Постанова № 25196582, 23.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2012 р.Справа № 2-а-1368/11/2170

Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Баязітової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонес»до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04.03.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонес»звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (правонаступником якої є ДПІ у м. Херсонської області Державної податкової служби) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 26.08.2010 року № 0003392301/0, від 01.10.2010 року № 0003392301/1, від 14.12.2010 року № 0003392301/2, від 26.08.2010 року № 0003402301/0 від 01.10.2010 року № 0003402301/1, від 14.12.2010 року № 0003402301/2, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 521 526 грн., та податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій всього на суму 1 726 126 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонес»задоволено в повному обсязі.

01.07.2011 року державна податкова інспекція у м. Херсоні подала апеляційну скаргу на вказану постанову Херсонського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі державна податкова інспекція у м. Херсоні зазначає, що позивачем в порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»здійснено виправлення самостійно виправлених помилок після проведеної раніше перевірки. Крім того апелянт зазначає, що товариством неправомірно віднесено до складу податкового періоду та валових витрат витрати по платіжним та розрахунковим документам, податковим накладним, отриманих від контрагентів, які були предметом нікчемного правочину. У зв'язку із зазначеним податкова інспекція вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті обґрунтовано та скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Херсонес».

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 19.05.2010 року по 01.07.2010 року державною податковою інспекцією у м. Херсоні була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонес»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 3695/23-5/1413558 від 18.08.2010 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у м. Херсоні видано податкове повідомлення-рішення від 26.08.2010 року № 0003392301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій всього на суму 1 726 126 грн. та податкове повідомлення-рішення від 26.08.2010 року № 0003402301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 521 526 грн.

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення ТОВ «Херсонес»Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 347 684 грн., та податок на прибуток підприємств на загальну суму 1 150 784 грн.

В акті про результати планової виїзної перевірки податковими органами зазначено, що товариством неправомірно сформовано податковий кредит та віднесено витрати до складу валових по операціях з контрагентами ТОВ «Компанія «Каскад-Юг»та ПСП «Каїсса», зважаючи на те, що в ланцюгу зазначених контрагентів не можливо встановити факт отримання та відвантаження товарів, що на думку ДПІ свідчить про нікчемність правочинів. Крім того, податкова посилалась на неправомірне здійснення товариством коригування валових доходів в декларації 2008 року за результаті самостійно виявлених помилок у минулому періоді (2007 рік), у зв'язку з тим, що правильність формування валових доходів перевірялась попередньою документально перевіркою.

В свою чергу колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення адміністративного позову ТОВ «Херсонес»зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.гідно п. п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки у жовтні та листопаді 2009 року у ТОВ «Херсонес»здійснювало господарські операції з придбанням товарів та послуг з контрагентами -ПСП «Каїсса»та ТОВ «Компанія Каскад-Юг», за рахунок яких товариством був сформований податковий кредит та віднесено витрати до складу валових.

В підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту ТОВ «Херсонес»надало первинні документи про здійснення господарських операцій, а саме: податкові накладні, надані ТОВ «Компанія Каскад-Юг»та ПСП «Каїсса», видаткові накладні, рахунки-фактури та розрахункові документи, товарно-транспортні накладні.

В свою чергу, юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснених витрат), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

В акті перевірки податкова інспекція посилалась на те, що в ланцюгу постачальників контрагентів позивача є підприємства, щодо яких неможливо встановити фактичне виконання господарських операцій, а саме отримання або відвантаження товарів.

Так, податковою встановлено, що постачальником контрагента позивача ПСП «Каїсса»були ПП ІБФ «Теза-А»та ФОП Клись Володимир Федорович.

В свою чергу постачальником ТОВ «Компанія Каскад-Юг»було ПП «Пріор Агро».

За результатами перевірки постачальників контрагентів позивача виявлено відсутність у останніх власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, відсутність основних фондів та трудових потужностей, відсутність документального підтвердження здійснення господарської діяльності.

Крім того, що стосується ФОП ОСОБА_1., зазначено про неможливість встановлення його фактичного місцезнаходження.

Проведені перевірки зазначених контрагентів свідчать про не підтвердження фактів реалізації товарів контрагентам ТОВ «Херсонес»- ПСП «Каїсса»та ТОВ «Компанія Каскад-Юг», які в подальшому повинні були реалізовувати його ТОВ «Херсонес». Придбаний контрагентами позивача товар не передавався від продавця до покупця.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що здійснення господарських операцій з поставки товарів ПП ІБФ «Теза-А»вже були предметом судового розгляду Одеського апеляційного адміністративного суду. Так, в рішенні Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 року у справі № 2-а-3787/10/2170 судом встановлено, що здійснювані ПП ІБФ «Теза-А»господарські операції не можливо підтвердити документально, що ставить під сумнів реальність здійснюваних операцій, оскільки не підтверджено факт передачі товару покупцеві.

Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Враховуючи неодноразові виявлення податковими органами фактів того, що діяльність ПП ІБФ «Теза-А»не направлена на реальне настання економічних наслідків, що свідчить про те, що діяльність такого підприємства має ознаки фіктивного підприємництва, державною податковою інспекцією правомірно ставиться під сумнів реальне здійснення господарських операцій за участю зазначеного контрагента в ланцюгу постачальників, за рахунок яких формується податковий кредит та відносяться витрати до складу валових.

Все вищевикладене свідчить про відсутність поставок товарів ПСП «Каїсса»та ТОВ «Компанія Каскад-Юг»з боку їх контрагентів, що унеможливлює здійснення цими підприємствами в подальшому господарських операцій по продажу вказаних товарів, зокрема, господарських операцій з ТОВ «Херсонес»та фактичне отримання товару ТОВ «Херсонес».

Позивач, продавці та їх постачальники працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного, тому колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Херсонес»діяло без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань та про порушення, які допускають зазначені контрагенти.

Зважаючи на все вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що здійснювані ТОВ «Херсонес»операції мали наслідком завищення сум податкового кредиту та валових витрат підприємства, і, як наслідок, заниження податкових зобов'язань та недоплату сум податку на додану вартість та податку на прибуток до Державного бюджету України, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у м. Херсоні про визначення позивачеві податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є правомірними.

В свою чергу колегія суддів суду апеляційної інстанції також погоджується з висновком податкового органу стосовно неправомірного коригування позивачем валових доходів в результаті самостійно виявлених помилок за попередній податковий період -2007 рік.

Так, згідно п. 5.1. ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

При цьому відповідно до ст. 17.2 зазначеного Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

В даному випадку позивачем було здійснено коригування показників валових доходів декларації з податку на прибуток за 2008 рік до зменшення, в результаті самостійно виявлених помилок за 2007 рік, тоді як правильність формування валових доходів у декларації з податку на прибуток за 2007 рік перевірялась податковим органом, про що складено акт документальної перевірки від 02.04.2008 року № 1160/23-6/14113558, що виключає можливість здійснення такого коригування.

Зважаючи на зазначене колегія суддів вважає вірним висновок ДПІ у м. Херсоні про те, що ТОВ «Херсонес»було порушено п. 4.1, п.п. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4, п. 5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, прийняті ДПІ у м. Херсоні податкові повідомлення-рішення є правомірними, обґрунтованими та скасуванню не підлягають.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Херсонес».

Керуючись ст.ст. 184, 185, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонес»відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.