Ухвала суду № 25221241, 26.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2012 р. м. Київ К-32129/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2010р.

у справі №2а-2659/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничо-будівельної фірми «Зв'язокбуд-Інвест» (надалі -ТОВ «НВБФ «Зв'язокбуд-Інвест»)

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова (надалі -ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова)

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

встановив:

У березні 2010р. позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 02.03.2010р. №0000091800/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010р., у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2010р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове рішення про задоволення позовних вимог. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 02.03.2010р. №0000091800/0.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ НВБФ «Зв'язокбуд-Інвест»з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.02.2007р. по 30.11.2008р. по взаємовідносинам із ТОВ «ПБК «Вертикаль», про що складено акт від 22.02.2010р. за №1079/1800/22621872.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення вимог п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, безпідставне віднесення до податкового кредиту ПДВ по операціям з ТОВ «ПБК Вертикаль».

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2010р. №0000091800/0, яким позивачеві визначено суму зобов'язання по ПДВ та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

За наслідком апеляційного узгодження вказаного зобов'язання податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000101800/1 від 19.01.2009р., в якому сума зобов'язання залишена без змін.

Так, перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся, позивачем укладено договори підряду із ТОВ «ПБК Вертикаль»№03/03/08 від 03.03.2008р., №18/06/2008 від 18.06.2008р. за яким позивач замовив у вказаного контрагента роботи по будівництву волоконно-оптичних ліній зв'язку для ТОВ «Велтон.Телеком», а також ТОВ «Астеліт»та ЗАТ «Датагруп».

На виконання вищевказаних договорів було складено акти прийому виконаних робіт №70/08с, №68/08с, №64/08с, №53/08с, №52/08с за березень 2008р., №113/08с за червень 2008р., №163/08с за серпень 2008р., №201/08с, №197/08с за жовтень 2008р., та оплачено виконані роботи, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень.

Заперечуючи обґрунтованість віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ у складі товару та послу, отриманих від ТОВ «ПБК Вертикаль», податковий орган посилався на те, що проведеною перевіркою ДПІ Московського району м. Харкова було виявлено, що при наявності ліцензії на право здійснення будівельної діяльності, ТОВ «ПБК Вертикаль»не мало трудових ресурсів та необхідних основних фондів та обладнання для виконання будівельних робіт, а також не було знайдено за місцем державної реєстрації. Таким чином, за висновком податкового органу правочини, укладені ТОВ «ПБК Вертикаль»не були направлені на реальне настання правових наслідків, а тому є нікчемними і не породжують права на формування податкового кредиту по даним операціям.

Згідно з приписами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Приймаючи до уваги, що основним видом діяльності позивача є будівництво, про що позивач отримав відповідну ліцензію Державного комітету України з питань будівництва та архітектури серії АБ №105696 строком дії з 29.06.2005р. по 29.06.2010р., судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанцій, що укладання та виконання договорів субпідрядних робіт із ТОВ «ПБК Вертикаль»узгоджується із господарською діяльністю позивача.

Крім того, в наданих до матеріалів справи первинних бухгалтерських документах підтверджено фактичну реалізацію позивачем отриманих субпідрядних робіт замовникам -ТОВ «Астеліт», ЗАТ «Датагруп»та ТОВ «Велтон.Телеком».

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Однак, в ході судового розгляду справи відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами вимогам законодавства змісту укладених договорів. Натомість, первинними бухгалтерськими документами, зокрема, актами приймання-передачі робіт, підтверджується висновок про сутність отриманих позивачем послуг, що надавалися за договорами та порядок визначення їх вартості.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацом 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, згідно п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарський діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

За таких обставин, у відповідності з п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, що діяв на час правовідносин зі змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова -залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак