Ухвала суду № 25205636, 18.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 р.Справа № 2а-17410/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2012р. по справі № 2а-17410/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахалінське"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахалінське", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просить скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000540843 від 13 грудня 2011 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 2169322,54 грн., з них 1735458,03 грн. за основним платежем, 433864,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновок відповідача викладений в акті позапланової виїзної перевірки ДСД № 122 від 26.12.2003 р. ТОВ "Сахалінське" № 2230/43-010/466573703 від 25.11.2011 р. про порушення пп. 7.4.1., пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суперечить положенням діючого законодавства та не відповідає обставинам, встановленим під час перевірки. Позивач зазначає, що висновок акту не підтверджується будь-якими доказами та даними господарської діяльності ДСД № 122 від 26.12.2003 р., враховуючи наявність належним чином оформлених первинних документів, податкової накладної, яка включена до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2009 р., за господарською операцією, підтвердженою дійсними первинними обліковими документами, щодо придбання товарів, які прямо та використовувались в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ДСД № 122 від 26.12.2003 р. Таким чином, прийняте на підставі акту позапланової виїзної перевірки № 2230/43-010/466573703 від 25.11.2011 р. податкове повідомлення-рішення № 0000540843 від 13 грудня 2011 року є незаконним та має бути скасованим.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2012р. адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000540843 від 13.12.2011 року.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2012р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем по справі не доведено обґрунтованості винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у період з 07.11.2011 р. по 18.11.2011 р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Сахалінське", з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ТД Альянс 3"(код ЄДРПОУ 36365974) за березень 2009 року.

В результаті проведення зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт № 2230/43-010/466573703 від 25.11.2011 р. В акті первірки відповідачем зазначено на порушення ТОВ "Сахалінське" пп. 7.4.1., пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, у зв'язку із чим завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "ТД Альянс 3" за березень 2009 р. на суму 1735458,03 грн., у зв'язку із чим занижено податок на додану вартість за березень 2009 р. на суму 1735458,03 грн.

На підставі висновків вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000540843 від 13 грудня 2011 року про визначення ТОВ "Сахалінське" суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 2169322,54 грн., з них 1735458,03 грн. за основним платежем, 433864,51грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Встановлено, що дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Сахалінське" за досліджуємий судом період (березень 2009 року) вже було предметом перевірки відповідачем, про що складено Акт перевірки № 2248/23-106/466573703 від 14.07.2009 р. "Про результати планової виїзної перевірки Договору про спільну діяльність № 122 від 26.12.2003 р. ТОВ "Сахалінське"(32337278), НАК "Надра України"(31169745), ДП НАК "Надра України""Полтавнафтогазгеологія"(01431630), код 466573703, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009 р". Висновками розділу п. 3.2.3. вказаного акту щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість не встановлено заниження або завищення повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р. (арк. 22 акту). Крім того, в акті перевірки № 2248/23-106/466573703 від 14.07.2009 р. зазначається, що в ході проведення перевірки Договором № 122 від 26.12.2003 р. ТОВ "Сахалінське" надано до перевірки всі документи, на підставі яких здійснювалося визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (арк. 25 акту).

Як вбачається з акту перевірки від 25.11.2011 року № 2230/43-010/466573703, висновок відповідача про порушення ТОВ "Сахалінське"пп. 7.4.1., пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"оснований на Акті перевірки контрагента Позивача - ТОВ "ТД Альянс 3" "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТД Альянс 3"з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.02.2009 р. по 12.03.2011 р"від 12.03.2011 р. № 41/23/36365974, у висновках якого встановлено порушення ч. 1,3,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ТД Альянс 3"при придбанні у постачальників та подальшої реалізації (продажу) товарів (послуг). Перевіркою ТОВ "ТД Альянс 3"встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТОВ "ТД Альянс 3"при придбанні та продажу товарів (послуг) за період 01.02.2009 р. по 12.03.2011 р., які підпадають під визначення ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР та ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість". Таким чином, відповідач, посилаючись на акт перевірки контрагента ТОВ "Сахалінське", дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування по операціях ТОВ "ТД Альянс 3" з ТОВ "Сахалінське", зокрема за договором купівлі-продажу № 02/03-2 від 02.03.2009 р.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року затверджено "Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, тобто при оформленні результатів перевірок посадові особи зобов'язані дотримуватися вимог цього Порядку.

