Ухвала суду № 25208286, 16.11.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2а/1770/2819/2011

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук С.М.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"16" листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" серпня 2011 р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа підприємець ОСОБА_1. звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.03.2011 року №0000111751/0 та № 000012175170.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року в задоволенні позову суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Рівненському районі про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, де просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог. В апеляційній скарзі посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, а тому відповідно до Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності» не є платником податку з доходів фізичних осіб та платником податку на додану вартість. Вважає висновок суду про перевищення обсягу виручки понад 500тис. та що він у 2009 році та у 2010 році повинен працювати на загальній системі оподаткування не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Переглянувши судове рішення, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що посадовими особами відповідача проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період 01.10.2007року по 30.09.2009року, про що складено акт від 18.02.2011року № 112/10/1751/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:-п.п.9.12.1 п. 9.12 ст. 9, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п. «б» ст. 14 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян»; -п.2.1 ст. 2, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 6.1 ст. 6, п. 9.3 ст. 9, п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За наслідками перевірки відповідачем винесено 09.03.2011 року податкові повідомлення-рішення №0000111751/0 про визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем-податок з доходів фізичних осіб на суму 121 698 грн. та № 0000121751/0 про визначення про визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем-податок на додану вартість на суму 207540 грн. - основний платіж та 55285 грн. - штрафна санкція.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову виходив з правомірності визначення податковим органом позивачу зобов"язань з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відтак згідно чинного законодавства обов'язок щодо сплати податків, достовірність їх декларування в першу чергу покладається на платника податку. Допущена посадовими особами податкового органу помилка у видачі свідоцтва платника єдиного податку на 2009 та 2010рік не знімає відповідальності з такого платника.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва - фізичних. осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" позивач, як платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб та платником податку на додану вартість у частині доходів одержаних від видів діяльності, що обкладалися єдиним податком.

Поряд з обумовленим, відповідно до Пунктом 5 названого Указу, платники податків досягнувши граничного обсягу виручки (500тис.) зобов'язані з наступного звітного періоду (кварталу) перейти на загальну систему оподаткування, тобто оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Встановлено, що позивач в період 2008, 2009 року та 1-3 кв. 2010 року здійснював свою підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування та сплачував єдиний податок

Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку ОСОБА_1. видами діяльності останнього є гуртова торгівля, вантажні перевезенням та посередницькі послуги.

Основним контрагентом позивача впродовж згаданих періодів був Костопільський обласний ліцей - інтернат спортивного профілю, від якого позивач отримав кошти за продукти харчування в сумі: 531 105,78грн. у період 2008 року; 610646,65грн. у період 2009року; 389848,50грн. за 9 місяців 2010року.

Судом встановлено, що фактичний обсяг виручки позивача від всіх контрагентів складав : у 2008 році -533346,32 грн; у 2009 році - 654 702,10 грн., за 9 місяців 2010 року -393713,95 грн., тобто більше ніж зазначено в поданих позивачем звітів, де обсяг виручки від реалізації продукції товарів, послуг за 2008рік становив 456237,20грн.; за 2009 рік становив в розмірі 489213,68грн. та за 1-3 кв. 2010 року становив в розмірі 407824,50грн

Перевищення позивачем граничного обсягу виручки 500 тис. грн. підтверджено актом перевірки, банківськими виписками, довідкою Костопільської міжрайонної ДПІ про результати зустрічної перевірки названого контрагента позивача від 22.02.2011 року №022/17-47/26009837 та відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених позивачу доходів за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

Позивачем в ході перевірки та в ході судового розгляду справи не надано документів, що підтверджують понесені ним витрати у період 2008, 2009 років та 1-3 кв. 2010року.

Таким чином, у 2008році позивач перевищив граничний обсяг виручки визначений п. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" на суму 33346,32грн., а відповідно у період 2009 та 2010 років зобов'язаний був перебувати на загальній системі оподаткування та сплачувати податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю.

Позивач вимог Закону не виконав, відповідно суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність визначення позивачу податковим органом грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2009 рік в розмірі 73 563,99грн. та за 1-3 кв. 2010року в розмірі 44 292,82грн. та відповідно правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб із суми перевищення за 2008 рік в розмірі 3751,46грн.

Відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент вчинення правовідносин) особа підлягає обов'язковій реєстрації, як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість). Як було встановлено вище, загальна сума операцій з продажу товарів, робіт, послуг за останні 12 місяців 2008року становила 533346,32грн.

Згідно п.9.3. та 9.4 ст. 9 Закону «Про податок на додану вартість» особи, що підпадають під визначення платників податку згідно з статтею 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.

В порушення вимог п.2.1 ст. 2, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 6.1 ст. 6, п. 9.3 ст. 9, п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач не зареєструвався, як платник ПДВ з 21.01.2009 року.

Відповідно до п. 10.2. ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність податкового органу щодо визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 207 540 грн. та штрафних санкцій в розмірі 55285 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення про правомірність податкового повідомлення-рішення від 09.03.2011 року №0000111751/0 про визначення позивачу грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 121 698 грн. та податкового повідомленням - рішенням від 09.03.2011 року № 0000121751/0 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 207540грн. та штрафних санкцій на суму 55285 грн., з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області вул.Відінська,8,м.Рівне,Рівненська область,33023