Ухвала суду № 25225444, 25.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2012 року м. Київ К-17898/10

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.02.2009 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2010 р.

у справі №2-а-112/09/2370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»

до Державної податкової інспекції у м. Черкаси

про визнання протиправними рішень щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»(далі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси (далі -відповідач) про визнання протиправними рішень щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.02.2009 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2010 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу була проведена перевірка позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої було складено акт від 30.10.2008 р. №021179/0343/23/01/23/22810515.

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме -надання послуг у сфері грального бізнесу на 5 гральних автоматах ключового типу, які не переведені у фіскальний режим роботи, незареєстровані і неопломбовані у встановленому порядку.

На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.10.2008 р. №0002992303, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 700,00 грн.

Також, представниками податкового органу була проведена перевірка позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої було складено акт від 22.10.2008 р. №021104/0322/23/01/23/22810515.

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме -надання послуг у сфері грального бізнесу на 5 гральних автоматах ключового типу, які не переведені у фіскальний режим роботи, незареєстровані і неопломбовані у встановленому порядку.

На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.10.2008 р. №0003032303, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 1 700,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Згідно зі ст. 12 вказаного Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. №121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31.12.2006 р. всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 р. №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції», яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

З цього часу суб'єкт господарювання не має можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Таким чином, з викладеного можна зробити висновок, що до суб'єкта господарювання, який здійснював розрахункові операції через незареєстрований, неопломбований у встановленому порядку та непереведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням документів невстановленої форми, застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У справі, яка розглядається, суди встановили, що перевірки були проведені 23.10.2008 р. та 30.10.2008 р., тобто після включення зазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру, а відтак використання позивачем для надання гральних послуг гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи, свідчить про порушення ним порядку використання РРО.

Доводи позивача, які ґрунтуються на тому, що у господарській діяльності ним використовувались реєстратори розрахункових операцій, внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, обґрунтовано не взяті судовими інстанціями до уваги.

Із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій компютерно-касової системи «Фіскал», суб'єкти господарювання повинні вжити всіх необхідних заходів для з'ясування питання про сумісність вказаної системи із гральними автоматами, що введені в експлуатацію до її включення зазначеної системи до Державного реєстру.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували вжиття ним заходів для переведення гральних автоматів у фіскальний режим роботи.

Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що податковим органом правомірно було застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 220№ КАС України судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права не вбачається, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»залишити без задоволення.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24.02.2009 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2010 р. у справі №2-а-112/09/2370 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.