на будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_7 замість 2/3 частин будинку стало належати 76/100 його частин, ідеальна частка ОСОБА_3 замість 1/3 частини стала складати 24/100 частини будинку, куди увійшли приміщення літ. «А»: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, ганок а-5, вбиральня літ. «Є», 1/2 частина огорожі № № 1, 3 та 6 (а.с. 12).

Свідоцтво про право на спадщину від 03.01.1960 року, договір дарування на ім'я ОСОБА_7 від 09.02.1988 року та вищезазначене судове рішення від 18.07.1988 року 08.12.1988 року були зареєстровані у КП «ХМБТІ»за реєстровим № 1043 (а.с. 13).

Таким чином, на імґя ОСОБА_3 у КП «ХМБТІ»за правом власності зареєстровані 24/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого у АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджено свідоцтвом про його смерть, отриманим у міському відділі РАЦС Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 3264 від 06.05.1981 року (а.с. 14). Заповіту ОСОБА_3 не залишив, що підтверджується відповіддю ХДНК № 5 за № 1725/0116 від 11.06.2012 року (а.с. 35) та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 30619069 від 30.05.2012 року (а.с. 37).

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 524 ЦК України (у редакції 1963 року) спадкування здійснюється за законом та за заповітом.

Спадкування за законом має місце, якщо і оскільки воно не змінено заповітом.

Таким чином, зі смертю ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді 24/100 частин спірного будинку з відповідною частиною надвірних будівель.

Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України (у редакції 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим-день, зазначений у статті 21 Кодексу.

Згідно ст. 526 ЦК України (у редакції 1963 року) місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (ст. 17 Кодексу), а якщо воно невідоме, - місце знаходження майна або його основної частини.

Спадкоємцями першої черги за законом у рівних частках відповідно до вимог ст. 529 ЦК України (у редакції 1963 року) померлого ОСОБА_3 явилися позивач ОСОБА_1 та його рідний брат, ОСОБА_4, тобто діти спадкодавця.

З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України за № 00010212607 від 13.03.2012 року вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Харкова. Його народження зареєстровано Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції на підставі актового запису № 553 від 24.10.1952 року, батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_15 Таким чином, зґясовано, що ОСОБА_4 і ОСОБА_1 стосовно один одного являються рідними братами.

Кожний зі спадкоємців спадщину фактично прийняв відповідно до вимог ст. ст. 548 та 549 ЦК України (у редакції 1963 року): на момент її відкриття обидва спадкоємця постійно мешкали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем у спірному будинку, прийняли на себе усі обовґязки стосовно будинку та земельної ділянки АДРЕСА_1, здійснювали за домоволодінням господарський клопіт, отримали в памґять про батька усе його майно, однак з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини не звернулися і свої спадкові права не оформили. Зазначене підтверджується відповіддю ХДНК № 5 за № 1725/0116 від 11.06.2012 року (а.с. 35)

Факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 його спадкоємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підтверджується довідкою з місця проживання № 99 від 06.03.2012 року (а.с. 33). Кожний з синів спадкодавця успадкував по 24/200 частини будинку з відповідною частиною надвірних будівель (24/100:2).

Згідно положенням ст. 549 ЦК України (у редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1)якщо він фактично вступив до управління або володіння спадковим майном;

2)якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття.

Зазначені у статті дії повинні бути здійснені протягом шести місяців від дня відкриття спадщини.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, заповіту не залишив, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 30619028 від 30.05.2012 року (а.с. 36).

Після його смерті єдиним спадкоємцем другої черги за законом відповідно до ст. 530 ЦК України (у редакції 1963 року), що прийняв спадщину згідно вимог ст. ст. 548, 549 ЦК України (у редакції 1963 року) був брат померлого, ОСОБА_1 На день відкриття спадщини він, як вбачається з довідки № 100 від 06.03.2012 року з місця проживання (а.с. 34), постійно мешкав та був зареєстрований за тією ж адресою, що і спадкодавець, прийняв на себе усі обовґязки стосовно домоволодіння, підтримував його у належному стані, отримав майно брата, тобто фактично вступив до управління та володіння спадковим майном. Свої спадкові права на частку спадкодавця позивач не оформляв, свідоцтво про право на спадщину не отримував.

З даних про паспортну реєстрацію позивача у паспорті громадянина України вбачається, що він з 28.12.1985 року зареєстрований у домоволодінні АДРЕСА_1 (а.с. 4).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2, сестра позивача та ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, спадщину після смерті батька і брата не прийняла, на неї не претендує і не заперечує, щоб право власності на 24/100 частини спірного будинку було визнано за позивачем.

У ч. 2 ст. 548 ЦК України (у редакції 1963 року) зазначено, що прийнята спадщина визнається такою, що належить спадкоємцю з часу її відкриття.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач являється одним зі спадкоємців за законом першої черги після смерті свого батька, ОСОБА_3, і успадкував після нього 24/200 (24/100:2) частини житлового будинку АДРЕСА_1, а також єдиним спадкоємцем за законом другої черги після смерті свого брата, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, і успадкував після нього ще 24/200 (24/100:2) частини того ж будинку.

Згідно п. 1 ППВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»зазначено, що у разі відкриття спадщини до 01.01.2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. Приймаючи до уваги, що правовідносини між сторонами виникли до введення у дію нового Цивільного кодексу України у редакції 2004 року, суд при постанові рішення посилається на норми Цивільного кодексу УРСР у редакції 1963 року.

Приймаючи до уваги сукупність доказів позову ОСОБА_1, оцінивши їх, надавши їм відповідну оцінку, дослідивши усі матеріали справи, суд вважає надані докази достатніми і приходе до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог і можливість їх задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 11, 60, 114, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 524-526, 527, 529, 530, 548-549 ЦК УРСР (у редакції 1963 року), п. 1, 27 ППВСУ № 7 від 30.05. 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом на 24/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на 24/200 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого АДРЕСА_1, після смерті батька, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Вважати, що ОСОБА_4, померлий ІНФОРМАЦІЯ_4, успадкував за законом після смерті свого батька, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, 24/200 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на 24/200 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого АДРЕСА_1, після смерті брата, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк від дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні, - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів від дня отримання копії рішення суду.

Суддя: Костенко Т.М.