Постанова № 25229676, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2012 р. м. Київ К-16293/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головних державних податкових інспекторів Державної податкової інспекції у м. Херсоні Прокопенка В'ячеслава Павловича та Климента Олександра Сергійовича

на постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 03.05.2007

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2008

у справі №2-а-3/07

за позовом Приватного торгівельно-виробничого підприємства «Фламінго»

до Головного державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні Прокопенка В'ячеслава Павловича та Головного державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні Клименка Олександра Сергійовича

треті особи: 1. Державна податкова інспекція у Скадовському районі Херсонської області

2. Державна податкова інспекція у м. Херсоні

про визнання протиправними дії посадових осіб та визнання недійсним акта перевірки

ВСТАНОВИВ:

Приватне торгівельно-виробниче підприємство «Фламінго»(далі по тексту -позивач, ПТВП «Фламінго») звернулось до Скадовського районного суду Херсонської області з позовом до Головного державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні Прокопенка В'ячеслава Павловича та Головного державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні Клименка Олександра Сергійовича (далі по тексту - відповідачі) за участю третіх осіб: Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області, Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправними дії посадових осіб та визнання недійсним акта перевірки.

Постановою Скадовського районного суду Херсонської області від 03.05.2007, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2008, позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі відповідачі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга відповідачів підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, начальником ДПІ у Скадовському районі Херсонської області 30.06.2006 затверджено графік проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності з 01.07.2006 по 31.07.2006, в якому зазначено ПТВП «Фламінго».

Державними податковими інспекторами, в підтвердження правомірності своєї діяльності, були надані суду копії направлень №24, №25 на перевірку ПТВП «Фламінго».

Судами встановлено, що ДПІ у Скадовському районі Херсонської області було здійснено планову перевірку позивача з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт перевірки від 19.07.2006 №21190022/2306.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 13.12.1995 №481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

При проведенні перевірки господарської одиниці позивача була присутня продавець магазину -ОСОБА_5, яка підписала складений акт перевірки із внесенням зауважень.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що перевірка здійснювалася з порушенням встановленого порядку проведення перевірок, і за таких обставин дії посадових осіб є протиправними, акт перевірки є незаконним.

З таким висновком суд касаційної інстанції не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи податкового органу вправі приступити до проведення як планових так і позапланових перевірок, за умови надання суб'єкту господарської діяльності під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. Ненадання зазначених документів суб'єкту господарської діяльності є підставою для недопущення перевіряючих до проведення перевірки.

У разі ненадання працівниками податкового органу направлень та наказу на проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допустити таких осіб до її проведення. Разом з тим, недотримання податковим органом вимог законодавства під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства, що виявлені в ході її проведення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було допущено представників органів податкової служби до перевірки, в результаті чого був складений та підписаний акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Колегія суддів погоджується із доводами відповідачів, що оскільки перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не стосуються своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, то це є окремий вид перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також за додержанням ними положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»в межах повноважень податкових органів, визначених вищевказаними законами.

Проте, суд касаційної інстанції знаходить помилковою позицію судів попередніх інстанцій щодо підсудності адміністративному суду спору про оскарження акту перевірки податкової інспекції, і вважає, що відсутність правових підстав для розгляду таких позовних вимог є підставою для закриття провадження у справі в цій частині.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

З урахуванням викладеного, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню. В частині задоволення позову про визнання нечинним акта перевірки ДПІ у Скадовському районі Херсонської області від 19.07.2006 №21190022/2306 - закрити провадження у справі, в частині задоволення позову про визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ у м. Херсоні Прокопенка В'ячеслава Павловича та Клименка Олександра Сергійовича прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 157, 222, 223, 224, 228, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головних державних податкових інспекторів Державної податкової інспекції у м. Херсоні Прокопенка В'ячеслава Павловича та Клименка Олександра Сергійовича задовольнити частково.

Постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 03.05.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2008 в частині задоволення позову про визнання нечинним акта перевірки ДПІ у Скадовському районі Херсонської області від 19.07.2006 №21190022/2306 скасувати із закриттям провадження у справі в цій частині.

В решті постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 03.05.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2008 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову про визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ у м. Херсоні Прокопенка В'ячеслава Павловича та Клименка Олександра Сергійовича.

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова