Ухвала суду № 25244789, 04.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 р. Справа № 28122/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області про відстрочення виконання постанови,-

В С Т А Н О В И В :

управління праці та соціального захисту населення Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області звернулось в суд першої інстанції з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області в якому просило відстрочити виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №16290069.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав передбачених п.1 ч.1 ст. 109 КАС України.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління праці та соціального захисту населення Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п.1 ст. 21 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 № 2542-ІІІ, для здійснення програм та заходів, які провадяться за рахунок коштів державного бюджету. бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав, розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами, згідно п. Порядку використання коштів Державного бюджету для виконання програм, пов'язаних і соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936 визначаються Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захист; населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захист населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад.

Відповідно до пункту 5 статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники

бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах

бюджетних асигнувань. Згідно з ч. 2 статті 95 Конституції України виключно Законами України про Державні бюджети на відповідні роки визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008р. № 609, безспірне списання коштів з рахунків державного бюджету здійснюється органами Державного казначейства в Україні за рахунок і в межах відповідних бюджетний асигнувань на поточний рік, передбачених у затвердженому кошторисі доходів і видатків планів використання бюджетних коштів одержувачів, та при наявності на відповідному реєстраційному рахунку коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації. Відповідно до п.1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 28.02.2002р. №228, кошторис бюджетних установ є основним плановим документом який надає повноваження бюджетній установі щодо здійснення видатків, визначає обсяг спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягненні цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджети зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Згідно статті 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язані минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам. Враховуючи, що бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян у Державному бюджеті на 2009 рік не передбачені, видатки на зазначені цілі не затверджувалися у кошторисах розпорядників бюджетних коштів та у відповідних паспортах бюджетних програм на 2009 рік.

На підставі вище викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Управління праці та соціального захисту населення Сокирянської районної державної адміністрації звернулося з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області про відстрочення виконання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі судом першої інстанції правильно вказано, що згідно п.1 ч.1 ст. 17 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Згідно статті 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби. У відповідності до ч. 1 цієї статті, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Оскільки позивачем не оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, то судом першої інстанції правильно зроблено висновок, що в даній спірній ситуації відсутній публічно-правовий спір, а відтак обґрунтовано відмовлено у відкритті провадження у справі.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області - залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року про відмову у відкритті провадження у справі № 2а-1075/10/2470 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Гуляк

Н.М. Судова-Хомюк