Ухвала суду № 25197972, 03.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 р.Справа № 2-а-754/11/2170

Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Фея" до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій, та за адміністративними позов Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області до приватного підприємства "Фея" про стягнення фінансової санкції,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2011 року приватне підприємство (далі ПП) "Фея" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області (далі ДПІ у м. Нова Каховка) про скасування рішення від 21 квітня 2010 року № 0010302301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 121209,15 грн.

У листопаді 2010 року ДПІ у м. Нова Каховка звернулося до суду з позовом до ПП "Фея" про стягнення 121209,15 грн. фінансових санкцій, застосованих на підставі рішення від 21 квітня 2010 року № 0010302301.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року адміністративні справи за поданими позовами об'єднані в одне провадження.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року позов ПП "Фея" задоволено частково. Суд скасував рішення ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області від 21 квітня 2010 року № 0010302301 в частині застосування до ПП "Фея" штрафу в сумі 120869,15 грн.

Також, суд частково задовольнив позов ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області, стягнув з ПП "Фея" до бюджету суму штрафної санкції в розмірі 340 грн. В задоволенні позову ДПІ у м. Нова Каховка в частині стягнення штрафної санкції в розмірі 120869,15грн. було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, начальником ДПІ у м. Нова Каховка подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ПП "Фея" та відмові ДПІ у м. Нова Каховка у задоволені позовних вимог в частині стягнення фінансових санкцій у сумі 120869,15грн. Також, апелянтом ставиться питання про прийняття нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову ПП "Фея" у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у м. Нова Каховка не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 квітня 2010 року фахівцями ДПА у Херсонській області здійснено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в об'єкті торгівлі позивача - АЗС № 2 за адресою м. Таврійськ, вул. Індустріальна.

За результатами перевірки було складено акт №0029/21/02/23/22747863 від 07 квітня 2010 року, яким встановлено не зберігання фіскального звітного чеку № 284 в КОРО, та не проведення через РРО розрахункові операції на загальну суму 17176,80 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Нова Каховка прийнято оскаржуване рішення від 21 квітня 10 року № 0010302301 про застосування штрафних санкцій в сумі 121209,15 грн., в тому числі 120869,15 грн. за проведення розрахункових операцій без застосування РРО та 340 грн. за не зберігання фіскального звітного чеку в КОРО.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ПП "Фея" зазначало, що 15 серпня 2005 року між ПП "Фея" та ТОВ "УТН-Восток" укладено договір зберігання та видачі нафтопродуктів.

Пунктом 1.3 зазначеного договору у визначений термін встановлено на АЗС виконавця обладнання замовника -термінал для зняття даних пластикової смарт-карти та проведення інкасації.

Відповідно до додатку №2 до договору на АЗС ПП "Фея" був складений акт прийому та передачі обладнання та встановлений Термінал.

Згідно п.2.1 договору зберігання та видачі нафтопродуктів №1/18 від 15 серпня 2005 року ПП "Фея" здійснює послуги по прийому, зберіганню, обліку с подальшою видачею нафтопродуктів пред'явникам смарт-карт та бланків-дозволів встановленого зразку.

Оплата послуг щодо зберігання та видачі нафтопродуктів здійснюється відповідно до п.4.1 договору, яким визначено що замовник в якості оплати за прийом, зберігання та відпуск нафтопродуктів передає у власність ПП "Фея" нафтопродукти в розмірі 4,4 % від переданого на зберігання об'єму кожного з видів нафтопродуктів.

Оскільки право власності на майно поклажодавця не переходить, воно не може бути використане в господарському обороті зберігача, та не може бути передане третім особам. При заправці автомобілів клієнтів ТОВ "УТН-Восток" по старт-картці, їм видається чек з терміналу ТОВ "УТН-Восток", відповідно до умов договору. А тому підстав для видачі касового чеку ПП "Фея" не має.

Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив з того, що операції по видачі бензину за смарт-картками є отриманням товару, який оплачено шляхом внесення грошових коштів іншому суб'єкту -ТОВ "УТН-Восток", за своєю суттю не є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО, а тому штраф в сумі 120869,15 грн. застосовано неправомірно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1, абзацу 3 ст. 2 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон № 265/95-ВР) - РРО застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Проте пунктом 12 ст. 9 Закону № 265/95-ВР встановлено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються у разі якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

З аналізу наведених норм слідує, що операція може бути кваліфікована як розрахункова лише тоді, якщо вона проводилася з застосуванням платіжного документа, що підвереджує перехід права власності на отриманий товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України право продажу майна (товару), крім випадків примусового продажу, належить власникові. Іншими словами, це положення закону означає, що приймати рішення про відчуження майна (товару) має право лише його власник.

Суд першої інстанції правильно визначив, що укладений між сторонами договір зберігання, відповідно до якого основним обов'язком ПП "Фея" є зобов'язання повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання (нафтопродукти), за допомогою старт-карти через термінал поклажодавця. При цьому право власності на нафтопродукти до ПП "Фея" не переходить.

З матеріалів справи вбачається, що відпуск нафтопродуктів здійснювався за смарт-картками, які не є платіжним документом, вираженим в валюті України.

Таким чином відпуск нафтопродуктів, які знаходяться на зберіганні та попередньо оплачені не є розрахунковою операцією, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Таких самих висновків дійшов Вищій адміністративний суд України при розгляді справи № К-49367/09 за касаційною скаргою ДПІ у м. Нова Каховка на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Нова Каховка, зокрема, зазначається, що згідно листа ДПА України від 19.01.2006 року №834/7/23-8017 у разі виявлення фактів відпуску без застосування РРО з окремих ємкостей, не підключених до паливно-роздавальних колонок, попередньо оплачених оптових партій нафтопродуктів та газу, або нафтопродуктів та газу, що знаходяться на відповідальному зберіганні, без набуття права власності на них утримувачем, ДПА України вважає за недоцільне застосовувати до суб'єктів господарювання, які здійснюють такі операції, фінансові санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону за незастосування реєстраторів розрахункових операцій, проте останнє не зареєстровано в Мінюсті та має рекомендаційний характер. Крім того, згідно пп. 1 ч.1 ст. 9 КАС України не може бути прийнято колегію суддів до уваги.

Виходячи з наведеного колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Також, при апеляційному розгляді справи, суд за клопотанням начальника ДПІ у м. Новій Каховці, допустив заміну належного відповідача у справі, а саме: Державну податкову інспекцію у м. Нова Каховка на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому КАС України.

Головуючий:

Судді: