Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 2-180/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2012 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Волощука В.В.
при секретарі Федорчук О.В.
з участю:
позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В :
25 квітня 2012 року позивачка звернулась до суду з позовом, в якому зазначає, що вони з відповідачем перебували у шлюбі, який 17 січня 2012 року Олевським районним судом Житомирської області було розірвано.
Від спільного проживання у зареєстрованому шлюбі у них народилася дитина: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на матеріальному утриманні та вихованні позивачки, а тому вона просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частини заробітної плати (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до повноліття дитини, тобто до 22.07.2015 року, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку Законом України «Про Державний бюджет України», так як відповідач ухиляється від її утримання в добровільному порядку.
У судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала із підстав, які наведено у позові. Просить суд задовольнити її позов повністю, оскільки відповідач з грудня місяця 2006 року з сім'єю не проживає і не надає належної матеріальної допомоги дитині у добровільному порядку. Сама позивачка ніде тимчасово не працює і одній їй тяжко матеріально утримувати дитину, в повній мірі надавати допомогу, яка необхідна для забезпечення належного матеріального її рівня.
Відповідач у судовому засіданні заявлені до нього позовні вимоги визнав частково надавши пояснення про те, що у нього на утриманні знаходиться дитина від першого шлюбу, яка є інвалідом дитинства і потребує догляду. Він на даний час ніде не працює і сам потребує засобів до існування, оскільки державної допомоги, яку він отримує на дитину інваліда не вистачає. Згоден сплачувати позивачці аліменти в розмірі 100 грн.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.04.1999 року, який 10 жовтня 2011 року розірвали.(Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 10 жовтня 2011 року, а.с.4).
Від спільного проживання, до реєстрації шлюбу у них народилася дитина: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією свідоцтва про народження дитини. Дитина проживає разом із позивачкою та знаходиться на її матеріальному утримані, оскільки відповідач не надає належної допомоги, як батько, на утримання дитини.
Відповідач проживає від сім'ї і дитини з грудня місяця 2006 року окремо та ухиляється від виконання батьківських обов'язків по утриманню дитини, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний, інтелектуальний, соціальний та моральний розвиток. Не надає добровільно належної матеріальної допомоги на утримання та виховання дитини, хоча має таку можливість, оскільки є фізичною здоровою особою, не хворіє на хронічні хвороби, має можливість працевлаштуватися і має можливість утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття, належним чином, як того вимагає Закон. Однак самоусунувся від виховання та утримання дитини поклавши (скинувши) свій обов'язок батька утримувати дитину до досягнення нею повноліття на колишню дружину ОСОБА_1, оскільки він доглядає дитину інваліда дитинства, на якого отримує державну допомогу.
Доказів відносно утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у добровільному порядку відповідач у судовому засіданні суду не надав.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.
Статтею 60 ЦПК України крім того покладено обов'язок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26.04.2001 року, № 2402-ІІІ, передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Із положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 року № 789-ХІІ, частин 7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Так статтею180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Разом з тим статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 2 статті 182 СК України зазначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.191 зазначеного Кодексу слідує, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
В даному випадку суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від обов'язку утримувати неповнолітню дитину, чим ставить її у складне матеріальне становище та порушує її право на достатній життєвий рівень а тому аліменти на утримання неповнолітньої дитини повинні бути стягнуті з відповідача в судовому порядку.
Керуючись ст.ст.3,10,11,15,57,60,88,212-215,217 ЦПК України та ст.ст. 180, 182, 183, 191 СК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_1, не працюючого на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача до ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Стягнення аліментів проводити з 25.04.2012 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 214.60 грн., який перерахувати на р/р НОМЕР_2, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37937308, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету -220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО -811039.
Звільнити ОСОБА_1, від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: В. В. Волощук
Судове рішення № 25238946, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 26.06.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-180/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: