Ухвала суду № 25245083, 17.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р. № 67724/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року у справі за позовом Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області до Відкритого акціонерного товариства "Мукачівська пересувна механізована колона №77" про визнання податкових зобовязань визначених із застосуванням рівня звичайних цін,-

встановила:

У серпні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Мукачівська пересувна механізована колона №77" про визнання податкового зобов'язання по податку на додану вартість, визначеного із застосуванням "звичайних цін" на суму 2684886 грн. Позивач просив позов задоволити.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Мукачівська ОДПІ. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Мукачівська пересувна механізована колона №77" являється юридичною особою та стоїть на обліку в Мукачівській ОДПІ як платник податків і відповідно до ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" зобов'язане сплачувати належні суми податків, зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Мукачівською ОДПІ на підставі п.1 ст.111 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ "Мукачівська пересувна механізована колона №77" вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р.

В ході проведення перевірки складено акт №683/23-01/01037072 від 23.04.2010 р., яким встановлено, що основним видом діяльності товариства є здійснення операцій з будівництва дамб та виконання земельних робіт бюджетним організацій, поряд з цим за період охоплений перевіркою встановлено здійснення операцій, які є нетиповими для даного підприємства, а саме експорт дубленого хромового напівфабрикату "WЕТ-ВLUЕ" зі шкіри ВРХ. Постачальником шкіри "WЕТ-ВLUЕ" зі шкіри ВРХ протягом 2008 року було ТОВ "Геос-Львів".

Перевіркою встановлено, що ВАТ "Мукачівська ПМК-77" укладено з постачальником шкіряного напівфабрикату "Вет Блу" ТОВ "Геос-Львів" Договір купівлі-продажу за відсутності будь-якого примусу, при цьому, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари, а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутністю-однорідних) товарів, відповідно до якого придбано товар шкіру напівфабрикат "Вет-Блу" зі шкір ВРХ по цінам, які відрізняються від звичайних цін (за результатами моніторингу ринку України по реалізації напівфабрикатів "Вет-Блу" зі шкір ВРХ який здійснює ДП "Держзовнішінформ") більш ніж на 20 відсотків. Враховуючи, що суми податку на додану вартість по операціях із придбання шкіряного напівфабрикату хромового дублення "Вет-блу" зі шкіри ВРХ, відповідно до наведеного вище договору, включені підприємством до складу податкового кредиту в повному обсязі, то, відповідно, порушено пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ВАТ "Мукачівська ПМК-77", та як наслідок завищено податковий кредит ПДВ з вартості придбаного товару (шкіряний напівфабрикат "WЕТ-ВLUЕ" із шкур ВРХ) в сумі 1443653 грн.

Мукачівською ОДПІ надіслано лист-пропозицію щодо самостійної сплати податкових зобов'язань, розрахованих із застосуванням звичайних цін від 06.05.2010 р. №10830/10/23-01, яким запропоновано ВАТ "Мукачівська ПМК №77" добровільно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно до рішення №2/23-0/01037072 від 06.05.2010 року у розмірі 1789924 грн. основного платежу та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 894962 грн.

У адміністративному позові та у матеріалах справи зазначено, що у зв'язку із виявленням в ході проведення перевірки невідповідності цін придбання шкіряного напівфабрикату хромового дублення "Вет-блу" зі шкіри ВРХ рівню звичайних цін, то відповідно до наказу Мукачівської ОДПІ від 22.04.2010 р. №189 було прийнято рішення від 06.05.2010 року №2 визначити податкові зобов'язання з ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, розраховані із застосуванням рівня звичайних цін. При цьому наказ Мукачівської ОДПІ від 22.04.2010 року №189 не визначає, на підставі чого та які саме ціни слід розрахувати із застосуванням рівня звичайних цін.

Відповідно п.п. 11 та 11-1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" вичерпний перелік функцій державних податкових інспекцій. Так, зазначеними нормами закону передбачено, що в межах законодавчо встановлених функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, такі мають право звертатися до суду з відповідними позовами лише у наступних випадках: а) подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; б) подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

У відповідності до п.п. 17 та 18 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають, в тому числі, право:

- звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

- звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає права податкового органу звертатися до суду з позовом про визнання податкових зобов'язань, визначених із застосуванням звичайних цін.

Як зазначено в Акті про результати планової виїзної перевірки, Мукачівська ОДПІ в якості доказу на обґрунтування рівня звичайної ціни, посилається на лист Державного інформаційно-аналітичного центру України Міністерства економіки України №1/08-09 від 04.01.2010 р.

Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків був створений на підставі Указу Президента України "Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" №124/96 10 лютого 1996 року. Пункт 6 вищезазначеного Указу визначає, що на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків покладаються наступні функції: моніторинг зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, формування кон'юнктурно-інформаційної системи, сертифікації експертних організацій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, надання інформаційної, консультативної та експертної допомоги підприємствам, установам та організаціям при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності, підготовки експертних висновків для Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України під час проведення Міністерством офіційних експертиз.

При цьому відповідач та ТОВ "Геос-Львів" є резидентами України, а договір на поставку дубленого хромового напівфабрикату "Вет-Блу" укладався та виконувався на території України.

Згідно ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Стаття 71 вищезазначеного Кодексу передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно пп. 1.20.8 п. 1.20 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на дату видачі податкового-повідомлення рішення) обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом.

У відповідності до п.п. 1.20.6 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що податковим органом не доведено, що ціна договору, укладеного між відповідачем та ТОВ "Геос-Львів", не відповідає рівню звичайної ціни, яка відповідає рівню справедливих ринкових цін. Отже, позивачем не надано належних доказів в обґрунтування звичайної ціни спірного договору.

Крім того, відповідно до абз. 1 пп. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (далі - Закон України №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

При цьому, Законом України від "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 21.12.2000 р. №2181-ІІІ встановлено, що методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб (пп. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.06.2004 № 1830-ІУ).

В свою чергу, починаючи з квітня 2010 року по теперішній час не існує методики визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами, яка б була затверджена Законом.

Крім того, непрямі методи визначення сум податкових зобов'язань щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) платника податків можуть бути застосовані виключно за наявності підстав, встановлених підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Таких підстав у даному випадку у податкової інспекції не було.

Таким чином, в даному випадку колегія суддів вважає, що необхідне застосування положень пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, які не були враховані позивачем, згідно яких у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відтак, відповідачем доведено правомірність його дій, а саме, що підприємство базу оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів визначало виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними цінами, та ці ціни не були нижчими за звичайні ціни. Так, у відповідності до цінової довідки Львівської торгово-промислової палати від 27.06.2009 року №19-09/952, вартість шкіряного напівфабрикату "Вет-блу" зі шкір ВРХ на внутрішньому ринку України станом на червень 2008 року може складати: сорт А-В 85,85 - 96,60 грн. з ПДВ за 1 кг; сорт С 81,12-81,36 грн. з ПДВ за 1 кг. Це саме підтверджується договорами купівлі-продажу шкіряного напівфабрикату "Вет-блу" №0402/01 від 04.02.2008 р., №0402/02 від 04.02.2008 р., №0603/01 від 06.03.2008 р., №2511-1 від 25.11.2008 р., №2907/01 від 29.07.2008 р.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року у справі №2а-3256/10/0770- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19.07.2012 року