Постанова № 25207023, 05.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 р. Справа № 2а-8531/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової адміністрації у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2011р. по справі № 2а-8531/11/2070

за позовом Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека №69"

до Куп'янська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області

третя особа Державна податкова адміністрація у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство охорони здоров'я «Центральна районна аптека № 69», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області, третя особа - Державна податкова адміністрація у Харківській області, в якому просить суд скасувати рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001142320 від 16.06.2011 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що не згодний з порушеннями, зафіксованими в акті перевірки, на підставі якого прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001142320 від 16.06.2011 року. Позивач вважає оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає обставинам ведення господарської діяльності позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2011р. адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0001142320 від 16.06.2011 року на суму 12479,00 грн.; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Державна податкова адміністрація у Харківській області, не погоджуючись з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова є незаконною та необґрунтованою, порушені норми матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2011р. та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а застосування санкції у розмірі 1,00 грн. визнано позивачем.

Колегія суддів частково не погоджуючись з висновками суду першої інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 02.06.2011 року фахівцями ДПА у Харківській області проведено перевірку аптечного пункту, що розташований за адресою: Харківська область, смт. Дворічна, вул. Радянська, буд. 21, що належить Комунальному підприємству охорони здоров'я «Центральна районна аптека № 69», щодо дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевіркою встановлено порушення п.11, 12, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: ведення з порушенням встановленого законодавством порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 6191,00 грн.; невідповідність у розмірі 0 грн. 03 коп. суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі, що зазначена в поточному X-звіті РРО.

За результатами перевірки складено акт від 02 червня 2011 року №3548/20/40/23/01974750 від 03.06.2011 року (а.с.40).

На підставі акту, керуючись підп.54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового Кодексу України, п.п.1, 6 ст.17, ст. 20 Закону № 265/95-ВР, Куп'янською ОДПІ прийнято рішення №0001142320 від 16 червня 2011 року про застосування до відповідача штрафних санкцій у сумі 12480,00 грн. (а.с. 8).

Суми штрафних санкцій визначені у додатку «Розрахунок фінансових санкцій за результатами перевірки 02.06.2011 року КПОЗ «ЦРА №69» до вказаного повідомлення-рішення (а.с.9).

Колегія суддів зазначає, що перевіркою встановлено проведення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку, на загальну суму 6191,00 грн..

Щодо даного порушення, колегія суддів погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Проаналізувавши приписи п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", колегія суддів вважає необхідним зазначити, що вказана норма закону (облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації) не містить обмеження щодо місця здійснення обліку товарних запасів.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", облік товарних запасів суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктами 1, 3 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затверджене Міністерством фінансів України (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Згідно зі змістом ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до відповідальності за порушення вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" особу може бути притягнуто лише у тому випадку, коли здійснюється реалізація товарів, які взагалі не обліковані у встановленому порядку.

Позивачем до матеріалів справи надано копії накладних на товар, копії договорів поставки, а також копії платіжних доручень про оплату товару, які спростовують висновки актів перевірок про наявність вказаного порушення в діяльності позивача. Також, встановлено, що всі первинні документи на товар, що знаходиться на реалізації в аптечних пунктах, зберігається в централізованій бухгалтерії, а реалізація товарів здійснюється п'ятьма аптеками. Правова позиція позивача підтверджується записом матеріально відповідальних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних надходжень товарно-матеріальних цінностей від 02.06.2011 року., які зазначили, що накладні на товар знаходяться в бухгалтерії, а також довідкою завідуючого КПОЗ «ЦРА №69» Фєдєчкіна Є.В.. Факт ведення обліку товарів у бухгалтерії відповідачем та третьою особою спростований не був.

Крім того, норми Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, не містять вимог про те, що ненадання накладних в момент перевірки є свідченням відсутності обліку товарних запасів чи свідченням порушення порядку такого обліку, а також про те, що накладні мають невідкладно надаватись особам, які проводять перевірку, а ненадання накладних в момент перевірки є підставою для притягнення до відповідальності згідно зі ст.20 вказаного Закону.

З огляду на викладене, із факту ненадання накладних на товар під час перевірки не вбачається нездійснення суб'єктом господарювання обліку товарів, порушення цим суб'єктом встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Беручи до уваги вищезазначене, є безпідставними висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за що відповідачем неправомірно застосовано до КПОЗ «ЦРА № 69» на підставі ст.20 Закону №265/95-ВР штрафні санкції в сумі 12394,00 гри. (дванадцять тисяч триста дев'яносто чотири грн. 00 коп.)

Колегія суддів зазначає, що згідно з п.13 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері: торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіт: реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Перевіркою встановлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій денному Х-звіту у сумі 0,03 грн., у зв'язку із чим, відповідно до п.1 ст.17 Закону 265/95-ВР відповідачем було застосовано штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн. Представник позивача через малозначність суми порушення, яке сталося через дуже незначну суму, визнав застосовану санкцію у розмірі 1,00 грн. (одна грн. 00 коп.). Таким чином, судом першої інстанції в цій частині правомірно відмовлено у задоволенні позову. В цій частині постанова не оскаржена позивачем.

Щодо не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо задоволення позову в цій частині та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, відповідно до викладеного в акті перевірки позивачем зазначена вимога не забезпечена.

Статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 N 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 265) встановлено, що суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані застосовувати РРО. включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно пункту 11 статті 3 Закону N 265 суб'єкти господарської діяльності повинні проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

На теперішній час технічні можливості контрольно-касової техніки, яка включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та дозволена до застосування в Україні, значно розширені. Переважна більшість запропонованих до використання моделей реєстраторів розрахункових операцій здатна в повній мірі забезпечувати дотримання аптечними закладами при проведенні розрахункових операцій вимог пункту 11 статті 3 Закону N 265.

Також, на теперішній час до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено реєстратори, які входять до складу комп'ютерних систем та комплексів. Як свідчить аналіз якісного складу зареєстрованих на аптечні заклади реєстраторів розрахункових операцій, саме такі комплекси останнім часом здебільшого і використовуються при продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення в аптечних закладах. При цьому, технічні можливості таких систем щодо програмування кількості найменувань товарів практично необмежені.

Тобто, на теперішній час не існує обґрунтованих перешкод для проведення в аптечних закладах розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування реєстрації продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення за окремими, найменуваннями та цінами.

Слід зазначити, що використання режиму попереднього програмування найменування і цін товарів, забезпечує відображення в касових чеках, які друкуються реєстраторами, назв аптечних закладів, їх адресу, найменування кожною лікарського засобу, його вартість, а також загальну вартість придбаних засобів. Видача покупцям таких касових чеків дозволяє в повній мірі реалізувати вимоги Закону України "Про захист прав споживачів".

У світлокопії касового чеку зазначено, що було здійснено продаж «анальгетиків», але, у той же час, анальгетики це досить широка група препаратів до яких відносяться, як наркотичні препарати, так і препарати загальної дії, зокрема, до анальгетиків відносяться: анальгін, парацетамол, панадол, бруфен, вольтарен, морфін та інші. Таким чином, позивачем не забезпечено дотримання вимог ст.3 Закону №265, а саме - не забезпечено попередне програмування саме найменування препарату, яке було продано.

За таких обставин, в цій частині, а саме застосування штрафних санкцій в розмірі 85 грн., позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального права, а тому дана постанова підлягає частковому скасуванню з ухваленням в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2011р. скасувати в частині скасування податкового повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0001142320 від 16.06.2011 року на суму 85,00 грн..

В цій частині прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2011р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Григоров А.М.Судді Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.