Згідно пп. 4, 5, 6 розділу І Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства, факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення (пункт 5.2. розділу ІІ Порядку).

Встановлено, що договір купівлі-продажу № 02/03-2 від 02.03.2009 р., укладений між ТОВ "ТД Альянс 3" та ДСД № 122 ТОВ "Сахалінське" складено в письмовій формі та підписано сторонами згідно з вимогами ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 208, ст. 218, ч. 3 ст. 639 Цивільного та ст. 179 Господарського кодексів України. Під час укладення зазначеного договору сторонами було погоджено усі суттєві умови та досягнута домовленість щодо їх виконання відповідно до вимог ст. 626-632, ст. 638, ст. 639 Цивільного та ст. 180 Господарського кодексів України.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 02/03-2 від 02.03.2009 р. згідно зі специфікацією № 1, ТОВ "ТД Альянс 3"було поставлено, а ТОВ "Сахалінське"прийнято та оплачено товар (флотореагент комплексний ІК-2, інгібітор корозії, розчинник флотореагента). Розрахунки за договором купівлі-продажу № 02/03-2 від 02.03.2009 р. були здійснені в повному обсязі (безготівково згідно банківських виписок та договором про переведення боргу). Заперечень щодо розрахунків податковий орган не наводить та відповідними обставинами нарахування не обґрунтовує. Фактичне отримання товару підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 4 від 02.03.2009 р. на постачання ТМЦ на суму 10 412 748,20 грн., в т.ч. ПДВ 1 735 458,03 грн. Відповідно до видаткової накладної № 4 від 02.03.2009 р. товар було отримано за дорученням № 525050/32 від 02.03.2009 р. начальником дільниці з видобутку газу УПГ № 2 Сахалінського НГКР, що зареєстроване в журналі реєстрації довіреностей Договору про спільну діяльність № 122 від 26.12.2003 р. ТОВ "Сахалінське"за 2004-2009 р. Приймання товару здійснювалося у ємкісний парк на площадці технологічних ємностей УПГ № 2 Сахалінського НГКР, що належить ТОВ "Сахалінське", яке здійснювало зберігання вказаного товару. Придбані товари співвідносяться з напрямом діяльності ТОВ "Сахалінське" та були використані протягом місяця у його господарській діяльності, пов'язаній з геологічним вивченням, в т.ч. дослідно-промисловою розробкою Сахалінського НГКР, а саме з метою підтримання процесу експлуатації свердловин, що належать ТОВ "Сахалінське". Зазначені обставини підтверджуються актом на списання матеріалів від 30.03.2009 р., яким встановлено використання флотореагенту комплексного ІК-2, інгібітору корозії, розчинника флотореагента на Сахалінському НГКР, Технологічним регламентом установки комплексної підготовки газу № 2 Сахалінського НГКР, Довідкою про основні засоби № 07 від 31.01.2012 р., Договором зберігання № 4 від 30.04.2005 р., Довідкою про основні засоби № 08 від 01.02.2012 р.

Стосовно твердження відповідача на необхідність підтвердження фактичного отримання товарів позивачем товарно-транспортними накладними встановлено наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV. Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову -вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Факт отримання ДСД № 122 ТОВ "Сахалінське" товару від ТОВ "ТД Альянс 3" підтверджено видатковою накладною № 4 від 02.03.2009 р., що наявна в матеріалах справи. У судовому засіданні встановлено та не заперечувалося представником Відповідача, що зазначена видаткова накладна № 4 від 02.03.2009 р. складена згідно з вимогами ст. 1, 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Доказів на підтвердження висновків про відсутність реальності здійснення позивачем господарських операцій за договором купівлі-продажу № 02/03-2 від 02.03.2009 р. відповідачем не надано. Висновки Акту перевірки контрагента ТОВ "Сахалінське" - ТОВ "ТД Альянс 3" "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТД Альянс 3"з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.02.2009 р. по 12.03.2011 р." від 12.03.2011 р. № 41/23/36365974, не є безумовним доказом недійсності договору купівлі-продажу № 02/03-2 від 02.03.2009 р., оскільки в рамках зазначеної перевірки не досліджувалися документи та факт реальності господарської операції безпосередньо між ТОВ "ТД Альянс 3"та ТОВ "Сахалінське".

