Ухвала суду № 25226069, 26.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2012 р. м. Київ К-37638/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2009р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2010р.

у справі №2а-2972/09/1970

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікоген-Україна»(надалі -ТОВ «Мікоген-Україна»)

до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (надалі -Кременецька МДПІ Тернопільської області)

про визнання нечинними рішень Шумського відділення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області та зобов'язання до вчинення дій, -

встановив:

Позивач звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинними рішень Шумського відділення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області №844 від 29.01.2009р. та №987-10 від 11.03.2009р., якими позивачеві було відмовлено в реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та зобов'язання відповідача прийняти рішення про реєстрацію позивача в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, згідно ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»з 1 січня 2009 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2009р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2010р., позов було задоволено повністю. Визнано незаконними дії Шумського відділення Кременецької МДПІ Тернопільської області щодо відмови в реєстрації ТОВ «Мікоген-Україна»як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та зобов'язано Шумське відділення Кременецької МДПІ зареєструвати ТОВ «Мікоген-Україна»суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 1 січня 2009 року.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції і прийняття нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Мікоген-Україна»зареєстровано Шумською районною державною адміністрацією Тернопільської області, як юридична особа 19.06.2006р. Ідентифікаційний код юридичної особи 34042959, платником податку на додану вартість зареєстровано Шумським відділенням Кременецької МДПІ з 27.06.2006р. та провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства. Основною діяльністю позивача є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а саме, займається вирощуванням зернових культур та міцелію грибів. Протягом 2008 року позивач був зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість

20.01.2009р. ТОВ «Мікоген-Україна», в порядку визначеному Законом України «Про податок на додану вартість»та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджених Наказом ДПА України №79 від 01.03.2000р., подано до Шумського відділення Кременецької МДПІ заяву про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, в якій зазначено наступні види діяльності підприємства:

-овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників, код КВЕД 01.12.0;

- вирощування зернових та технічних культур, код КВЕД 01.11.0;

- змішане сільське господарство, код КВЕД 01.30.0.

З вказаних позивачем в заяві від 20.01.2009 року видів діяльності до визначеного та оприлюдненого Кабінетом Міністрів України переліку видів діяльності, що підпадають під дію статті 8-1 Закону «Про податок на додану вартість»(в редакції яка діяла в період розгляду відповідачем заяви) входили наступні види діяльності:

- вирощування зернових та технічних культур (код згідно КВЕД розділ, клас 01.11 підклас 01.11.00);

- овочівництво; декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників (код згідно КВЕД розділ, клас 01.12 підклас 01.12.00).

При чому, вказаний позивачем вид діяльності: змішане сільське господарство (код згідно КВЕД розділ, клас 01.30 підклас 01.30.0) доповнено в перелік видів діяльності, що підпадають під дію статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2009р. №87 «Про доповнення переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», яка набрала чинності 21.02.2009р.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, про те, що відмова позивачеві в реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2009р. з тих мотивів, що постановою Кабінету Міністрів України №23 від 21.01.2009р. затверджено перелік видів діяльності, на які поширюються норми ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», де у класі 01.12.0 «овочівництво; декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників»не передбачено підклас вирощування міцелію та грибів є безпідставною, оскільки позивачем в заяві від 20.01.2009р. і не зазначався підклас вирощування міцелію та грибів, а зазначено види діяльності та їх код за КВЕД, з яких два види діяльності включені до визначеного та оприлюдненого Кабінетом Міністрів України переліку видів діяльності, що підпадають під дію статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»на момент розгляду поданої заяви до податкового органу.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог, оскільки зволікання у вчиненні зазначених дій не узгоджується із приписами ст.19 Конституції України.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області -залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак