Ухвала суду № 25213798, 31.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 року м. Київ К-47392/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Костенка М.І.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2009

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009

у справі №2а-1673/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм-Авто»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарм-Авто»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Шарм-Авто») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі по тексту - відповідач, Ленінська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2008 №00013123100/2.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2009, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009, позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.12.2007, за результатами якої складено акт перевірки від 03.06.2008 №777/23/32797774.

В акті перевірки зазначено, що позивачем завищено податковий кредит у розмірі 14000,00 грн. по податкові накладній від 30.09.2005 №99 по наданим маркетинговим, консультативним, юридичним послугам, отриманим від ПП «Софінком», у зв'язку з визнанням недійсним запису про державну реєстрацію ПП «Софінком»відповідно до постанови Господарського суду Луганської області від 07.12.2005.

На підставі висновку акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.10.2008 №00013123100/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21000,00 грн.

Судами встановлено, що ТОВ «Шарм -Авто»укладено договір на надання юридичних, інформаційних та консультативно-довідкових послуг від 04 .01.2005 з ПП «Софінком».

Договір виконання послуг фактично виконаний та сплачені послуги за договором, у тому числі суму ПДВ у розмірі 14000,00 грн. було включено до складу податкового кредиту грудня 2005 року, що підтверджується актом приймання виконаних робіт від 30.09.2005, тобто, до винесення рішення про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП «Софінком».

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступного, з чим погодився суд касаційної інстанції.

Згідно п. 1.7 ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1 п. 7.4, абз. 3 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, єдиним випадком неможливості такого включення є відсутність податкової накладної чи митної декларації взагалі.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правильність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі належно оформленої податкової накладної.

Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2009 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)С.Е. Острович З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова