Ухвала суду № 25225717, 18.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2012 р. м. Київ К-2000/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Полтавської області від 10.07.2008

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2008

у справі №3/269 (22-а-6392/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 10.07.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2008, позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 31.05.2007 № 0002352301/1/1131 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 113352,00 грн., в тому числі 86312,00 грн. основного платежу та 27040,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Кременчуцька ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов'язання з податку на прибуток слугували висновки перевірки, зафіксовані в акті від 12.03.2007 № 151/23-120/31130351, про порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягало у неправомірному віднесенні до складу валових витрат понесені витрати в сумах:

100083,00 грн. вартості маркетингових послуг, які були надані позивачу ТОВ "Баркентина" за умовами договору б/н від 22.05.2005, в т.ч. за 2-й квартал 2006 року 50000, 00 грн. та за 3-й квартал 2006 року -50083,00 грн.;

9693,00 грн. вартості транспортних послуг, які були надані позивачу ТОВ "Баркентина" за умовами договору б/н від 01.09.2006 в 3-му кварталі 2006;

90083,00 грн. вартості транспортно-експедиційних послуг, які були надані позивачу ПП "Південно-українська торговельна група" за умовами договору про надання експедиційного обслуговування № 5.308-1 від 03.08.2005, в т.ч. за 3-й квартал 2005 на суму 38250 грн. та за 4-й квартал 2005 -53833,00 грн.;

116514,00 грн. вартості транспортно-експедиційних послуг, які були надані позивачу ТОВ "Компанія "Альтіма" за умовами договору про надання експедиційного обслуговування б/н від 01.06.2006, в т.ч. за 2-й квартал 2006 на суму 30879,00 грн. та за 3-й квартал 2006 -85653,00 грн.;

23333,00 грн. вартості транспортно-експедиційних послуг, які були надані позивачу ТОВ "ТД "Продтехпостач" за умовами договору про надання експедиційного обслуговування № 03/04/06-1 від 03.04.2006 в 2-му кварталі 2006.

Податковий орган вважає, що валові витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які б свідчили про факт придбання маркетингових послуг з дослідження ринку та пошуку потенційних покупців продукції.

Як встановлено судами попередніх інстанцій в результаті безпосереднього дослідження доказів, позивач уклав договори про надання маркетингових послуг та транспортних послуг з ПП "Баркентина", предметом яких є надання останнім послуг з проведенням маркетингових досліджень щодо забезпечення ТОВ "Сателіт" сировиною, паливно-мастильними матеріалами тощо та надання транспортних перевезень автомобілями відповідно та про надання послуг з експедиційного обслуговування вантажів з ПП "Південно-українська торговельна група", ТОВ "ТД "Продтехпостач", ТОВ "Компанія "Альтіма", предметом яких є комплекс організаційних послуг, пов'язаних з переміщенням вантажів (автомобілі з бітумом дорожнім), а не тільки фактична охорона вантажу під час переміщення його від вантажовідправника до місця призначення (на чому наполягає податкова інспекція), перелік послуг сторони узгодили в розділі 2 цих договорів.

Надання маркетингових, транспортних та послуг експедиційного обслуговування контрагентами позивача -ПП "Баркентина", ПП "Південно-українська торговельна група", ТОВ "ТД "Продтехпостач", ТОВ "Компанія "Альтіма" підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, у тому числі платіжними дорученнями про оплату послуг, актами здачі-приймання виконаних робіт, товарно-транспортними та податковими накладними.

Операції з придбання цих послуг відображено у книзі придбання товарів та бухгалтерському обліку відповідними проводками, про що зазначається і в акті перевірки Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції.

З посиланням на відсутність у актах здачі-приймання робіт виконаних робіт деталізації послуг, обсягів та одиниці виміру господарських операцій, а у товарно-транспортних накладних -повноти заповнення реквізитів, податковий орган вказує, що такі документи не є доказами.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність складається на підставі бухгалтерських документів та підписується керівником підприємства та головним бухгалтером, а товарно-транспортна накладна згідно із п. 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні є документом для перевезення.

У аудиторському висновку незалежного аудита -ПП Аудиторської фірми "Аудит-Геліос" від 01.04.2008 зазначається про наявність зв'язку між отриманими позивачем послугами та власною господарською діяльністю, що ґрунтується на тому факті, що запропонована ТОВ "Беркантина" інформація щодо діючих на ринку цін та переліку потенційних покупців була використана ТОВ "Сателіт" при укладанні відповідних угод з останніми.

Акт перевірки не містить зауважень щодо формування позивачем валового доходу, отриманого при здійсненні операцій з продажу паливно-мастильних матеріалів покупцям, виявленим саме в результаті використання отриманих маркетингових послуг.

Наявність у первинних документах тих чи інших помилок саме по собі не свідчить про те, що операція не мала місця.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару (робіт, послуг), яка призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до складу валових.

Судами попередніх інстанцій при безпосередньому дослідженні доказів не було встановлено, що первинні документи, складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. Тому, враховуючи встановлений судами попередніх інстанцій факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання товару (робіт, послуг) з метою використання його (їх) у господарській діяльності, виходячи із встановлених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України меж перегляду судом касаційної інстанції судових рішень, доводи податкового органу, викладені у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції знаходить безпідставними.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької державної об'єднаної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 10.07.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2008 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло