Рішення № 25252409, 09.07.2012, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 09.07.2012 Справа № 0814/3783/2012

Номер провадження 2/0814/2058/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2012 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Васильєвій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банка „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник ПАТ КБ „Приватбанк" звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 07.07.2008 року ОСОБА_1, 07.07.2008 року отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно умов укладеного договору, Договір складається з заяви позичальника та Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

У порушення норм закону та умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з чим, станом на 30.12.2011 року відповідач має заборгованість - 25889,01 гривень, яка складається з наступного: 8658,00 гривень - заборгованість за кредитом; 10796,90 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4963,20 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6.Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 гривень - штраф (фіксована частина); 1220,91 гривень - штраф (процентна складова).

В зв'язку з вищевикладеним ПАТ КБ „Приватбанк" просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 25889,01 гривень, а також судові витрати, які були ними понесені у зв'язку зі зверненням із позовом до суду у вигляді судового збору в розмірі 258,89 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, оскільки відповідачем до теперішнього часу борг за кредитом не сплачений.

Відповідач у судове засідання призначене на 16.05. 2012 року не з'явився, але надіслав факсом заяву про відкладення слухання справи в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, при цьому зобов'язався надати документи, що підтверджують його стан здоров'я у наступне судове засідання. В зв'язку з цим слухання справи було відкладене до 11.06.2012 року.

В судове засідання призначене на 11.06.2012 року відповідач не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення. В зв'язку з цим слухання справи було відкладене до 27.06.2012 року.

27.06.2012 року відповідач втретє не з'явився в судове засідання причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки.

Неявку позивача без поважної на те причини, суд розцінює як навмисне затягування розгляду справи по суті. Оскільки в заяві від 15 травня 2012 року, яка надійшла на адресу суду по факсу, відповідач зобов'язався надати довідку про стан здоров'я, але жодної довідки так і не надав.

Згідно із положенням статті 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомлені сторони без поважних причин, з урахуванням поважності або неповажності явки сторін до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого відповідача у судове засідання, тому на підставі ст. 169, 224 ЦПК України зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 10 та ст.. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, ст.. 131 ЦПК України передбачає, що сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Згідно ст.. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтями 525 - 527 ЦК України передбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 615, 625 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 07.07.2008 року ОСОБА_1, 07.07.2008 року отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно умов укладеного договору, Договір складається з заяви позичальника та Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

Проте відповідачем взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту не виконуються у повному обсязі у зв'язку з чим, станом на 30.12.2011 року відповідач має заборгованість - 25889,01 гривень, яка складається з наступного: 8658,00 гривень - заборгованість за кредитом; 10796,90 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4963,20 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6.Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 гривень - штраф (фіксована частина); 1220,91 гривень - штраф (процентна складова).

Крім того, доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень відповідачем не було надано.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги законні, обґрунтовані тому підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з ОСОБА_1, заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.07.2008 року, яка складає 25889,01 гривень.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 258,89 гривень.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 69, 88, 169, 212, 213, 224 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 615, 625, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банка „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банка „Приватбанк" (рах. № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.07.2008 року в розмірі 25889 (двадцять п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 01 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банка „Приватбанк" (рах. № 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) судовий збір в розмірі 258 (двісті п'ятдесят вісім) гривень 89 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Козлова