Ухвала суду № 25229549, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2012 р. м. Київ К/9991/79898/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

при секретарі Бовкун В.В.

за участю представників сторін:

позивача Покровської Т.І., Назимка О.М.

відповідача Іващенко О.С., Мазниченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011

у справі № 2а-18420/10/2670

за позовом Приватного акціонерного товариства «Метробуд»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

за участю Прокуратури м. Києва

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Метробуд»(далі по тексту -позивач, ПАТ «Метробуд») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), за участю Прокуратури м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 11.10.2010 №0007572309/0 та від 21.12.2010 №0007572309/1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011, позовні вимоги задоволено повністю.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ТД«Астера-Ком»за травень2010 року, в результаті чого був складений акт перевірки від 20.09.2010 №2511/23-09/32961977.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6, пп. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у травні 2010 року на суму 4965359,00 грн.

Висновок відповідача ґрунтувався на тому, що факт отримання податкових накладних позивачем від ТОВ «ТД «Астера-Ком»не можливо підтвердити в зв'язку з тим, що ТОВ «ТД «Астера-Ком»відсутнє за місцезнаходженням та свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.05.2010. Тому правочин укладений між позивачем ТОВ «ТД «Астера-Ком»є нікчемним, оскільки суперечить моральним засадам суспільства, та є таким що укладений з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.10.2010 №0007572309/0, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання в сумі 7448039,00 грн., з яких основний платіж -4965359,00 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 2482680,00 грн.

Судами зазначено, що під час перевірки використовувались дані АІС «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»та реєстраційні дані ТОВ «ТД«Астера-Ком».

Позивач оскаржив податкове повідомленні-рішення в адміністративному порядку, за результатами розгляду було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.12.2010 №0007572309/1, яким визначено позивачу податкове зобов'язання в сумі 7448039,00 грн., з яких основний платіж -4965359,00 грн.; штрафні (фінансові) санкції -2482680,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У відповідності з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами згідно з законодавства). Таким чином, до передбачених законом умов щодо отримання відшкодування Закон відносить наявність податкової накладної, факту придбання товару та фактичної оплати за товар. Як свідчить акт перевірки податковий кредит позивачем був підтверджений податковими накладними, до яких були зауваження з боку податкового органу.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що між ТОВ «ТД «Астера-Ком»та ЗАТ «Метробуд»було укладено договір поставки від 17.05.2010 №24, відповідно до якого ТОВ «ТД «Астера-Ком»зобов'язується поставити бурову установку Casagrande B250 та комплектуючі до неї, а позивач зобов'язується прийняти і оплатити товар. Вартість товару та ціна договору становить разом з ПДВ -29792154,00 грн.

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними від 25.05.2010 №АСК250502 на суму разом з ПДВ 25664100,00 грн. і від 26.05.2010 №АСК260501 на суму разом з ПДВ 4128054,00 грн., тобто на загальну суму 29792154,00 грн.

Дані документи були надані позивачем відповідачу при перевірці, а також було надано договір поставки, укладений між позивачем і ВАТ «Київметробуд»від 09.02.2010 №34 та податкову накладну від 31.05.2010 №139, що свідчить про фактичну реалізацію товару. Податкові накладні заповнені у відповідності до норм чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 18 порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкові накладні виписані ТОВ «ТД «Астера-Ком»та скріплені печаткою. Чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правами перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів за договорами. Податкова накладна видається для покупця, однак вона є податковим документом постачальника, і саме останній несе персональну відповідальність за порядок її складання та оформлення.

Оплата товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією виписки з банківського рахунку позивача про перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «ТД «Астера-Ком»за договором поставки від 17.05.2010 №24, а тому у позивача були усі підстави для включення даних коштів до податкового кредиту.

Судами вірно не взято до уваги твердження відповідача, що договір від 17.05.2010 №24 є нікчемним з причин анулювання 31.05.2010 свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «ТД «Астера-Ком», оскільки на момент підписання спірного договору, видаткових та податкових накладних, юридична особа ТОВ «ТД «Астера-Ком»не була припинена.

Колегія судді погоджується із судами попередніх інстанцій, що відповідачем не було доведено той факт, що даний договір був укладений позивачем не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності та наявність умислу на укладання договору постачання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вказаний правочин не може розглядатися як нікчемний з мотивів його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Також відповідачем не надано доказів того, що податкові накладні виписані особою, яка не є платником податку на додану вартість та не надав належних доказів визнання недійсними податкових накладних. Висновок відповідача щодо неправомірності віднесення сум податкового кредиту за податковими накладними є необґрунтованим, а нарахування податкових зобов'язань здійснені з порушенням норм чинного законодавства.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. ФедоровЗ оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меншикова

Суддя О.І. Степашко