Ухвала суду № 25206151, 04.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 р.Справа № 2а-1670/27/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

представника відповідача Близнюк Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної Новогалещинської біологічної фабрики на Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2012р. по справі № 2а-1670/27/12

за позовом Державної Новогалещинської біологічної фабрики

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна Новогалещинська біологічна фабрика, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Кременчуцької ОДПІ щодо нарахування заборгованості по земельному податку податковим повідомленням-рішенням № 0000261500 від 22.03.2011р. Державній Новогалещинській біологічній фабриці - протиправними, визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000261500 від 22.03.2011 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 р. по справі 2а-1670/27/12 у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Позивач не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на доводи апеляційної скарги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неправомірність дій відповідача по нарахуванню податкового боргу з земельного податку, оскільки позивач не має у власності та постійному користуванні земельної ділянки.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги,Ю вважає рішення суду законним та обгрнутованим.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено що підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення відповідача є акт №11/1500/30031326 від 22.03.2011 р. (а.с. 18) про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженого зобов'язання по земельному податку Державною Новогалещинською біологічною фабрикою, яким зафіксовано несвоєчасну сплату позивачем узгодженого грошового зобов'язання із земельного податку за 2010 рік у пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивач не своєчасно сплатив податкові зобов'язання по земельному податку.

На підставі таких висновків відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0000261500 від 22.03.2011 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 6027,82 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наявності факт у порушення позивачем строків сплати податкових зобов'язань по земельному податку та правомірності дій та рішення податкового органу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9, пп.пп. 14.1.136, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю. Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно ст.54.1 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 287.3 ст. 287 цього Кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що 28.01.2011 р. Державною Новогалещинською біологічною фабрикою подано до відповідача розрахунок земельного податку належного до сплати за 2010 рік. Разом з тим, податковою перевіркою з питань своєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку за 2010 рік встановлено несвоєчасну його сплату. Зокрема, актом перевірки встановлено, що плата за землю за 2010 рік по терміну сплати 30.03.2010 р., 30.04.2010 р., 31.05.2010 р., 30.06.2010 р., 30.07.2010 р., 01.11.2010 р., 30.12.2010 р. фактично сплачена позивачем лише 03.11.2010 р., 04.11.2010 р., 25.01.2011 р. частково в сумі 16 898,59 грн. Грошове зобов'язання в розмірі 12055,64 грн. залишилося не сплаченим.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем не було виконано обов'язок по своєчасній сплаті самостійно визначеної (узгодженої) суми земельного податку, відповідач, застосувавши до нього штрафні (фінансові) санкції, діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих йому повноважень.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача обов'язку сплачувати земельний податок, тому як за ним не зареєстровано право власності та право постійного користування земельною ділянкою, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивач самостійно подав до податкового органу податковий розрахунок земельного податку за 2010р. в якому визначив суму земельного податку яка підлягає сплаті, а також надав додаток № 1 до податкового розрахунку з якого вбачається, що в користуванні позивача знаходяться виробничі споруди, приміщення, які розташовані на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні позивача на підставі рішення Новогалещинської сільської ради від 10.08.1999р та 26.06.2003р. , кадастровий номер ділянки 393. (а.с.20,21).

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 р. прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної Новогалещинської біологічної фабрики залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2012р. по справі № 2а-1670/27/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Калитка О. М. Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 09.07.2012 р.