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином до правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Отже, відповідач, дійшов висновку в акті перевірки про порушення позивачем пп. 7.4.1., пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", посилаючись на Акт перевірки контрагента ДСД № 122 ТОВ "Сахалінське" - ТОВ "ТД Альянс 3" від 12.03.2011 р. № 41/23/36365974, міг керуватися лише припущеннями щодо недійсності укладеного договору, його позиція про відсутність об'єктів оподаткування по операціях ТОВ "ТД Альянс 3" з ДСД № 122 ТОВ "Сахалінське" за договором купівлі-продажу № 02/03-2 від 02.03.2009 р. не підтверджується належними доказами.

При цьому, слід зазначити, що до висновку про порушення позивачем положень Законів України „Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість", відповідач дійшов з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії. Крім того, згідно ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість"відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку несе платник податку. Відповідальність за податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів чинним законодавством України не передбачена.

В свою чергу з наданих документів вбачається, що договір купівлі-продажу № 02/03-2 від 02.03.2009 р. спричинив реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені, зобов'язання за ним було виконано сторонами у повному обсязі, отже, зазначений договір, відповідає п. 1 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216 ЦК України, ст. 207 ГК України, є дійсним, не суперечить інтересам держави та суспільства та не порушує публічний порядок.

Таким чином, висновки відповідача щодо відсутності об'єкту оподаткування по операціях ТОВ "ТД Альянс 3"з ДСД № 122 ТОВ "Сахалінське" за договором купівлі-продажу № 02/03-2 від 02.03.2009 р., які підпадають під визначення ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" та неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій є необґрунтованими.

Відповідно до пп. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"встановлено, що відомості, які підлягають внесенню до ЄДРПОУ, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Встановлено, що ТОВ "ТД Альянс 3" на час здійснення господарських операцій за договором купівлі-продажу № 02/03-2 від 02.03.2009 р., було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебувало на обліку в органі ДПІ, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Зазначені обставини відповідають вимогам пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", де закріплено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 02/03-2 від 02.03.2009 р., ТОВ "ТД Альянс 3" була видана ТОВ "Сахалінське" податкова накладна № 4 від 02.03.2009 р. на загальну суму 1735458,03 грн., яку було відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за березень 2009 р. та у розділі 11 "Податковий кредит" додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за березень 2009 р.

Положеннями п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. Підпунктом 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"визначає, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Встановлено, що податкова накладна № 4 від 02.03.2009 р., надана ТОВ "ТД Альянс 3" ТОВ "Сахалінське", оформлена з додержанням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Таким чином, ТОВ "Сахалінське", на підставі вимог п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", отримавши від ТОВ "ТД Альянс 3"податкову накладну № 4 від 02.03.2009 р., отримав право на включення до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 1735458,03 грн.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Встановлено, що розрахунки за договором купівлі-продажу № 02/03-2 від 02.03.2009 р. були здійснені. Таким чином, наявні обидві визначені законом події, за настання яких платник набуває право збільшити податковий кредит з ПДВ: і списання коштів з банківського рахунку, і отримання податкової накладної. Крім того, списання коштів з банківського рахунку Позивача свідчить про реальні зміни майнового стану платника податків. Зазначений факт прямо передбачений актом перевірки.

Керуючись зазначеним вище та беручи до уваги наявність оригіналу належним чином оформленої податкової накладної № 4 від 02.03.2009 р., яка включена до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2009 року, ТОВ "Сахалінське" правомірно віднесено до складу податкового кредиту за березень 2009 р. податкову ПДВ на загальну суму 1735458,03 грн.

Таким чином, ТОВ "Сахалінське" було виконано всі передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" умови для формування податкового кредиту за березень 2009 р. Тобто висновки відповідача щодо порушення пп. 7.4.1., пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є необґрунтованими та неправомірними.

За таких обставин, вимога позивача про скасування податкового повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000540843 від 13 грудня 2011 року, ухваленого на підставі акту позапланової виїзної перевірки № 2230/43-010/466573703 від 25.11.2011 р., є законною, документально та нормативно обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2012р. по справі № 2а-17410/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 25.06.2012 р.