Ухвала суду № 25225775, 25.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2012 р. м. Київ К/9991/16069/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представників

позивача Нестерець Ю.С.

відповідача Драч В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного акціонерного товариства Фармацевтична фабрика «Віола»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012

у справі №2а-7939/10/0870

за позовом Закритого акціонерного товариства Фармацевтична фабрика «Віола»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, Державної податкової адміністрації у Запорізькій області

про визнання протиправними та нечинними рішень суб'єктів владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2011 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 25.06.2010 №0003112302/0, від 21.07.2010 №0003112302/1, від 06.10.2010 №0003112302/2 про визначення ЗАТ Фармацевтична фабрика «Віола»податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 952177,00 грн. та 250705,70 грн. штрафних санкцій; від 06.10.2010 №0005302302/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 188086,50 грн. та 619543,10 грн. штрафних санкцій.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2011 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства під час взаємовідносин з ТОВ «Інтерком-В.В.»за період серпень, вересень, жовтень 2009 року, за результатами якої складено акт №91/23-5/01973472 від 10.06.2010.

За висновками акта перевірки позивачем порушено приписи пп.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та занижено податок на прибуток за 2009 рік на 952177,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0003112302/0 від 25.06.2010 про донарахування податку на прибуток в розмірі 1202882,70 грн., у т.ч. 952177,00 грн. основного платежу та 250705,70 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками розгляду скарг платника в процедурі адміністративного оскарження ДПА у Запорізькій області прийнято рішення про проведення позапланової перевірки.

В період з 09.09.2010 по 22.09.2010 ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ «ФФ «Віола» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Інтерком-В.В.»за період серпень, вересень, жовтень 2009 року, за результатами якої складено акт №168/25/01973472 від 22.09.2010.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 2009 рік на суму 1140013 грн.

Зазначене стало підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0003112302/2 від 06.10.2010 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 952177 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 250705,70 грн. та податкового повідомлення-рішення №0005302302/2 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 188086,50 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 619543,10 грн.

За висновками відповідача позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат кошти в сумі 4561053,51 грн. перераховані на користь ТОВ «Інтерком-В.В.»як оплату за поставлену лікарську сировину, оскільки згідно акта позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтерком-В.В.»від 07.06.2010 №74/23-5/36073309 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008 по 30.04.2010, проведеної ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, останнім не дотримано вимог ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, не встановлено факту передачі товарів позивачу, у зв'язку з ненаданням актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що 03.08.2009 між позивачем та ТОВ «Інтерком-В.В.» укладено договір поставки лікарської сировини №03/08/09, за умовами якого ТОВ «Інтерком-В.В.»зобов'язалося поставити позивачу, а позивач прийняти від постачальника лікарську сировину, зазначену у накладних, та здійснити оплату на умовах цього договору та специфікацій до нього. За видатковими накладними ТОВ «Інтерком-В.В.» здійснено поставку позивачу товару на загальну суму 4570450,80 грн., у т.ч. ПДВ -761741,80 грн., позивачем в свою чергу за видатковими накладними здійснено повернення товару постачальнику на загальну суму 9397,29 грн., у т.ч. ПДВ 1566,22 грн., з відображенням зазначених операцій у бухгалтерському обліку позивача. У серпні 2009 року -березні 2010 року позивачем перераховано на поточний рахунок ТОВ «Інтерком-В.В.»кошти за поставлену за договором лікарську сировину в розмірі 3994611,33 грн., заборгованість позивача за договором складає 566442,18 грн.

Згідно даних первинного бухгалтерського обліку позивача придбана за договором лікарська сировина використана ним у виробництві лікарських засобів, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до п 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 цього пункту передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, підставою для включення витрат підприємства до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, слід погодитись з висновками суду першої інстанції, що за підтвердження факту отримання позивачем лікарської сировини від ТОВ «Інтерком-В.В.»та її використання у власній господарській діяльності первинними бухгалтерськими документами позивача, висновками експертного дослідження НДЕКЦ ГУ УМВС України в Запорізькій області №34 від 12.07.2010, експертним висновком Запорізької ТПП від 22.09.2010 №О-1920, довідкою Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Запорізькій області від 28-29.10.2010, що не спростовано відповідачем, виключення понесених позивачем витрат, пов'язаних з таким придбанням, зі складу валових є безпідставним.

Правильно судом першої інстанції відхилено посилання податкового органу на нікчемність укладеного позивачем з ТОВ «Інтерком-В.В.»договору, з тих підстав, що нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом. Відповідачем не наведено підстав з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Стаття 4 Закону України «Про підприємництво»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою відповідач обґрунтовує свої висновки щодо нікчемності угоди, не містила вимоги про здійснення підприємницької діяльності з реалізації лікарських засобів та лікарської сировини лише за наявності відповідної ліцензії. Порушення суб'єктами господарювання вимог ст.227 ЦК України при укладенні договору відповідачами не встановлено, крім того наявність таких порушень є підставою для визнання правочину недійсним в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, погодився з доводами податкового органу що укладений позивачем з ТОВ «Інтерком-В.В.»договір не створює відповідних правових наслідків для сторін з тих підстав, що з 26.10.2009 його керівником став Мошкін В.Ю., а податкові накладні №1027 від 27.10.2009, №1028 від 28.10.2009 та №1030 від 30.10.2009 підписані директором Кондратенком А.П., а тому не можуть бути належним підтвердженням господарської операції.

Однак, зміна керівника (власника) не призводить до недійсності всіх угод, укладених даним суб'єктом, та не позбавляє правового значення податкові накладні, видані у відповідності до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»за такими господарськими операціями. Крім того, укладення договору та його виконання в частині поставки основної частини сировини відбулося до 26.10.2009, у той час як оплата за договором позивачем здійснювалась шляхом безготівкових розрахунків у серпні 2009 року -березні 2010 року. Невиконання контрагентом обов'язку щодо декларування податкових зобов'язань та сплати їх до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, покладення на позивача відповідальності можливе лише за наявності обвинувального вироку, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарювання.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про відсутність у податкового органу правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.

Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Фармацевтична фабрика «Віола»задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 скасувати.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2011 залишити в силі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук