ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/2470/651/12
Головуючий у 1-й інстанції: Скакун О.П.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Залімського І. Г. Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ПАТ "Тернопільський молокозавод" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання протиправним та скасування податкового повідлмлення-рішення , -
В С Т А Н О В И В :
ПАТ "Тернопільський молокозавод" в березні 2012 року звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001720171 від 29.02.2012 року.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2012 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення -рішення № 0001720171 від 29.02.2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Тернопільський молокозавод»судовий збір у розмірі 107,30 грн.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Зокрема, відповідач звертає увагу на те, що судом І інстанції не взято до уваги положення п.п. а п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»стосовно обов'язку позивача як податкового агента своєчасно та повністю нарахувати, утримати та сплачувати до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за його рахунок. Натомість позивачем не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб, а саме із заробітної плати виплаченої найманим працівникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які працювали в період з квітня 2010 року по вересень 2011 року.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Позивач у судове засідання не з'явився, надавши заперечення на апеляційну скаргу та заяву про здійснення апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вірно встановлено судом І інстанції, обставини спору полягають у наступному.
Державною податковою інспекцією у м. Чернівці проведено планову виїзну перевірку філії "Чернівцімолоко" ПАТ "Тернопільський молокозавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р. Перевірка проведена на підставі направлень №028471, №028472, №028473, №028474, №028475 від 23.01.2012 р., виданих Державною податковою інспекцією у м. Чернівці. За результатами перевірки складено акт від 10.02.2012 р. № 264/23-1/36314123.
Як встановлено перевіркою, що відображено в акті перевірки, позивачем на порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8 та п.п. 19.2 а) п.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", несвоєчасно сплачено до бюджету податок з доходу у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду та неповно нараховано та утримано до бюджету податку з доходів фізичних осіб, виплачених на користь платника податку, що кінцево оподатковується при їх виплаті та за рахунок платників за період що перевірявся. В результаті цього позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 3995,66 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001720171 від 29.02.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників в сумі 2723,69 грн., з яких основний платіж 2210,66 грн., штрафні (фінансові) санкції 513,03 грн.
Задовольняючи позов, суд І інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення ґрунтується виключно на поясненнях працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які у судовому засіданні суду І інстанції не підтримали пояснення що надавались ним під час перевірки. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення, а доводи відповідача про отримання працівниками позивача коштів на оплату праці в неофіційно не знайшли свого підтвердження. З огляду на це, суд І інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, виходячи з наступного.
Як встановлено з акту перевірки 10.02.2012 року, висновки відповідача щодо порушення позивачем п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України зроблено на підставі пояснень громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, відповідно до яких вказані особи працювали у позивача та отримували заробітну плату, з якої утримання податку з доходів фізичних осіб найманих працівників відбулося не в повному обсязі.
Відповідно до листа Державної податкової служби у м. Чернівці № 2110/10/А-14 від 24.02.2012 року «Щодо розгляду заперечень до акту перевірки від 10.02.2012 року № 264/23-1/36314123», висновку № 10 від 24.02.2012 року відповідачем зазначено, що викладені в акті перевірки від 10.02.2012 року №264/23-1/36314123 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, за винятком нарахованої суми податку з доходів фізичних осіб по ОСОБА_3 Дана сума зменшена на 1785 грн., оскільки не встановлено факт трудових відносин з даним громадянином з березня 2011 року.
Допитані у судовому засіданні суду І інстанції свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, попереджені про кримінальну відповідальність та приведені до присяги, заперечили отримання заробітної плати в «конвертах»та не підтвердили інформацію викладену у письмових поясненнях, що були підставою для висновків відповідача, викладених в акті перевірки.
У свою чергу, надані копії письмових пояснень вищевказаних свідків, не містять інформацію про повідомлення свідків про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України. Наведена в цих поясненнях інформація заперечується свідками допитаними у судовому засіданні суду І інстанції.
Враховуючи викладене, письмові пояснення свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства та вірно не прийняті судом І інстанції до уваги.
Окрім того, відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Натомість, відповідач підтверджує факти викладені в акті перевірки лише пояснення свідків, а не документами, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що б підтверджували наявність таких фактів.
З огляду на це, відсутні підстави для визначенню позивачу податкових зобов'язань.
Відповідно до п. 17.1 ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).
Згідно п.п. а) п. 19.2. ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Відповідачем не доведено належними доказами факт невиконання позивачем обов'язку передбаченого вищевказаними нормами щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходу стосовно громадян ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з квітня 2010 року по вересень 2011 року, як не доведено і факт перебування вказаних осіб у трудових відносинах з позивачем.
З огляду на викладене, висновки суду І інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є вірними.
За таких обставин, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Залімський І. Г.
Матохнюк Д.Б.
Судове рішення № 25207531, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.07.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2470/651/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: