Рішення № 25224381, 08.06.2012, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1003/6035/12

2/1003/1991/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2012 року Білоцерківський міськрайоний суд у складі:

головуючого судді - Агафонов С. А. ,

при секретарі - Вангородська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за цивільним позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути солідарно із ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Хлистунівка Городищенського району Черкаської області та ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Щорс Чернігівської області заборгованість за кредитним договором у сумі 567 271,50 (п"ятсот шістдесят сім тисяч двісті сімдесят одна гривня 50 копійок).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позичальник (відповідач) не виконує умови договору і своєчасно не сплатив відсотки за користування кредитними коштами про що надав відповідну довідку-розрахунок заборгованості.

Посилаючись на частину 2 ст.1050 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що має право вимагати дострокового повернення кредиту (пункт 6.5 кредитного договору)

В судове засідання позивач не з'явився, але письмово просив розглядати справу без його участі.

Відповідач - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про час і дату розгляду справи був оповіщений у встановленому Законом порядку.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнала частково. Крім того, представник просила суд зменшити розмір нарахованої пені за несвоєчасне виконання зобов'язання на підставі частини 3 ст. 551 Цивільного кодексу України на що було подано заперечення на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши наявні в ній докази, суд приходить до висновків, які мотивує наступним чином.

Відповідач ОСОБА_2 на підставі кредитного договору №014/10-01/74/8780 від 14.05.2007 року отримала у Відкритому акціонерному товаристві „Райффайзен Банк Аваль" кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії (надалі-кредит) з лімітом 59236,5 дол. США з кінцевим терміном повернення 14.05.2027 року включно. Процентна ставка по кредиту становить 12,85 % річних. Умовами кредитного договору передбачалося погашення кредиту 1/240 від суми ліміту отриманого кредиту. В період дії кредитного договору між Позивачем та Відповідачем - ОСОБА_2 було укладено декілька додаткових угод до кредитного договору відповідно до яких Відповідачу були надані кредитні канікули, було продовжено термін дії кредитного договору до 14.11.2031 року.

Поручителем за своєчасне повернення кредиту виступив відповідач ОСОБА_3, уклавши при цьому з банком договір поруки № 014/10-01/74/8780/1 від 14.05.2007 року.

Відповідно до п.1.2 договору поруки сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника - ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 014/10-01/74/8780 від 14.05.2007 року, а саме: повернути кредит в розмірі 59 236,50 дол. США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню,штрафи) в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Відповідно до п.2.1 договору поруки сторони договору визначають, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ч. 1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За час користування кредитом відповідач періодично здійснювала платежі. За деякі місяці - не в повній сумі. З травня 2011 року відповідач виплату кредиту та процентів по ньому припинила, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості станом на 29 грудня 2011 року.

Відповідно до п.10.1 Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором позичальник (відповідач) сплачує кредитору (позивачу) пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Таким чином, станом на 29.12.2011 року заборгованість по сплаті пені склала 5212,14 дол США або 41643,44 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості.

Представник відповідача заперечувала проти вказаної суми пені і просила зменшити її розмір на підставі ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 „Позика" глави 71. Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, завдатком, заставою, при триманням (ч.1 ст.546 ЦК України)

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3ст.549 ЦК України)

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, плата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, суд має право за заявою відповідача зменшити розмір неустойки якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин які мають істотне значення .Істотними обставинами, відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 р "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних відносин", можна вважати: майновий стан сторін, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання.

На підтвердження своєї зави щодо зменшення розміру пені представник відповідача надала суду докази щодо невисокого майнового стану відповідача, що підтверджується довідкою з місця роботи, в 2010 році відповідачка розлучилася з чоловіком та на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей - 1997 та 2001 року народження, що підтверджується довідкою із ЖЕКу. В запереченні на позовну заяву також знайшло своє підтвердження те, що зменшення розміру пені для позивача не несе негативних наслідків.

Враховуючи все вищезазначене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, згідно викладених відповідачем розрахунків, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ до розміру 428,53 дол. США, що складає 3424,63 грн.

З позовними вимогами щодо стягнення заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими відсотками за користування кредитом відповідач згодна, про що подала письмову заяву про визнання позову в цій частині. .

В судовому засіданні з боку представника відповідача - ОСОБА_2 було заявлено клопотання про надання розстрочки у виконанні рішення.

Мотивами даного клопотання було те, що ОСОБА_2 самостійно без участі колишнього чоловіка утримує своїх неповнолітніх дітей - 1997 та 2001 року народження, має невисоку заробітну плату, що підтверджується довідкою з ТОВ "Росьтранссервіс" від 5.06.2012 р. на її утриманні також знаходиться мати - пенсіонерка.

Зазначені факти не дають змоги відповідачу виконати судове рішення відразу. Відповідачу необхідний проміжок часу для того, щоб вирішити питання щодо погашення заборгованості шляхом продажу власної нерухомості.

Відповідно до ст..217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення , може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Таким чином, суд вважає за необхідне розстрочити відповідачу виконання рішення на два роки.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 526, 530, 536, 551, 553, 554, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 174, 209, 213-215, 217, 294, 296 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Хлистунівка Городищенського району Черкаської області та ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Щорс Чернігівської області на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції заборгованість за кредитним договором у сумі 529 052,69 (п'ятсот двадцять дев'ять тисяч п'ятдесят дві гривні, 69 копійок).

Розстрочити виконання рішення для відповідача - ОСОБА_2 на два роки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з кожного з відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір пропорційно до задоволених вимог в сумах 804,75 грн. та 804,75 грн. відповідно. Решту судових витрат залишити за позивачем. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя С. А. Агафонов