Постанова № 251975, 14.11.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2006 р. Справа № 11/348-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:

від позивача: Кузуба С.П.- ю/к, дор. № 1019 від 21.09.2006р.

від відповідача: Шепелєвої О.В.- ст. держ. подат. інсп., дов. № 149/10/10 від 05.04.2006р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства "Енергозбереження", м. Нова Каховка

до Державної податкової інспекції у м.Нова Каховка, м. Нова Каховка

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001702301/0 від 30.08.2005р.

Провадження у справі відкрито за позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким позивачеві визначено 311457грн. штрафу з податку на додану вартість.

Позивач вказує, що контролюючий орган встановив заниження податкових зобов'язань в одних податкових періодах та їх завищення в інших. Донарахування ПДВ відсутні, але штраф накладено, що за оцінкою позивача є порушенням ст.10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки особа, яка проводить перевірку повинна врахувати помилку бухгалтера як на користь бюджету так і на користь підприємства.

Заявами № 1368 від 07.11.2006р. та без номера від 14.11.2006р. позивач уточнював обгрунтування позовних вимог та предмет вимог, вказав, що просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001702301/0 від 30.08.2005р. вцілому в сумі визначеного штрафу в 311457грн., в первинному формулюванні резолютивної частини позовних вимог з-за технічної помилки при друкуванні сума штрафу за цим податковим повідомленням-рішення зазначалась не 311457грн., а 1595грн.

У заяві про уточнення вимог від 07.11.2006р. позивач визнає, що помилково застосовуючи касовий спосіб визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість (ПДВ), фактично занизив податкові зобов’язання з ПДВ за листопад, грудень 2004р., січень, лютий 2005р. в сумі 622915грн., але ця помилка була виправлена самим же позивачем ще до перевірки, а саме у березні 2005р. шляхом відображення вказаної суми податкових зобов’язань у складі податкової декларації з ПДВ за березень 2005р., хоча розмір 5-відсоткового штрафу, передбаченого для такого випадку п.п.”б” п.17.2 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закон № 2181), при виправленні помилки позивач не задекларував та не сплатив.

Позивач просить поновити пропущений з поважної причини річний строк на звернення до суду, мотивуючи несвоєчасність заявлення позову очікуванням відповіді від ДПА у Херсонській області (№ 2300/10/23-611 від 05.10.2005р.) щодо запиту про застосування законодавства контролюючим органом у спірній ситуації, очікуванням відповіді від журналу “Все про бухгалтерський облік” (№ 118 від 19.12.2005р.) щодо застосування законодавства у спірній та аналогічних ситуаціях, куди звертався поряд з іншими суб’єктами, що опинилися в подібних ситуаціях. Позивач також нагадав, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесене ще до набрання законної сили Кодексом адміністративного судочинства України –ще 30.08.2005р., коли застосовуваний строк позовної давності у спірних відносинах дорівнював трьом, а не одному, рокам.

Передбачений ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк на звернення до суду є процесуальним. Оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте 30.08.2005р., позов заявлено 21.09.2006р., оцінюючи наведені позивачем причини пропуску цього строку як поважні, з огляду на невелику кількість днів пропуску строку суд поновлює цей строк позивачеві на підставі ст.100 КАС України та розглядає справу у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовних вимог, посилаючись як на підставу для відмови у позові на пропуск позивачем річного строку на звернення до суду та на неправомірність вимог по суті.

Зокрема, відповідач зазначив наступне.

В порушення вимог п.17.2 ст.17 Закону № 2181 позивач, виправляючи у березневій 2005р. податковій декларації з ПДВ помилку, допущену при декларуванні податкових зобов’язань за листопад, грудень 2004р., січень, лютий 2005р., не відобразив суму 5-відсоткового штрафу.

Посилаючись на п.п.6.1.3 ст.6 Інструкції “Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби” (Наказ ДПА України № 110 від 17.03.2001р.) та на п.п.17.13 ст.17 Закону № 2181, відповідач вказує, що у разі, коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях, розмір штрафів (від 10% до 50%) відраховується від суми виявлених недоплат незалежно від того, чи вчинено донарахування власне податку контролюючим органом при цьому, а чи для такого нарахування підстав вже нема у зв’язку, наприклад, з виправленням помилки в декларуванні платником податку самостійно до початку перевірки.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Виходячи зі змісту цієї норми суд розглядає по суті вимоги за предметом про визнання недійсним акту, сформульованим та незміненим позивачем, такі вимоги по суті адміністративно-правові, залишаються підвідомчими і у сформульованому таким чином предметі господарським судам України.

С у д в с т а н о в и в:

Податковим повідомленням-рішенням № 0001702301/0 від 30.08.2005р. Новокаховською об’єднаною податковою інспекцією, чиїм правонаступником є відповідач, визначено комунальному підприємству “Енергозбереження” 311457грн. штрафу з ПДВ. Це податкове повідомлення-рішення мотивоване посиланням на обставини, встановлені за актом перевірки № 545/231 від 26.08.2005р. та застосуванням п.п.”б”, п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.3 ст.17 Закону № 2181, п.п.7.3.1 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

За актом Новокаховської ОДПІ № 545/231-3268483 від 06.08.2005р. “Про результати виїзної комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства КП “Енергозбереження”, код ЄДРПОУ 32684983 за період з 05.12.2003р. по 31.03.2005р.” в якості порушень, що привели до визначення позивачу оспорюваних штрафів, кваліфіковані наступні встановлені контролюючим органом обставини.

