Ухвала суду № 25214085, 03.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2012 року м. Київ К-45210/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2009

у справі № 2а-23401/08/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна

фірма „Левша"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма „Левша" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2009 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2009 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства за період з 29.07.2005 до 30.09.2007 та складено акт № 1714/23-506/31236622 від 27.03.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000782302/0 від 09.04.2008, яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємства в розмірі 31975 грн.: 23000 грн. основний платіж, 8975 грн. штрафні санкції.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1 пп. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат підприємства зайво віднесено суми, сплачені за послуги оренди згідно договору оренди б/н від 01.07.2007, які не використовувались в господарській діяльності, суми сплачені за надані консультаційні послуги в галузі розрахунку і планування собівартості продукції, фінансового аналізу господарської діяльності згідно договорів № 0401/2006 від 04.01.2006, № 0301/1-07 від 03.01.2007 з ФОП ОСОБА_1.

Позивачем був укладений та діяв договір оренди № б/н від 01.07.2007, згідно умов якого Орендодавець (ФОП ОСОБА_2) зобов'язується передати Орендареві (ТОВ ВТФ "Лефша") у строкове платне користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування частину приміщення за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 266,5 м.кв. для розміщення офісно-виробничого комплексу.

За результатами виконання договору, в перевіреному періоді з липня по вересень 2007 року сторонами договору були складені акти виконаних робіт від 31 липня 2007 року на суму 12000 грн., від 31.08.2007 на суму 12000 грн. та від 30.09. 2007 на суму 12000 грн.

З початку користування орендованим приміщенням позивачем проводились роботи по приведенню даного приміщення у відповідність до ліцензійних умов, затверджених Наказом Держкомпідприємництва та Міністерства фінансів від 26 грудня 2000 року № 82/350, про що з 02 липня 2007 року укладений договір оренди та установки обладнання № 07-091 з ТОВ "Технічна сервісна компанія на передачу в користування, встановлення та налагодження обладнання для гранування каменів, акти приймання-передачі від 02 липня 2007 року та від 14 листопада 2007 року до цього Договору про передачу обладнання; договір оренди від 01 вересня 2007 року № 07-02, за яким ТОВ "Харківська ювелірна фабрика" передає позивачеві в оренду обладнання - ваги лабораторні торсіонні; договір від 15 липня 2007 року, за яким ПОП "Білий ведмідь" зобов'язується розробити проектно-технічну документацію по організації та розстановці технологічного обладнання для цеху по гранці каміння за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", дозволяють платникам податків включати у валові витрати суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) впродовж звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем правомірно віднесено до валових витрат користування орендованим приміщенням.

Щодо спірних сум, сплачених позивачем як винагороди за договорами про надання консультаційних послуг з ФОП ОСОБА_1. від 03.01.2007, № 0301/1-07 від 04.04.2006, № 0304/2006 та 04.01.2006, № 0401/2006.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_1. були проведені відповідні дослідження та складені звіти про їх виконання, а саме звіти про "Аналіз ювелірного ринку Росії", "Аналіз діяльності асоціації ювелірів України", "Економічний аналіз діяльності підприємства", "Розгляд питання про необхідність збільшення обігових коштів за рахунок кредитування", "Аналіз ювелірного ринку України", "Дослідження попиту та тенденцій ринку ювелірних виробів в Україні", які в подальшому були передані замовнику.

Вартість виконаних послуг, визначена та підтверджуються актами здачі-прийому виконаних послуг, які повністю узгоджуються з вимогами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Акти приймання - передачі до договорів про надання послуг містять зміст та обсяг здійсненої операції "Послуги по популяризації та просуванню товару Замовника" та підписані особами, що брали участь при його складанні.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем правомірно включено до валових витрат суми за договорами про надання послуг з ФОП ОСОБА_1.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2009 у справі № 2а-23401/08/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2009 у справі № 2а-23401/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко