Рішення № 25243679, 01.06.2012, Миронівський районний суд Київської області

01.06.2012 Справа № 1017/5129/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 1017/5129/12

Провадження 2/1017/196/12

1 червня 2012 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Капшук Л.О.

при секретарі Хоменко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_2, про визнання в порядку спадкування права власності на жилий будинок,

У С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3. Після її смерті залишилась спадщина у виді жилого будинку, розташованого в АДРЕСА_1. Він, являючись спадкоємцем померлої ОСОБА_3 за заповітом, спадщину прийняв. Оформити спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину на жилий будинок не має змоги, оскільки померла не мала правовстановлюючого документу на нього. Просив визнати за ним право власності на вказаний будинок в порядку спадкування.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, в поясненнях послався на обставини, викладені в поданій до суду заяві. Додатково пояснив, що спадковий будинок був побудований у 1940 році на земельній ділянці площею 0,15 га, наданій рішенням правління колгоспу імені Жданова та розташованій по АДРЕСА_2. Згодом мати отримала генеральний план для будівництва на вказаній земельній ділянці нового будинку та після побудови фундаменту у 1978 році передала розпочате будівництва та частину належної їй земельної ділянки площею 0,5 га його брату ОСОБА_2 На той час адреса місця розташування спадкового будинку була змінена на АДРЕСА_1, а будинку, зведеному ОСОБА_2 присвоєно номер 15-а. Згодом спадковому будинку присвоєно номер 17, будинку ОСОБА_2 - номер 15. Після смерті матері він проживав у будинку, доглядав його, проводив ремонтні роботи, працював на присадибній ділянці.

Представник позивача ОСОБА_4 підтримала заявлені ним вимоги, в їх обгрунтування послалась на ті обставини, що позивач фактично вступив у володіння належним його матері будинком, розташованим по АДРЕСА_1, за відсутності правовстановлюючого документу на будинок його право на вказане спадкове майно підлягає визнанню в судовому порядку.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засідані позовні вимоги визнала, не заперечує проти задоволення позову.

Третя особа ОСОБА_2 вважає позов обґрунтованим.

Суд, заслухавши сторони, третю особу, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за заповітом відповідно до статті 1217 ЦК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов"язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов"язання встановлено законодавством у зв"язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєсстрації цього майна.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 111-БК № НОМЕР_1, виданим 27 вересня 1986 року Миронівським районним відділом ЗАГСу Київської області.

Позивач являється спадкоємцем померлої ОСОБА_3 за заповітом, посвідченим 25 серпня 1982 року державним нотаріусом Миронівської державної нотаріальної контори та зареєстрованим в реєстрі за № 1217.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 діяли норми Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, відповідно до ст. 549 якого визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений шестимісячний строк не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, спадщину прийняв фактично, оскільки вступив в управління та володіння спадковим майном - будинком під номером АДРЕСА_1 Київської області. Даний факт підтверджується показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та письмовими доказами, наданими позивачем.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 показали, що позивач після смерті своєї матері ОСОБА_3 протягом шестимісячного строку проживав у спадковому будинку, доглядав за ним, робив у ньому поточний ремонт, працював на присадибній ділянці, тобто фактично вступив у володіння спадковим майном.

Факт проживання позивача у спадковому будинку підтверджується довідкою Миронівської міської ради № 3516 від 16 листопада 2011 року. Даний факт також підтверджує факт володіння позивачем спадковим будинком.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 була заведена за заявою ОСОБА_1, поданою 18 січня 2012 року, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

У видачі свідоцтва про право на спадщину на жилий будинок позивачу було відмовлено в зв"язку з відсутністю документа, який підтверджує право власності спадкодавця на дане майно.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи.

Будинок, з приводу якого заявлено позов, не відноситься до категорії самовільно збудованих, виходячи з наступного.

Господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам, що збудовані до ухвалення Указу Президії Верховної Ради УССР від 22.01.1979 року "Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівль" і при їх технічній інвентаризації не відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні - не відносяться до категорії самовільних.

Відповідно до роз"яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленному порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Встановлено, що будинок під номером АДРЕСА_1 Київської області був побудований у 1940 році на земельній ділянці площею 0,15 га, призначеній для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, наданій ОСОБА_3 у 1939 році рішенням правління колгоспу імені Жданова міста Миронівка. Будинок має затверджений КП КОР Білоцерківським МБТІ технічний паспорт, в якому не відображено, що будинок відноситься до категорії самовільних. Домовласником будинку була ОСОБА_3 Вказані обставини підтверджуються довідкою колгоспу імені Жданова, виданою у вересні 1957 року, технічним паспортом на будинок, виготовленим КП КОР Білоцерківське МБТІ 3 лютого 2012 року, будинковою книгою.

У 1957 році ОСОБА_3 розпочала виготовлення технічної документації для зведення на земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_2, нового будинку. Вказані обставини підтверджуються рішенням № 91 засідання виконавчого комітету Миронівської міської Ради народних депутатів від 16 серпня 1978 року про надання ОСОБА_3 дозволу на будівництво одноквартирного житлового будинку на земельній ділянці розміром 1000 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1 і рахується за нею згідно земельної шнурової книги колгоспу імені Бузницького, актом Білоцерківського міського відділу коммунального господарства від 14.11.1957 року про передачу земельної ділянки для будівництва, договором про надання ОСОБА_3 в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистоі власності від 2.10.1978 року, актом про виніс в натурі будівних знаків, планом земельної ділянки в місті Миронівка Київської області по АДРЕСА_1 № 267 від 10 жовтня 1978 року.

Вулиця Тракторна була перейменована у вулицю Дзержинського, змінена нумерація будинків, що підтверджується довідкою Миронівської міської ради № 1232 від 16 травня 2012 року.

Дослідженні докази підтверджують факт належності будинку АДРЕСА_1 Київської області ОСОБА_3 до дня її смерті. Даним будинком померла володіла та користувалася на праві власності.

Після її смерті в порядку спадкування за заповітом право на будинок набув позивач.

Рішенням виконавчого комітету Миронівської міської ради Київської області № 54 від 14 лютого 2012 року змінено поштову нумерацію житлового будинку в АДРЕСА_1.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, статті 549 ЦК України в редакції 1963 року, статтей 328, 1216, 1218, 1233, 1270, 1296, 1297 ЦК України, керуючись статтями 10, 15, 60, 212, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на жилий будинок під номером АДРЕСА_1 Київської області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд шляхом подання апеліційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О.Капшук