При перевірці правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 622915грн. (за листопад 2004р. 136166грн., за грудень 2004р. 173774грн., за січень 2005р. 163481грн., за лютий 2005р. 149494грн.) та завищення за березень 2005р. на таку ж суму 622915грн. Підприємство “Енергозбереження” несвоєчасно включило до податкових зобов’язань суму ПДВ по податкових накладних на суму виконаних робіт згідно актів переробки природного газу, а саме:

“- податкова накладна за листопад 2004р. на суму 135723,84грн. - включена до податкового кредиту у березні 2005р.;

- податкова накладна за листопад 2004р. на суму 442,50грн. - включена до податкового кредиту у березні 2005р.;

- податкова накладна за грудень 2004р. на суму 173206,58грн. - включена до податкового кредиту у березні 2005р.;

- податкова накладна за грудень 2004р. на суму 567,10грн. - включена до податкового кредиту у березні 2005р.;

- податкова накладна за січень 2005р. на суму 162926грн. - включена до податкового кредиту у березні 2005р.;

- податкова накладна за січень 2005р. на суму 554грн. - включена до податкового кредиту у березні 2005р.;

- податкова накладна за лютий 2005р. на суму 149078грн. - включена до податкового кредиту у березні 2005р.;

- податкова накладна за лютий 2005р. на суму 416,63грн. - включена до податкового кредиту у березні 2005р."

Позов за заявленим предметом і підставами підлягає задоволенню частково у зв’язку з таким.

Контролюючий орган визначив платникові податку на додану вартість штраф за п.п.17.1.3 ст.17 Закону № 2181 без визначення при цьому податкових зобов’язань.

Об’єктивно суть встановленого цим органом за перевіркою (і це підтверджується викладенням обома сторонами позовних вимог та заперечень проти позову) зводиться до того, що позивач занизив податкові зобов’язання з ПДП за листопад, грудень 2004р., січень, лютий 2005р., помилково вважаючи про необхідність застосування касового, а не загального методу формування податкових зобов’язань з ПДВ щодо вартості робіт з переробки природного газу в тепло, та виправив ці помилки шляхом внесення вказаних сум заниження податкових зобов’язань до податкової декларації за березень 2005р.

Відповідно до п.п.”б” п.17.2 ст.17 Закону № 2181 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів зобов’язаний відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за один з наступних податкових періодів, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку.

Виправивши у наведений спосіб помилку в декларуванні податкових зобов’язань, позивач в порушення п.п.”б” п.17.2 ст.17 Закону № 2181 не задекларував та не сплатив вказаного штрафу в розмірі 5% від 622915грн. (а це 31145,75грн.).

За таких обставин визначення позивачу цього штрафу в сумі 31145,75грн. контролюючим органом є обгрунтованим наведеним змістом п.п.”б”, п.17.2 ст.17 Закону № 2181, решта штрафу достатніх законних підстав для застосування не мала.

Так за п.п. 17.1.3 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Закон № 2181) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до вказаного п.п.б), п.п. 4.2.2 ст.4 Закону № 2181 контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків у випадку коли дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження чи завищення сум його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Оцінка наведених норм у сукупності свідчить про можливість визначення контролюючим органом платнику податків штрафу за п.п.17.1.3 ст.17 Закону № 2181 лише при визначенні податкового зобов'язання.

Таким чином, 280311,25грн. у складі застосованого штрафу підстав для такого застосування за ст.17 Закону № 2181 не мають.

Частково задовольняючи позов немайнового характеру, суд порівну розподіляє судовий збір у справі: 50% на позивача, 50% на Державний бюджет України. Судовий збір за цим позовом складає 3грн. 40коп. Зайво сплачена позивачем решта держмита з числа 102грн., сплачених за платіжним дорученням № 475 від 21.09.2006р. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Також зайвою є сплата позивачем 118грн. в якості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за платіжним дорученням № 474 від 21.09.2006р., оскільки розмір таких витрат у адміністративному судочинстві на стадії звернення до суду з позовом не визначено.

Керуючись ст. 100, ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Поновити позивачу строк на звернення до суду.

2.Позов задовольнити частково.

3. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001702301/0 від 30.08.2005р. в частині визначення Комунальному підприємству "Енергозбереження" (код ЄДРПОУ 32684983) 280311грн. 25коп. штрафу з податку на додану вартість.

4. В решті позову відмовити.

5. Повернути позивачу з Державного бюджету України 98грн. 60коп. зайво сплаченого держмита, про що видати довідку.

6.Стягнути з державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Управління Державного казначейства у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь Комунального підприємства "Енергозбереження" (код ЄДРПОУ 32684983, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Дзержинського, буд. 60-А, р/р 26003144, м. Нова Каховка, ВАТ "Мегабанк", МФО 352714) 1грн. 70коп. витрат зі сплати судового збору.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою позивача.

7. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

8. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Чернявський

У повному обсязі постанову

складено 16.11.2006р.