Ухвала суду № 25227077, 11.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" липня 2012 р. м. Київ К-6664/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Господарського суду Тернопільської області від 08.06.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2008 року по справі № 13/97-2276 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз»до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 08.06.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2008 року, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз»до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000061501/2 від 05.05.2007 про визначення суми відрахувань до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) відповідно до державної частки (акцій, паїв) у його статутному фонді у розмірі 7700,00грн., в тому числі 5100,00грн. за основним платежем та 2600,00грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, відповідач 24.04.2008 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 15.04.2009 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Господарського суду Тернопільської області від 08.06.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2008 року, прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для визначення Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз»податкових зобов'язань та для накладення штрафних санкцій згідно спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 24.11.2006 №713/23-21131775, про порушення підприємством ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»внаслідок несплати до бюджету частини прибутку за І квартал 2005 року в загальній сумі 5,1 тис. грн.

Згідно з пунктом 3 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Оподаткування дивідендів, зокрема дивідендів, які зараховуються державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами у розмірі, встановленому відповідно державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно додержавного або місцевого бюджету, регулюється пунктом 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У статті 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»зазначено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності 2004 року (крім результатів фінансово-господарської діяльності у 2004 році, з яких сплачено частину прибутку (доходу) відповідно до статті 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік») та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році. Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах. Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Таким чином, до кола юридичних осіб, на яких поширюється дія статті 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», віднесено, зокрема, господарські товариства, у статутному фонді яких державі належить пакет акцій. При цьому не є власністю держави пакет акцій у статутному фонді акціонерного товариства, переданий нею до статутного фонду іншого суб'єкта господарювання, в якому їй належить 100 відсотків акцій. Власником цього пакета акцій стає зазначений суб'єкт господарювання. Поняття власності держави і власності такого суб'єкта не є тотожними, оскільки ця власність належить різним особам, самостійним учасникам цивільного обігу.

З матеріалів справи вбачається, що частка держави (26,5%) у статутному фонді Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз», заснованого рішенням Державного комітету України по нафті і газу у результаті перетворення державного підприємства по газопостачанню та газифікації у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 року № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств», була передана до статутного фонду Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», створеної відповідно до Указу Президента України від 25.02.1998 року № 151/98 «Про реформування нафтогазового комплексу України».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року № 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»передбачено, що статутний фонд компанії формується шляхом передачі до нього, зокрема, залишених у державній власності пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, зазначених у додатку 2 до цієї постанови, серед яких і Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз», а пунктом 8 цієї постанови зобов'язано Фонд державного майна України у двомісячний термін передати ці акції до статутного фонду компанії.

З огляду на те, що належність частки в статутному фонді господарського товариства учаснику цивільних відносин визначає його участь у створенні цього товариства, а отже і його статус як учасника господарського товариства, відсутність у складі засновників (учасників) Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Заліщикигаз»держави в особі уповноваженого органу означає відсутність в статутному фонді акціонерного товариства частки ( акцій, паїв ), що належать державі, незалежно від того, що держава є одноособовим власником всіх акцій Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

З огляду на зазначене, висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність визначення позивачу податкових зобов'язань за платежем з частини прибутку (доходу), що вилучається до бюджету та застосування штрафних санкцій за цим платежем не відповідає правильному застосуванню ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік».

До того ж слід зазначити про помилковість визначення податковим органом такого внеску, як частина прибутку (доходу), що мала сплачуватися до загального фонду Державного бюджету акціонерною компанією, у статутному фонді якої державі належать частки (акції, паї), у якості податкового зобов'язання у порядку, визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон України №2181-ІІІ), який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) і сплати штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Так у складі переліку загальнодержавних податків та зборів, встановленого ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», відсутній такий платіж, як частина прибутку (дивіденди), що сплачуються до бюджету таким суб'єктом господарювання, як акціонерне товариство у статутному фонді якого є державна частка.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 14 вказаного Закону (пункт 3 частини першої статті 14 в редакції Закону України від 24.12.2002 № 349-IV) прирівняними до податку на прибуток є зобов'язання зі сплати до бюджету дивідендів лише державних некорпоратизованих, казенних або комунальних підприємств, яким не було підприємство.

Дотримання при сплаті даних відрахувань строків, встановлених для сплати податку на прибуток, є обов'язком суб'єкта господарювання, визначеним п.7 «Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 №50.

Вказаний порядок розроблений на виконання статті 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»і його приписи щодо сплати платежу у строки, визначені для сплати податку на прибуток, не прирівнюють такий платіж до податку, збору (обов'язкового платежу), що встановлюються виключно законами про оподаткування.

Таким чином, виплати повинні бути здійснені на виконання вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік». Правила підпункту 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на цей платіж не поширюються, оскільки він має іншу правову природу і законом встановлений інший порядок його сплати.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення, постанову Господарського суду Тернопільської області від 08.06.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв

Суддя Т.М. Шипуліна